Номінальна ставка та її використання у формулах фінансових розрахунків
В пункті 1.4.1 (стор. 37) вже згадувалося про номінальну ставку, а саме, про номінальну процентну ставку. Нагадаємо, що там надано таке визначення: «Номінальна процентна ставка (nominal rate of interest) ─ показник процентної ставки, що фактично склався на ринку в даний момент часу для конкретної фінансової операції». Подібне визначення має і номінальна облікова ставка (nominal rate of discount). Але, наведені визначення характеризують лише кількісну характеристику номінальної ставки. Разом з кількісною складовою номінальна ставка має ще одну характерну особливість, часову характеристику ─ номінальна ставка завжди річна. Термін «номінальна» на практиці у фінансах є синонімом терміну «річна». Про це вже йшла мова в підрозділі 1.5 (стор. 44): «Ставки процента, тобто всі видиставок процента у всіх їх формах функціонують, як правило, у відсотках за рік (або за певний проміжок часу, відмінний від року). Наприклад: 10% річних, 4% на місяць, 8% за квартал, 46% за 1,5 року». Термін «номінальна ставка» ─ це вказівка додержання правила, тобто, це ставка, що «функціонує … у відсотках за рік». В наведеному прикладі із переліку ставок ─ 10%, 4%, 8%, 46%, тільки ставка 10% є номінальною.
В літературі [7, стор. 120] згадується про таке визначення номінальної ставки.
«Хай задано кількість нарахувань у році ─ m та річна процентна ставка ─ . В цьому випадку тривалість періоду нарахування дорівнює 1/m років. Річна процентна ставка є номінальною, якщо відповідна процентна ставка «i» за період 1/m розраховується із рівняння »
А тепер, з точки зору терміну «номінальна ставка», проведемо аналіз чотирьох основних формул, про які йшла мова в попередньому підрозділі 6.1. (формули (2.2), (2.10), (4.1), (4.5)).