• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Демографічні процеси в Росії

Населення РФ на 1 січня 1999 р. склало 147 105 000 чоловік. За чисельністю населення Росія займає 6-е місце у світі, поступаючись Китаю (1209 млн.), Індії (919 млн.), США (261 млн.), Індонезії (195 млн.), Бразилії (154 млн.).

За період економічних реформ (1992-1996) загальна чисельність населення росіян скоротилася на 700 тис. Причиною скорочення чисельності населення Росії являється природний спад. Так, за період з 1992 по 1997 р. природний спад населення склав майже 4 млн. Рівень народжуваності в Росії є одним з найнижчих в Європі. Среднероссийский показник сумарної народжуваності, відбиваючий рівень відтворення населення, склав в 1997 р. на 1000 жінок тих, що 123 народили проти 215, необхідних для простого чисельного заміщення покоління батьків їх дітьми.

Специфіка російської демографічної ситуації в тому, що в Росії на тлі низької народжуваності неухильно росте рівень смертності. У 1995 р. природний спад населення склав 785,4 тис. чоловік, померлих було в 1,6 разу більше, ніж що народилися.

Останніми роками намітилися деякі позитивні моменти в природному русі населення. Сповільнилися темпи зниження народжуваності і підвищення смертності (у 1995 р. смертність на 1000 жителів складала 15,0; у 1996 г.- 14,2; у ; 1997 г.- 13,6). Зросла кількість браків (у 1996 г.- 5,9; у 1997 г.- 6,3), зменшився показник патьоків (у 1995 р. на 1000 жителів він дорівнював 4,5; а в 1997 г.- 3,7). Проте і негативні тенденції зберігаються. У 1997 р. показник смертності на 1000 чоловік складав 12,2, а народжуваності 8,6, тобто природний спад складав 3,6 на 1000 населення (таблиця. 10.1, 10.2).(См: Четвериків Т., Бакунина Л. Напруженість на російському ринку праці і механізми її подолання//Питання економіки. 1998. № 2.)

У 1999 г, скорочення чисельності росіян продовжилося і склало 716,9 тис. чоловік, або 0,49% (за аналогічний період 1998 г.- 365,6 тис. чоловік, або 0,25%). Деяке прискорення процесу депопуляції обумовлене збільшенням природного спаду населення при одночасному зменшенні міграційного приросту за рахунок міграційного обміну населенням із зарубіжними державами (в основному з державами - членами СНД і країнами Балтії). В результаті природні втрати в січні - листопаді 1999 р. тільки на 14,2% були компенсовані позитивним сальдо міграції (у відповідному періоді 1998 г.- на 42,4%).

Природний спад населення як стійкий і довготривалий чинник скорочення населення спостерігається в переважній більшості суб'єктів Російської Федерації. Природний приріст в 1999 р. мав місце тільки в 16 регіонах (у 1998 г.- в 22).

Таблиця 10.1. Показники природного руху населення(Державний комітет Російської Федерації із статистики//Суспільство і економіка. 2000. № 2. Ст. 236-237.)

((Тут і далі показники щомісячної оперативної звітності приведені в перерахунку на рік.)

((На тих, що 1000 народилися.)

Таблиця 10.2. Населення Росії і її південних і східних сусідів в 1950-2050 рр. (млн. чел.)

((Казахстан і колишні радянські республіки Середньої Азії.)

((Центральна Азія, Іран, Афганістан і Пакистан.)

Джерело: UN World Population Prospects : the 1996 Revision, Annex I. Demographic Indicators. UN; N.Y., 1996. Table 4.

Відзначається несприятлива тенденція і в зміні вікової структури населення. Доля осіб молодше за працездатний вік за 1990-1996 рр. зменшилася з 27,3 до 22,9% при одночасному зростанні осіб пенсійного віку з 17,2 до 20,2%, причому чисельність жінок в цій віковій групі більш ніж на 13 млн. перевищує чисельність чоловіків.

Міграція. За даними офіційної статистики, на 1 січня 1998 р. чисельність вимушених переселенців і біженців склала 1 191 939 чоловік.(Російський статистичний щорічник: статистична збірка/Держкомстат Росії. М., 1998.)

Згідно з іншими статистичними дослідженнями, за 1993-1996 рр. число біженців і вимушених переселенців збільшилося з 160,3 тис. до 1147,4 тис.(Технологія управління геополітичними процесами в Північно-кавказькому регіоні/В. Г. Игнатов, Л.Л. Хоперская, А.В. Понеделков та ін. Ростов н/Д, 1999.) За підрахунками незалежних учених і громадських організацій, чисельність біженців і вимушених іммігрантів складає 6,5 млн.

На 1 січня 1998 р. в РФ 235 065 чоловік отримали статус біженців і 956 874 чоловік - статус вимушених переселенців.(Вимушені мігранти і держава/Отв. ред. В. А. Тишков. М., 1998.)

В ході міжнародної міграції в Росію прибуло в 1993 р. 923 280 чоловік, в 1994 г.- 1 146 735 чоловік, в 1995 г.- 842 050 чоловік, в 1996 г.- 631 592 чоловік.

Міграційний приріст населення склав в 1994 р. 810,0 тис. чоловік, в 1995 г.- 502,2 тис., в 1996 г.- 343,6 тис., в 1997 г.- 352,6 тис., у тому числі приріст міського населення в 1994 р. склав 537,6 тис. чоловік, в 1995 г.- 406,0 тис., в 1996 г.- 309,4 тис., в 1997 г.- 296,2 тис., а сільського в 1994 г.- 272,4 тис. чоловік, в 1995 г.- 96,2 тис., в 1996 г.- 34,2 тис., в 1997 г.- 56,4 тис.

