Упровадження корпоративних систем

Для успішного впровадження корпоративної системи на підприємстві повинні бути створені відповідні умови. Зупинимося коротко тільки на самих принципових моментах.

Перше і головне, на підприємстві повинна в тому чи іншому вигляді працювати адміністративна система управління, яка б забезпечувала досягнення основних економічних цілей. Якщо такої системи немає чи вона існує в неявному (неупорядкованому) вигляді, то немає предмета для автоматизації. Іншими словами, адміністративне управління первинне, а інформатизація вторинна. У виняткових випадках на нових підприємствах система адміністративного управління може створюватися одночасно з закупівлею інформаційної системи чи навіть під конкретну корпоративну систему.

Друге питання пов'язане з тим, за що і скільки платити. На жаль культурні (а вірніше некультурні) традиції вітчизняних бізнесменів і чиновників привели до того, що консультації (а донедавна і ПО) не включаються до кошторису витрат при закупівлі інформаційної системи. Але саме консалтинг вимагає великих інтелектуальних зусиль для впровадження продукту. Схема фінансування великих проектів по автоматизації звичайно зводиться до того, що велика частина витрат йде на устаткування, небагато на ПО і нічого на консалтинг. У результаті підприємство залишається без програмного і методичного забезпечення, тобто без двох найважливіших компонентів інформаційної системи. У той же час, за оцінками західних експертів, середня західна фірма витрачає на корпоративну програмну систему близько 30% усієї суми, стільки ж складають витрати на її впровадження (в основному консалтинг і перенавчання персоналу) і 40% що залишилися це устаткування, мережа і системне ПО. В західних компаніях «прийнято» витрачати на автоматизовану інформаційну систему до 10% свого річного обороту. Крім того, все більшу актуальність набуває розрахунок вартості володіння (вартості експлуатації) інформаційної системи, оскільки багато фірм, у тому числі і Microsoft, вимагають періодичних платежів за ліцензії і програмні продукти. Цілком можливо, що незабаром за користування програмами прийдеться платити так само, як за електроенергію.

Нарешті, третє питання пов'язане з економічним ефектом від впровадження інформаційної системи і терміном її окупності. Звичайно вважають, что інформаційні проекти носять витратний характер, оскільки вимагають великого вкладення коштів, а негайного ефекту не дають. Тому в нас систему купують не для того щоб краще працювати, а тому, що «так усі роблять». У західних компаніях строк окупності цих систем також виявився досить великим (у середньому 5-6 років), але, там йдуть на витрати тому, що «інакше зараз працювати не можна». З цього погляду вклади в інформаційну систему варто розглядати, перш за все, як вклади в інфраструктуру підприємства. Адже коли будується новий цех, ніхто не може відразу сказати, який прибуток він принесе. Крім чисто економічного ефекту впровадження інформаційної системи має і великий соціальний ефект, оскільки це вкладення у свій власний персонал, у підвищення його кваліфікації. Таким чином, впроваджувати інформаційну систему має сенс тоді, коли підприємство дозріло для переходу на якісно новий рівень роботи і цей якісний рівень не можна вимірювати тільки кількісними мірками. Дійсно, як виміряти в грошах зменшення часу прийняття рішень, одержання раніше недоступної інформації, оптимізацію бізнес процесів? Крім того, якщо мале підприємство може дозволити собі задовольнятися мінімальним прибутком без всякої автоматизації в надії на те, що завтра в нього все рівно буде «хліб з олією», то велике підприємство собі цього дозволити не може, оскільки завтра воно може залишитися взагалі без прибутку.

На закінчення розглянемо коротко основні етапи впровадження корпоративних систем. Фахівці компанії Sterling Group виділяють тут наступні етапи:

· Дослідження (інжиніринг) підприємства і створення його економічної моделі;

· Аналіз і алгоритмізація фінансових і господарських процесів;

· Створення прототипу інформаційної системи на базі моделі підприємства;

· Створення технічної інфраструктури (корпоративна обчислювальна мережа);

· Установка і запуск корпоративної програмної системи;

· Супровід системи.

При впровадженні КПС змінюються функції і структура інформаційних відділів (департаментів) на підприємстві. У звичайних умовах ці підрозділи виконують в основному сервісні функції по обслуговуванню устаткування, стежать за його готовністю до роботи, дають прості консультації по системному і прикладному ПО. В міру впровадження корпоративної системи їхні функції значно розширюються, оскільки цей підрозділ повинен стати «крапкою росту» в освоєнні нової системи, базою для перепідготовки і навчання персоналу підприємства. Адже продавці і консультанти, зрештою, підуть, і підприємство виявиться один на один з великою інформаційною системою. Тому великі підприємства змушені наймати і підготовлювати своїх фахівців з корпоративних систем. Найчастіше це співробітники інформаційних відділів, що проходять перепідготовку під керівництвом розроблювачів системи на початкових етапах її впровадження. Потім ці фахівці використовуються для перепідготовки персоналу функціональних підрозділів і т.д.

І все-таки ключову роль при впровадженні КПС відіграє не інформаційний відділ, а вище керівництво компанії, оскільки тільки воно може бути «ініціатором» і «локомотивом» реформ, і тільки воно може забезпечити керованість процесу впровадження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дійсні типи	\|	Питання 1.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.