Інформаційні технології в світовій системі охорони здоров’я

Стан розвитку медичної інформатики в Україні

Застосування інформаційних технологій (ІТ) у системі охорони здоров’я набуває дедалі більшого

значення. Медична інформатика у поєднанні з організаційними змінами в закладах охорони здо-

ров’я може сприяти поліпшенню якості медичної допомоги, яку надають населенню, і зменшенню

фінансових видатків. Особливого значення набуває впровадження медичних інформаційних систем (МІС), які допомагають автоматизувати всі аспекти діяльності лікувальної установи, забезпечують зберігання інформації в електронній карті пацієнта(ЕКП) [12,16]. Під час впровадження інформаційних систем особливої актуальності набувають завдання щодо надійності збереження інформації про пацієнтів, швидкого доступу до даних, можливості взаємо

обміну інформацією між різними лікувальними установами та проведення статистичного аналізу

зведених даних [19]. Інформатизація охорони здоров’я відбувається швидкими темпами. Протягом останніх 15 років для підтримки розвитку медичної інформатики Євросоюзом було виділено 500 млн євро. Нині ця індустрія виходить на третє місце за фінансуванням у системі охорони здоров’я (загальний обіг – 11 млрд євро). Прогнозується, що у 2010 р.

частка фінансування медичної інформатики становитиме до 5% бюджету системи охорони здо-

ров’я Євросоюзу У країнах Західної та Північної Європи ЕКП вже на 50–90% замінила паперовий варіант документації, а в США — на 70%. Економія часу, який витрачає медичний персонал на ведення документації в електронному вигляді, становить 63,4%[20]. Наукові дослідження,присвячені оцінці економічної ефективності від впровадження МІС,свідчать, що час, витрачений лікарем на кожну виписку з паперової історії хвороби, становить приблизно 4 хв, а в середньому на рік – 384 год робочого часу [13]. Впровадження ЕКП дає змогу зменшити цей час на 50% [21], а також запобігти випадковому пропуску процедур. Час, витрачений медсестрою відділення інтенсивної терапії на роботу з документацією, скоротився на 52 хв при8годинному робочому дні, тобто на 11%. Зменшення затрат на лікарські препарати внаслідок комп’ютеризованого введення лікарських призначень і впровадження системи підтримки клінічних рішень становить 15% [13, 21]Суттєво знижуються затрати на пошук даних

попередніх обстежень пацієнта. Згідно з дослід7женнями, 15% ресурсів лікувальних закладів вит-

рачається на пошук та збирання попередніх даних. Лікарі і медсестри витрачають 25% свого часу на пошук необхідної їм інформації [17]. Важливою перевагою застосування МІС є можливість зменшити кількість медичних помилок. Згідно зі звітом Американського інституту медицини, в США щорічно близько 44 тис. смертей спричинені медичними помилками [13]. МІС,яка забезпечує збирання, обробку та ефективне використання медичної інформації,не лише підвищує ефективність надання медичної допомоги і знижує вартість лікування, а й зменшує кількість медичних помилок [15].В країнах Західної Європи існують сотні комерційних МІС. Одним з напрямів зменшення фінансових витрат на розробку та впровадження МІС є підтримка програм з відкритим кодом(Оpen Source). При цьому програми є у вільному доступі, і всі бажаючі можуть їх безкоштовно ви

користовувати [18].З великої кількості програм з відкритим кодом слід виділити системи, які забезпечують комплексну автоматизацію великих лікувальних установ OpenVistA (http://sourceforge.net/proj$ects/openvista/) та ОpenEHR (http://www.openehr.org/home.html). Ці системи можуть використовуватися безпосередньо медичними установами або впроваджуватися комерційними компаніями, які забезпечують їхню подальшу підтримку. Так, компанія Medsphere (http://www.medsphere.com/ забезпечує комерційну підтримку системи OpenVistA. OpenEHR пропонує стандартизувати спосіб створення електронних медичних документів на

основі так званих архетипів та шаблонів. Це дає можливість різним розробникам зберігати всі ме

дичні дані пацієнта в пацієнт орієнтованій архітектурі. Цей стандарт доповнено стандартами

ISO13606 і HL7. Нині його починають застосовувати в Австралії, Великій Британії, Швеції. Більше10 комерційних проектів побудовано на основі розробок ОpenEHR [11]. За умови посилення співпраці різних медичних установ, особливого значення набуває взаємосумісність(interoperability) різних МІС. Взаємосумісність вважають основним фактором при створенні безпечного та надійного обміну медичними даними пацієнтів. Згідно з визначенням Американського інституту електронної інженерії(Institute of Electrical and Electronics Engineers,http://www.ieee.org), «взаємосумісність – це здатність двох чи більше систем обмінюватися інформацією та використовувати отриману інформацію». На жаль, впровадження принципу взаємосумісності в МІС є досить повільним і не може бути порівняним і звзаємосумісністю систем у фінансовій та транспортній галузях. У більшості систем,

