З політичного есе видатного українського письменника-емігранта Уласа Самчука «Крути»

Українська молодь, яка дня 28 січня 1918 р. з піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умерти, була першою молоддю світу, що одверто, беззастережно і рішуче стала до боротьби з північною навалою. ... Її ідеал був — своя державність, своє суверенне життя, своя духовність. Вона йшла в бій з піснею «Ще не вмерла», одначе в звуках цієї пісні звучав також один момент, який стає зрозумілим щойно пізніше... Мотив спротиву проти марксизму, мотив молодого, амбітного й гордого народу, який був глибоко переконаний, що тільки суверенність на землях предків дасть повну і тривку запоруку, бо більшовизм, як такий, буде стертий із поверхні нашої планети... І не вина цієї молоді, що світ так злегковажив великим шляхетним поривом Української держави. І коли вже конечно дошукувались якоїсь вини, то вона була хіба в тому, що та молодь, як і цілий народ, що її видав, не були підготовлені до взятого на себе завдання. Це був порив душі й серця, зов національного інстинкту. Це було непереможне

хотіння, хай проти логіки, проти всіх сил світу вписати на сторінках історії щось таке, що в прийдучому дасть зачінну точку для нової організованішої та вдосконалішої боротьби.

Українське слово. — 1992. — 6 лютого.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
З резолюції Харківського («Всеукраїнського») з’їзду рад	\|	З Четвертого універсалу Української Центральної Ради

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.