Загальні характеристики лізингу

Під лізингом розуміють майнові відносини, за яких одна організація (лізингоодержувач) звертається до другої компанії (лізингової) з проханням придбати необхідне обладнання і передати його їй в користування.

Лізинг (англ. leasing) ─ це, в першу чергу, вид інвестиційної діяльності, спрямованої на інвестування тимчасово вільних або залучених позичкових коштів. Лізинг ─ це економічно-фінансова операція, за якої за договором оренди (лізингу) орендодавець (лізингодавець) зобов’язується придбати у власність обумовлене договором майно у певного продавця і надати це майно орендарю (лізингоотримувачу) за плату у тимчасове користування.

Об’єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, що відноситься за діючою класифікацією до основних засобів, крім земельних ділянок і інших природних об’єктів, а також об’єктів, заборонених до вільного обігу на ринку.

Майно, передане в лізинг, протягом всього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця, за винятком майна, придбаного за рахунок бюджетних коштів.

Умови постановки лізингового майна на баланс лізингодавця або лізингоодержувача визначаються за законами держави лізингоодержувача або лізингодавця, а за їх відсутності, за погодженням між сторонами договору лізингу.

У договорі лізингу може бути передбачено право викупу лізингового майна лізингоодержувачем після закінчення або до закінчення строку договору.

Лізингодавець має право використовувати лізингове майно в якості застави, якщо інше не передбачено договором лізингу або законами держави.

Лізингодавець, придбаваючи майно для лізинго-одержувача, повинен повідомити продавця про те, що це майно призначене для передачі його в оренду (лізинг) певній особі. З моменту поставки лізингового майна лізингоодержувачу до нього переходить право пред’явлення претензій продавцеві у відношенні якості, комплектності, строків поставки майна та інших випадків неналежного виконання договору купівлі-продажу, укладеного між продавцем і лізингоодержувачем.

Якщо інше не передбачено договором лізингу, лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за виконання продавцем вимог, що випливають із договору купівлі-продажу, крім випадків, коли відповідальність за вибір продавця лежить на лізингодавці. В останньому випадку лізингоодержувач має право за своїм вибором пред’являти вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу, як безпосередньо продавцеві майна, так і лізингодавцю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Види лізингу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.