які нині використовуються у медичній сфері, непередбачено можливість обміну інформацією з ін

шими системами. Розвиток взаємосумісності інформаційних систем є корисним для всіх: медикам це полегшить доступ до даних пацієнта в будьякий час, з

будьякого місця; поліпшить якість надання медичної допомоги завдяки швидкому доступу до

необхідних даних попередніх досліджень; керівникам медичних закладів спростить отримання

даних, поліпшить статистичний та економічний аналіз діяльності установ; розширить можливості

доступу науковцям до медичних даних для аналізу ефективності певних методик, а також для визначення трендів; поліпшить доступ на ринок багатьом компаніям; державним статистичним установам дасть змогу стандартизувати і контролювати діяльність медичних закладів на загальнодержавному рівні, отримувати об’єктивну інформацію про їхню ефективність; спростить роботу із статистичними даними. Однією з передумов розвитку взаємосуміснос-

ті є розвиток стандартизації в медичній інформатиці. Стандартизація дасть змогу отримати доступ до даних, створених в одній системі, та повторно використовувати їх у системах інших виробників,зберігаючи початкову семантику. Медичні інформаційні стандарти умовно

можна розподілити на дві групи: а) термінологічні; б) обміну інформацією. Найпоширенішими термінологічними стандартами є LOINC, MeSH та SNOMED CT.LOINC (Logical Observation Identifiers, Namesand Code, http://loinc.org/) — логічні ідентифікатори, імена та коди спостережень. Цей стандарт був розроблений у 1994 р. і використовується для передачі та зберігання результатів лабораторних досліджень. Стандарт включає 32 тис. термінів,

які застосовуються в лабораторних тестах. MeSH (Medical Subject Headings,http://www.nlm.nih.gov/mesh) — рубрифікатор медичних термінів, розроблений Американською національною медичною бібліотекою. Складається з набору термінів та їхнього опису. Терміни організовані в ієрархічну структуру і допомагають здійснювати пошук різних рівнів специфіки. Використовується для індексації, каталогування та отримання доступу до світової медичної літератури в базі даних національної бібліотеки. SNOMED CT (Systematized Nomenclature ofMedicine — Clinical Terms, http://www.nlm.nih.gov/research/umls/Snomed/snomed_main.html) — систематизована номенклатура в медицині — клінічні терміни. Ця перша міжнародна клінічна термінологія була розроблена в США в 1977 р. Тепер це багатомовний словник медичної термінології,який забезпечує введення, передачу, отримання,обробку та зберігання даних про пацієнта в уніфікованому форматі. Цей стандарт є найоб’ємнішою термінологічною системою, яка включає не тільки специфічні лабораторні та діагностичні терміни, а і велику кількість інших ключових слів. Цей стандарт вже впроваджений у понад 30 країнах. Серед стандартів обміну даних найбільшого

значення набули HL7 та DICOM.HL7 (Health Level 7, http://www.hl7.org/ ) —стандарт «Рівень 7» – використовується для обміну клінічною та адміністративною інформацією у системі охорони здоров’я. Розроблений в 1987 р. у США, він широко застосовується сьогодні у понад30 країнах. Організація, яка розробляє цей стандарт, включає понад 2200 членів, серед яких понад

500 великих корпорацій. DICOM (Digital Imaging and Communicationsin Medicine http://medical.nema.org/) — обмін цифровими зображеннями в медицині. Цей стандарт є найважливішим глобальним індустріальним стандартом передачі та зберігання медичних

зображень (рентген, магнітнорезонансна та комп’ютерна томографія, УЗД) для електронних

пристроїв, які працюють з графічною інформацією. Перша версія стандарту DICOM була розроблена в 1985 р. Американським коледжем радіології та Американською національною асоціацією виробників електроніки. У США розробка стандартів медичної інформатики координується відповідними підкомітетами Американського національного інституту

стандартизації (АNSI), в Європі – підкомітетомТС251 Європейського комітету по стандартизації

(СЕN). Розробка стандартів – це прерогатива держави. Доки не будуть прийняті стандарти МОЗ для зберігання і передачі інформації, єдиним можливим напрямом є розробка архітектури, орієнтованої на європейські стандарти.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інформаційний медичний документ	\|	Медичні інформаційні технології в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.