На думку деяких експертів, останніми роками намітилася тенденція скорочення міграційного потоку. В порівнянні з 1998 р. (січень-листопад) число мігрантів усередині Росії зменшилося відповідно на 116,6 тис. чоловік (на 4,9%) і на 137,1 тис. зменшилося число тих, що прибувають із-за її меж (на 28,6%). В той же час дещо збільшилося число тих, що вибувають за межі Росії - на 4,0 тис. чоловік (на 2,1%). В результаті міграційний приріст населення країни за 11 місяців 1999 р. знизився в порівнянні з січнем - листопадом 1998 р. майже в 2 рази (на 141,1 тис. чоловік).

Найбільший приплив російськомовного населення склався за рахунок міграційного обміну з Казахстаном, Узбекистаном і Україною. Цих держав припадає на частку 64% усього міграційного приросту з країн ближнього зарубіжжя.

Відтік населення відзначається в 16 регіонах країни - в усіх адміністративно-територіальних одиницях Далекого Сходу, в республіках Комі, Чечня і Тыва, в Архангельській і Мурманській областях Північного економічного району і Читинської області Східно--сибірського району. Чисельність інших регіонів поповнюється за рахунок переселенців з регіонів РФ і мігрантів з країн ближнього зарубіжжя. Позитивне сальдо міграції відзначається в республіках Дагестан і Північна Осетія, Інгушській Республіці, Краснодарському і Ставропольському краях, Ленінградською, Псковською, Калузькою, Тверской, Білгородською, Самарою, Волгоградською і Калінінградською областях, де сальдо міграції в 2,5-3 рази вище за середнє показника по Росії і складає від 142 до 147 чоловік на 10 тис. жителів при середній чисельності зростання мігрантів по країні 42 людини.

Інтенсивний міграційний відтік спостерігається в Чукотському автономному окрузі, Магаданською, Сахалінською, Камчатською областях, в Республіці Саха (Якутія), Мурманській області і в Республіці Комі.

В результаті зниження позитивного сальдо міграції приріст числа жителів Алтайського краю, Орловською, Воронежською, Тамбовською, Пензенською, Курганною, Челябінською, Омською і Томською областей змінився спадом.

Скорочення чисельності населення охопило території 47 регіонів РФ, на яких проживає 88,6 млн. чоловік, або майже 60% населення країни. До них слід віднести усі адміністративно-територіальні одиниці Північного і Далекосхідного регіонів, Центрального (окрім Брянської, Калузької, Смоленської, Тверской областей), Північно-західного (окрім Ленінградської області), Волго-вятского (виключаючи республіки Марий Эл і Чуваську), Уральського (окрім Республіки Башкортостан і Оренбурзької області), Западно-сибирского (виключаючи Республіку Алтай, Новосибірську і Тюменську області), Східно--сибірського (окрім республік Тыва і Хакасія) та ін.

В той же час в 33 регіонах РФ відзначається збільшення чисельності населення. Така тенденція зберігається в республіках Алтай, Дагестан, Північна Осетия-Алания, в Інгушетії, Кабардино-Балкарії і Карачаево-Черкесии, а також в Тюменській області. Це пов'язано як з природним приростом, так і з міграційним припливом. Найбільш помітне зростання населення характерне для республік Північного Кавказу, Ставропольського і Краснодарського країв, Білгородською, Астраханською і Калінінградською областей і Республіки Алтай.

Помітимо, що в січні-листопаді 1999 р. сальдо міграції залишалося позитивним з усіма державами - республіками колишнього СРСР, за винятком Білорусії. Велика частина міграційного приросту між Росією і державами - учасниками СНД і Балтії (48,1%) як і раніше доводиться на Казахстан. Проте в 1999 р. цей показник скоротився більш ніж в 1,5 разу (на 71,3 тис. чоловік) і більш ніж в 2,5 разу (на 32,1 тис. чоловік) зменшилося сальдо міграції з Україною.

Новим руйнівним для Росії явищем в постперебудовний період стало зростання масштабів еміграції. Нині з Росії емігрують десятки тисяч громадян. Їх загальне число за 1989-1994 рр. перевищило 600 тис. чоловік. Серед емігрантів в основному німці, євреї, росіяни. Вони прямують переважно (90%) в США, Німеччину і Ізраїль. У складі емігрантів - технічна і творча інтелігенція, висококваліфіковані робітники. В результаті Росія втрачає інтелектуальний і професійний потенціал.(Дмитриев А.В. Конфліктологія. М., 2000. С. 178.)

Читайте також:

1. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
2. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
3. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
4. Бідність в Росії
5. Більшовицька революція в Росії
6. Блок 1. Соціально-демографічні та міграційні процеси.
7. БРАК І СІМ'Я В РОСІЇ І США
8. В Росії основні положення про амністію та помилування містяться в Конституції, Кримінальному кодексі та Кримінально-виконавчому кодексі Російської Федерації.
9. Важелі впливу на процеси розвитку ринку капіталу.
10. Виконавське мистецтво та видатні балетні актори Росії.
11. Вимоги Раднаркому Росії
12. Виникнення елементів ринкової самоорганізації в Росії та Україні

Переглядів: 472