• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика мистецтва як наука і як навчальний предмет

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи з предметів художньо-естетичного циклу

Образотворче мистецтво в системі загальноосвітньої школи

Короткі відомості з історії методів викладання.

Перевір себе

1. Мовне спілкування у найбільш розвиненому вигляді. Воно підкріплюється мімікою жестами, інтонацією – це

А) опосередковане спілкування

Б) комунікація

В) безпосереднє спілкування

Г) інша відповідь

2. Реципієнт _ це

А) людина, що позбавлена одного з рецепторів

Б) людина, яка здатна до емпатії

В) людина, яка спрямовує інформацію

Г) людина, яка приймає інформацію

3. Ділова розмова – це

А) вид міжособистісного службового спілкування, що

припускає обмін інформацією, поглядами, думками, спрямований на

конструктивне розв’язання тієї чи іншої проблеми

В) це форма міжособового спілкування обмін поглядами, точками зору, інформацією, думками, направленими на рішення проблеми.

Г) це складна форма взаємодії з цільовою аудиторією, якою зазвичай виступає новий партнер, котрий, у свою чергу, є організацією, суб’єктом економічної діяльності і для якого фірма — ініціатор ділових переговорів також є цільовою аудиторією.

4. Дискусія —

А)це складна форма взаємодії з цільовою аудиторією, якою зазвичай виступає новий партнер, котрий, у свою чергу, є організацією, суб’єктом економічної діяльності і для якого фірма — ініціатор ділових переговорів також є цільовою аудиторією.

(колективу).

Г)форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв'язання проблеми.

5. Куди потрібно зафіксувати результати нарад?

А) до звіту

Б) до комп’ютера

В) до протоколу

Г) інша відповідь

6. Скільки існує етапів дискусії

А) 2

Б) 3

В) 4

Г) 5

3. Мета та завдання предмету ОМ.

5. Навчання та виховання на уроках ОМ

6. Обладнання та унаочнення уроків ОМ. Засоби навчання.

7. Основні дидактичні принципи.

Література: 1.Ростовцев Н.Н. Метод. викладання ОМ в школі, - М.: Освіта. 1974.

2. Рожкова Е.Е. Естетичне вих. Учнів засобами ОМ / упорядник. М.Ф. Соломяний.-К.: Рад. шк., 1970 – С.15-20.

3. Кузин В.С. Изобр. иск. и метод. его препод. в нач кл. : Учеб пос., М.: Просвещение, 1984. -319 с.

Мистецтво викладання здобувається в процесі практики, довголітньої творчої праці.

Багатьом здається, що викладання - настільки проста і легка справа, що йому й вчиться не треба, досить лише знати свій предмет, особливо художнику. Але це не так. Можна бути прекрасним художником, письменником, ученим, але поганим педагогом. Багато великих художників, виступаючи як педагоги, виявлялися невдахами. Видатний художник-педагог П.П. Чистяков писав: «... не всякий, хто працює порядно, може бути і вчителем гарним». Одна з учениць П.П. Чистякова, В.М. Баруздина, схиляючи перед педагогічною майстерністю свого вчителя, писала в спогадах: «Не всякий художник має здатність учити, це дано не всякому, і не усякий викладач мистецтва - великий художник, це з'еднання виняткове. I Павло Петрович був таким виключенням. ,,Великий майстер і мудрий учитель».

У викладанні, як у всякім мистецтві, потрібно натхнення, інтуіція, спритність, творчий підхід до справи. Іноді вчителю треба оживити урок, внести якісь зміни, а іноді і перебудовувати експромтом весь урок у зв'язку зі зненацька виниклою обстановкою. Наприклад, викладається новий матеріал, але даний клас не засвоює його, матеріал виявляється непосильним для цього складу учнів. Учителю приходиться вміло повернуться до старого подавати новий матеріал невеликими дозами, указуючи його зі старим. У цьому змісті роботу педагога можна порівняти з творчістю композитора. Як композитор при імпровізації час звучання перших акордів починає створювати і розвивати мелодію, шукати нове, найбшьш красиве і виразне звучання, так і викладач часто під час викладу матеріалу перебудовує навчальний процес, согласуючи його з реакцією класу; він починає вишукувати нові, найбільш ефективні методи викладу матеріалу.

Ось це уміння володіти навчальним процесом, уміння вчасно, тоді експромтом, перешикувати свій урок і вимагає особливого мистецтва. Тут дуже важливо бути спритним, не випускати учнів з поля зору, увесь час залучаючи їхню увагу до основної теми уроку, комбінуючи теоретичний виклад з показом ілюстративного матеріалу.

Викладацька робота зі своєї природи - Діяльність творча, живаючи. Учитель має справу з людьми і працювати за трафаретом, по шаблоні не може. Це ми бачимо навіть тоді, коли йому приходиться повторювати те сааме двічі. Наприклад, учні малюють з натури куб. Викладач пояснює, як послідовно будувати зображення на площині, як аналізувати форму предмета і як використовувати результати аналізу в малюнку. Для наочності показує таблицю методичної послідовності побудови зображення. Звертається до класу з питаннями, уточнює відповіді, пояснює зображення. Тільки після цього учні приступають до роботи. Однак, обходячи клас, викладач зауважує роботу учнів і знову зосереджує увагу всього класу на основній темі уроку. Але методика викладу матеріалу стає іншою. Учитель уже не тільки докладно роз'ясняє кожен етап роботи, але і малює предмет на дошці, показує техніку роботи.

