Типологія криз та інших екстремальних ситуацій

У літературі з паблик рілейшнз представлена велика гама підході⁰до класифікації криз. Автори книги «Все про PR» - однієї з найпопу лярніших у США з цього фаху - Д. Ньюсом, А. Скотт та Дж- Терк, наприклад, пропонують таку типологію криз.

Типологія криз (залежно від їхнього характеру)

Типикриз	Руйнівні Катастрофічні - раптові людські жертви або руйнування	Неруйнівні Несподівані загрози, але втрати якщо трапляються, то відстрочуються
Природні	Землетруси, лісові пожежі тощо	Посухи, епідемії тощо
Навмисні	Акти тероризму, зокрема навмисне псування продуктів, що призводить до людських жертв або руйнації власності	Погрози використання вибухівки, отруєння продуктів, насильницьких захоплень, розкриття таємниць, навмисні чутки та інші зловмисні дії
Ненавмисні	Вибухи, пожежі, отруєння та ін.	Проблеми на виробництві з відстроченими наслідками, біржові крахи, банкрутства

Наведена типологія, особливо виділення тих криз, що виходять за межі природного походження, передбачає різноманітну стратегію і тактику ставлення до них та застосування певних методів кризового управління. Тобто залежно від причин виникнення кризових ситуацій, факторів, що впливають на динаміку їх розгортання, кожна організація здатна передбачити найбільш вірогідні типи криз суспільного походження, в яких вона може опинитися. А це вже означає, що запобігання їм можливо певним чином заздалегідь планувати.

Дещо інший підхід до типологізації криз пропонують С. Катліп, А. Сентер та Г. Брум. За основу вони беруть тривалість розгортання криз, виділяючи такі можливі сценарії:

• Несподівані кризи. Це найжахливіший тип криз, які трапляються настільки раптово і несподівано, що залишається дуже мало або зовсім не буває часу для підготовки і планування. Сюди можна зарахувати авіакатастрофи, псування продуктів, смерть ключового керівника, землетрус, паніку. Такі кризи вимагають завчасного погодження між провідними керівниками плану дій, Що дав би можливість уникнути непорозуміння, суперечок та неоперативності в реагуванні.

• Назріваючі кризи. Вони дають більше часу для дослідження і планування, але можуть миттєво вибухнути після тривалого процесу «бродіння». До таких криз можна зарахувати незадоволення працівників і несприятливий моральний клімат у колективі, істотні зловживання й образи під час роботи, надмірні сподівання на державні замовлення. У цьому випадку завдання полягає в тому, щоб переконати вище керівництво здійснити коригувальні кроки, перш ніж криза досягне руйнівної фази.

• Повзучі кризи. Вони можуть тривати місяцями або роками не зважаючи на зусилля керівництва зупинити їх. Поза межами контролю паблик рілейшнз, наприклад, можуть опинитися плітки або спекуляції, що повідомляються через засоби інформації чи поширюються з уст в уста. Ніякі спростування або протидії здається, не здатні зупинити чутки або очистити канали новин від потоку викривлених даних, оскільки журналісти, ганяючись за новинами, завжди будуть наражатися на попередні публікації знову і знову відтворювати дезінформацію

Спроба підійти до типологізації криз із точки зору їх тривалості дає піарменам додаткові можливості підготуватися до різних сценаріїв їх розгортання та більш цілеспрямовано й ґрунтовно діяти з метою нейтралізації небезпечних для організації наслідків. В умовах будь-якої кризи фактор часу завжди залишається ключовим. Тому класифікація кризових ситуацій саме за цією ознакою переводить кризове управління зі стану шоку перед обвальним розвитком подій у площину певної можливості розробки плану послідовних логічних дій піарменів з урахуванням криз різної тривалості.

Англійський фахівець із паблик рілейшнз Сем Блек пропонує ще один підхід до типологізації криз із урахуванням тих неприємностей, яких вони можуть завдати конкретній організації. Він певною мірою робить спробу перейти від загальної типологізації криз за родовою ознакою до такої їх класифікації, яка безпосередньо наближена до змісту і сфери діяльності організації. С. Блек розмежовує кризи на «відоме невідоме» та «невідоме невідоме».

Ведучи мову про перший тип криз, він наголошує, що коли компанія, наприклад, виробляє автомобілі або капітальне технологічне устаткування, вона в будь-який момент може зіткнутися з необхідністю відкликання продукції. У хімічній промисловості і виробництві радіоактивних речовин постійно існує загроза витоку хімічних або радіоактивних елементів. Морські, залізничні та авіаційні перевезення мають свої специфічні та широковідомі форми ймовірнонебезпеки. С. Блек робить висновок: «В усіх цих та безлічі подібних до них випадків відомо, що аварія може трапитися, але невідомо, трапиться вона, і якщо так, то коли».

Щодо другого типу криз, то трапляються катастрофи й аварії, які ніхто не спроможний передбачити. Це може бути псування продукції порушення технології, що несе загрозу отруєння і людських жертв. Але в основному «наша робота, - пише С. Блек, - і передбачувана, і піддається плануванню. Екстремальні PR - явище доволі рідкісне, і більшість із нас із подібними ситуаціями взагалі ніколи не зустрінеться, але якщо ви працюєте в потенційно небезпечній галузі, вам необхідно мати план заходів на такий випадок».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПР та конфлікти: загальні міркування.	\|	Загальні питання менеджменту кризи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.