Граничні значення параметрів комерційних контрактів
Для порівнювання конкурентоспроможності двох альтернативних контрактів може також використовуватись метод визначення граничних значень їх параметрів, при якому порівнюються ціни або процентні ставки.
Граничним значенням параметра контракту є величина, що забезпечує його конкурентоспроможність щодо іншого, базового, тобто порівнюваного з ним контракту, при незмінності інших умов. Подібний аналіз покупець може використовувати при визначенні допустимих значень ціни або ставки процентів за згодою продавця змінити початкові умови.
Врахування всіх умов контрактів при використанні граничних значень їх параметрів повинно забезпечити рівність приведених вартостей платежів покупця по обох контрактах.
Якщо один з постачальників пропонує ціну, яка менше, ніж в іншого (Р1 < Р2), і процентна ставка (і1 < і2), то вибір очевидний. Якщо ж при Р1 < Р2 ставка і1> і2, то виникає проблема вибору контракту.
В умовах, коли ставка порівнювання не оголошена, то замість порівнювання теперішніх величин платежів знайдемо граничне максимальне значення ставки другого варіанту (позначимо його як і2*), при якому він буде конкурентоспроможний. Тоді, при будь-якому значенні ставки і2, меншому від і2*, він (контракт) буде кращим. Аналогічно знаходять максимально допустиме значення Р2 (позначимо його як Р2* ).
Метод розрахунку граничних значень може бути використаний для знаходження параметрів, які обмежують «поле» прийняття рішень. В економічній літературі цю межу називають точкою рівноваги або критичною точкою.
Для контрактів, які передбачають разові розрахунки по ним в кінці строку угоди без авансових платежів, за умови рівності приведених вартостей витрат можна записати:
(20.12)
де ─ ціни товару за умовами першого та другого контрактів;
і1та і2 ─ процентні ставки;
кількість нарахувань, яка співпадає з кількістю років;
q ─ ставка порівнювання.
З наведенного рівняння 22.12 знаходимо і2* та Р2* :
(20.13)
(20.14)
Отже, якщо і2 > і2* ─ умови другого контракту гірші для покупця, порівняно з умовами першого контракту. Якщо і2 = і2*, то перший і другий контракти рівноцінні. При і2 < і2*, умови другого контракту краще.
Розрахунок ціни Р2* дає такі орієнтири вибору: при Р2 = Р2* ─ контракти рівноцінні, якщо Р2 < Р2*, то другий контракт краще, ніж перший, а при Р2 > Р2* ─ перший контракт краще, ніж другий.