Навіть тоді, коли вчитель знайшов вдалий педагогічний прийом, він повинен щораз його творчо оживляти, різноманітнити. П.П. Чистяков писав: «Скажітъ дивовижну гостроту, і усі в захват; повторюйте її сорок років щодня і кожному, отупієте самі набриднете усім, як бог знає що... Усе, що одноманітно і нескінченно повторюється, як би воно не було гарно спочатку, Під кінець стає тупо, недійсно, просто набридає і вмирає».

У залежності від придбаних учнями знань і навичок у залежності від загального їхнього розвитку методика може мінятися.

Методика як мистецтво викладання полягає в тому, що педагог уміє правильно підійти до учня, відразу побачити, у чому він 6ідує і вчасно надати йому допомогу. Виклад навчального матеріалу повинний бути простим і зрозумілим. Більш того, завдання викладача полягає в тому, щоб складні поняття розкривати перед учнями в найбільш простій і доступній формі.

Особливо це, необхідно, коли мова йде про наукові положення мистецтва, що невідомі учням. Педагог знайомить школярів з термінологією, допомагає зрозум!ти зміст формулювань.

Мало пояснити і показати той чи інший прийом роботи - треба домогтися того, щоб цей прийом був добре засвоєний. А це жадає від учителя великої майстерності, мистецтва. Щоб учень тебе добре зрозумів, недостатньо одного роз'яснення і показу, - потрібно ще зуміти побачити, відчути, як учень сприймає навчальний матеріал, як він реагує на твої слова і дії. Повинен виникнути психологічний контакт між учнем і вчителем, вони повинні добре розуміти один одного. По виразу обличчя, очей, по рухах дитини вчитель бачить, доходить до нього те, про що мова йде, чи ні. Давати в даному внпадку які б то не були рекомендації і рецепти не можна. Усе це вчитель сам випробує, здобуваючи майстерність і досвід. Можна тільки з упевненістю сказати, що успішне навчання неможливе без контракту педагога з учнем.

Методика в широкому значенні цього слова означає сукупність різних способів іприйомів доцільного проведення якої-небудь роботи. Методично правильно провадити роботу - це значить йти до мети найкоротшим шляхом, найбільш простим і ефективним, з дотриманням у роботі визначеної послідовності, переходячи від простого до більш складного.

Методика в більш вузъкому значенні слова означає сукупність найбільш раціональних (ефективних) прийомів навчання і виховання. Це спеціальний розділ педагогіки, що вивчає правила і прийоми викладання.

Методика в цьому змісті може бути: 1) загальною- коли розглядають способи 1 прийоми навчання, властиві усім предметам; 2) власною- коли мають на увазі способи навчання, застосовані до якого-небудь одного навчального предмету. У даному випадку ми розглядаємо методику викладання образотворчого мистецтва в середній загальноосвітній школі.

Під методом навчання ми розуміємо спосіб роботи педагога з учнями, за допомогою якого досягається краще засвоєння навчального матеріалу. Вибір методів навчання залежить від навчальних цілей, а також від віку учнів.

У педагогічній літературі зустрічається також термін «прийом». Прийом навчання- це окремі моменти, з яких складаєгься метод навчання.

1з сукупності прийомів і методів навчання, об'еднаних спільним напрямком, складається система навчання. Яскравим прикладом системи навчання образотворчому мистецтву може слугувати педагогічна система П.П. Чистякова.

Методика як наука, займаючись виробленням найбільш доцільних методів навчання. існуеє масса спірних питань про переваги того чи іншого способу викладання образотворчого мистецтва в школі, починаючи з вибору навчального матеріалу, прийомів повідомлення знань і завершуючи цілями і задачами, які повинне переслідувати викладання мистецтва в загальноосвітній школі. Так, одні викладачі вважають, що в основу методу навчання повинне бути покладений особистий творчий досвід художника-педагога, що вже оправдав себе на практиці, з єдиною системою й однаковими вимогами.

Позбавляти дітей художньої освіти не можна. Малювання в школі як загальноосвітній предмет не тільки етично виховує, але і допомагає пізнати реальний світ, розвиває просторове мислення і багато інших здібностей дітей, про що мова йтиме далі і більш докладно. Заради цього малювання і було уведено як навчальний предмет у загальноосвітні школи, на підставі цього протягом багатьох сторіч видатні діячі народної освіти (Я.А. Коменський, Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо, И.Г. Песталоцці, Н.К. Крупська, М.І. Калінін) виступали в печатці 1 ратували за те, щоб малювання в школі було поставлено відповідно до наукової системи навчання. Особистий практичний досвід художника має в значній мірі випадковий характер і вже тому не може бути рекомендований як основний метод викладання. Крім того, кожному художнику-педагогу притаманий різний ступінь володіння малюнком, своя індивідуальна манера, а це значить, що серед педагогів виникне величезна кількість різноманітних методів викладання й отже, порушиться система, стрункість навчання.

