• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення та вимірювання інфляції.

Інфляція(від лат. inflation ─ здуття)– процес зниження вартості грошей внаслідок переповнення ними каналів обігу (кількісна сума грошей, які знаходяться в обігу, перевищує суму цін на товари і послуги). Переповнення може виникати: по-перше, внаслідок надмірного випуску (емісії) грошей; по-друге, внаслідок скорочення товарної маси в обігу при незмінній кількості раніше випущених в обіг грошей.

Для суспільства явище інфляції– це процес зміни купівельної спроможності грошей, який супроводжується зростанням цін. Під час інфляції ціни на товари споживання зростають швидше, ніж збільшується заробітна плата і загалом, доходи членів суспільства. Це приводить до погіршення якості життя переважної більшості населення. Суттєвою ознакою інфляції є зростання цін в середньому: не збільшення ціни якогось окремого товару, навіть групи товарів, а зростання усередненої ціни переважної більшості переліку (корзини) товарів і послуг. Тому, для суб’єктів суспільних відносин інфляція завжди приймає цінову форму і терміни «інфляція» і «цінова інфляція» є термінами ─ синонімами. В цій площині в сучасній науці і йде пошук розрахункових моделей вимірювання інфляції, тобто, всі варіанти розрахунку інфляції ґрунтуються на відслідкуванні зростання цін на товари та послуги.

Якщо процес зміни купівельної спроможності грошей супроводжується зниженням цін, то це має назву – дефляція (dtflation).

Вимірювання цінової інфляції ведеться за допомогою розрахунку індексу цін за певний період. Індекс цін (price index) також називають індексом інфляції. Індекс цін показує, у скільки разів зросли ціни за період, що розглядається. Індекс цін є відносним показником, тобто показником без розмірності та чисельно вимірюється цілим числом і десятковим дробом, або у відсотках. На практиці найчастіше застосовуються дві моделі, два механізму розрахунку індексів цін: індекс Ласпейреса та індекс Пааше.

Індекс Ласпейреса ─ за ос­нову береться товарна структура виробництва, а точніше ─ структура споживання товарів та послуг базового року і тоді індекс цін вимірюється за формулою:

(10.1)

де P_t ─ ціни на товари і послуги в поточному році; Р_о ─ ціни на товари і послуги в базовому році; ─ обсяг товарів і послуг у базовому році.

Вважається, що індекс Ласпейреса недооцінює структурні зрушення в економіці країни, а тому відносно завищує темпи зростання рівня цін.

Індекс Пааше( ) ─ за ос­нову береться товарна структура виробництва, а точніше ─ структура споживання товарів та послуг поточного, а не попереднього (базового) року і індекс розраховується за формулою:

= (10.2)

де ─обсяг товарів і послуг у поточному році.

Вважається, що індекс Пааше переоцінює структурні зрушення в економіці країни, а тому відносно занижує темпи зростання рівня цін.

Звертаємо увагу, що формули (10.1) та (10.2) дають загальний механізм розрахунку, дають загальну модель ─ «як розраховувати індекс». Відповідь на питання, ─ «що розраховується», дає конкретне, практичне застосування формул (10.1) або (10.2). Найчастіше, в тому числі і в Україні, розраховуються та застосовуються такі показники індексу цін:

─ індекс цін споживчих товарів (індекс споживчих цін ─ consumer price index);

─ індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників);

─ індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП.

Індекс споживчих цін (ІСЦ)характеризує зміну (як правило ─ зростання) у певному проміжку часу (місяць, рік, тощо) загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого особистого споживання.

Цей показник розраховується на підставі споживчого набору товарів продовольчого і непродовольчого призначення та послуг. Зазначений набір товарів (послуг) є єдиним для всіх регіонів країни і ґрунтується на структурі споживчих грошових витрат домогосподарств міських поселень. Основними товарними групами у «споживчому кошику» є продукти харчування, одяг, житло, транспорт, послуги, освіта, книги, медичні послуги, предмети особистої гігієни тощо. Ринковий кошик у багатьох розвинутих країнах охоплює близько 300 найменувань споживчих товарів і послуг. В Україні під час обчислення цього показника враховують поки що понад 60 найменувань [12, стор. 109].

Розраховується індекс споживчих цін за досить поширеною формулою:

де Р та Р ─ ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів;

g ─ товари за переліком у «споживчому кошику» базового періоду.

Також, має місце інша формула розрахунку ІСЦ (див. [5, стор. 199]):

де Р та Р ─ ціни одиниці товарів (послуг) на базову і звітну дату відповідно;

g ─ кількість товарів у «споживчому кошику» на базову дату.

У формулах (10.3) та (10.4) є суттєва різниця. Розрахунок цін товарів за період (місяць, рік), ─ формула (10.3), передбачає середній показник цін за період, а формула (10.4) використовує ціни в певний момент, ─ ціни в момент конкретної дати. Ймовірність, що ціни не співпадатимуть, досить велика, а тому і показники ІСЦ за цими формулами будуть відрізнятися.