Звичайно, у живому процесі викладання в кожного педагога виробляється своя методика роботи, однак вона не може бути довільною, випадковою. Індивідуальна система кожного педагога повинна бути побудована відповідно до загальних задач школи, цілями і напрямком сучасного розвитку образотворчого мистецтва. Крім того, індивідуальна педагогічна система і методика роботи повинні бути на рівні сучасної педагогіки. Наша радянська педагогіка вимагає такі методів навчання, що об'ективно знайомлять учнів із природою, з реальною дійсністю.

Методика навчання завжди цілеспрямована. Ціллю сучасної української школи є: не тільки озброїти учнів знаннями і навичками, але і виховати активних, ініціативних будівельниюв майбутнього суспільства. Отже, у методиці навчання треба бачити і практичну і теоретичну сторони , розуміти роль і значення кожної з них.

Методика викладання мистецтва як наукатеоретично узагальнює практичний досвід роботи, припускає такі методи навчання, що уже виправдали себе, що дають найкращі результати. Методика грунтується на наукових даних педагогіки, психології, естетики і мистецтвознавства. Вона формулює правила і закони навчання образотворчому мистецтву, указує сучасні методи виховання підростаючого покоління.

Практична методикавивчає сам процес навчання і виховання. Вивчення і придбання навичок педагогічної роботи вимагає відомих здібностей і схильностей, тому що ця область педагогіки є мистецтвом важким, складним і дуже відповідальним.

Мистецтво викладання вимагає дуже багато чого: і знання самого предмета, і засвоєння основних положень педагогіки, психології, і розуміння закономірностей методики організації навчально-виховного процесу, і уміння творчо використовувати всі ці значення в практиці викладання. Але саме головне - любити свою справу. Підвищення педагогічної майстерності нерозривно зв'язано з любов'ю педагога до своєї діяльності. Викладання вимагає також любові і пристрасті, як узагалі всяке мистецтво. П.П. Чистяков писав конференц-секретарю Академії мистецтв П.Ф. Ісеєву: «Адже це дурниця що учити нудно. Добре учити — значить люблячи учити, а люблячи нічого не нудно робити: отут, як говориться, чергувати не прийдеться».

Тим часом робота педагога, коли він безкорисливо віддає себе дітям, повна інтересу, що захоплює, і приносить людині величезну насолоду. Тут також бувають злети творчої фантазії, натхнення, радості і засмучення. Висока мета робить працю педагога бажаною і необхідною. Прагнучи передати дітям радість творчості, навчити їх своїми руками створювати красу, педагог починає пізнавати принадність мистецтва викладання, його невичерпні можливості; він випробує насолоду від керування педагогічним процесом, від сили його впливу; він радується найменшому успіху свого учня, його здатності сприймати, пізнавати і діяти.

Такий стан, звичайно, приходить не відразу, він виникає часом у самий несподіваний момент, і коли він приходить, то просто уражає, особливо таку людину, що завжди дивилася на педагогічну роботу як на нудну, одноманітну справу.

Вивчення питань методики дає можливість учителю малювання правильно будувати педагогічний процес, грунтуючись на дидактичних принципах, формах і методах викладання, що зазначені загальною педагогікою. Крім того, освоєння методики дає можливість підкорити навчальний процес единоюлінією, обумовленою філософією діалектичного матеріалу.

Сучасна методика викладання малювання була вироблена не відразу, до цього методика пройшла складний шлях розвитку. Методи викладання змінювалися в результаті боротьби думок, зміни художніх напрямків, зміни принципів навчання.

Для успішного оволодіння методикою в першу чергу необхідно критично використовувати все краще, що було досягнуто за попередні епохи. Методику викладання малювання в минулому потрібно вилучити із практичної, так і з теоретичної сторони, з'ясувати, що було в старих системах викладання позитивного, і разом з тим визначити негативні сторони навчання, неприйнятні на наш погляд. Педагогу необхідно знати, які методи навчання вже зжили себе і які треба удосконалювати і розвивати далі.

Історія методики викладання - це насамперед історія педагогічних ідей і поглядів, багато хто з яких у свій час не одержали по тим чи іншим причинам належного розвитку. Використовуючи все прогресивне, що було в минулому, ми зможемо правильно приступи до розробки теорії художньо-педагогічного навчання і виховання, кладучи в основу дані сучасної передової науки.

Знання історії методів викладання сприяє виробленню більш цілісного погляду на свій предмет. 1стор1я методів викладання, зберігаючи накопичений досвід попередніх поколінь, допомагає правильно вирішувати сучасні задачі.

Читайте також:

1. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
2. Абетково-предметний покажчик
3. Адміністративне право як наука.
4. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
5. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
6. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
7. Аналітична хімія, як фундаментальна наука.
8. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
9. Антична наука
10. АНТИЧНА НАУКА І ТЕХНІКА
11. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
12. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу

Переглядів: 1259