Порівнюючи формулу (10.1) та формули розрахунку ІСЦ (10.3) та (10.4) легко констатувати, що ІСЦ розраховується за формулою індексу цін Ласпейреса.

Індекс цін виробників (ІЦВ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують підприємства для виробничого споживання і розраховується також за формулою індексу цін Ласпейреса.

Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, який характеризує інфляційні зміни всіх цін. Тому дефлятор ВВП може помітно відхилятися від ІСЦ та ІЦВ, оскільки він точніше враховує реальну структуру особистого і виробничого споживання, ніж попередні індекси. Визначається дефлятор ВВП теж за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса [5, стор. 200]. Така точка зору на поточний момент є загальноприйнятною, але, з’являються твердження, що дефлятор ВВП розраховується за індексом Пааше, а не з формулою індексу цін Ласпейреса. [12, стор. 109], [13, стор. 54].

Який з індексів є більш точним показником виміру інфляції, індекс цін Ласпейреса чи індекс Пааше, ─ мабуть розв’язання цього питання ще попереду. Можливо, що вони мають свої сфери застосування, а, можливо, обидва взагалі чисельно не характеризують інфляційні процеси. Підставою для останнього припущення є таке ствердження: «Незважаючи на очевидність зв’язку інфляції зі знеціненням грошей, сутність цього явища не знайшла однозначного трактування в економічній літературі» [5, стор. 193].

Індекс Фішера вирішує (на його думку) суперечності індексів Пааше і Ласпейреса, оскільки дає змогу обрахувати співвідношення між цінами в поточному і базовому роках:

(10.5)

_Додаткова інформація_________________________

Індекс споживчих цін, розрахований за формулами (10.3), (10.4) і дефлятор ВВП, розрахований за індексом Пааше, дають дещо різні резуль­тати щодо динаміки загального рівня цін, оскільки дефлятор ВВП (розрахований за індексом Пааше на думку [12, стор.110]) точніше враховує реальну структуру особистого і виробничого споживання, ніж попередній індекс. Між цими двома індексами цін є три основні відмінності.

1. Набір товарів для обчислення дефлятора ВВП містить як споживчі, так і капітальні блага, які купують підприємства та держава. Обчислюючи індекс споживчих цін, враховуємо лише ціни товарів і послуг, які купують споживачі.

2. У випадку обчислення дефлятора ВВП використовуємо лише вітчизняні товари і послуги, в тому числі експортовані (імпортні товари не є частиною ВВП). Але до споживчого кошика входять також імпортні товари, тому в індексі споживчих цін відобра­жається і зміна цін на них.

3. Індекс споживчих цін обчислюють на підставі незмінного набору товарів і послуг, тоді як у випадку обчислення дефлято­ра ВВП зі зміною структури ВВП змінюється набір товарів і послуг [12, стор.110].

Якщо обрано і зафіксовано на певний проміжок часу перелік товарів і послуг, то формула (10.3) стає такою:

(10.6)

де ─ індекс інфляції у визначеному часовому періоді;

Р та Р ─ ціни набору товарів (послуг) базового і звітного періодів;

При розрахунках використовують поряд з показниками індексу інфляції ( ) показники темпу або рівня інфляції (inf, inf%). Нагадуємо, що темп ─ безрозмірний показник, який дорівнює відношенню приросту (збільшення) або убутку (зменшення) за розглянутий період до базового показника. Рівень─ темп, виражений у відсотках.

Темп інфляції (inflation rate) за певний проміжок часу розраховується за формулою:

(10.7)

де inf ─ темп інфляції за певний проміжок часу;

Р та Р ─ ціни обраного набору товарів (послуг) на базову і звітну дату відповідно.

Темп інфляції показує, на скільки частин (десятковим дробом) Р збільшилося відносно Р .

Рівень інфляції (inflation rate) за певний проміжок часу розраховується за формулою:

(10.8)

де inf % ─ рівень інфляції за певний проміжок часу;

Р та Р ─ ціни обраного набору товарів (послуг) на базову і звітну дату відповідно.

Рівень інфляції показує, на скільки відсотків Р стало більшим відносно Р .

Із формул (10.6) та (10.7) можемо вивести співвідношення між індексом інфляції і темпом інфляції:

(10.9)

Наприклад, якщо індекс інфляції ( ) = 1,245, то темп інфляції (inf) = 0,245, тобто ціни за часовий період, що розглядається, зросли у 1,245 разів, або на24,5%, що і є рівнем інфляції (inf %).

Якщо відомі щомісячні індекси інфляції, то річний індекс інфляції визначається як добуток 12-ти місячних індексів інфляції.

І навпаки, коли відомий річний індекс інфляції, то середньомі­сячний індекс інфляції можна розраховувати за формулою:

(10.10)

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
6. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
7. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
8. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
9. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
10. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
11. Аналіз існуючих виробів та визначення завдань проекту
12. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні

Переглядів: 9813