Вміст води в організмі людини становить 60% маси його ваги. Організм постійно втрачає ок-сідаціонную воду різними шляхами:
1) з повітрям через легені (1 м3 повітря містить в середньому 8-9 г води);
2) через нирки й шкіру.
В цілому людина за добу втрачає до 4 л води. Природні втрати води повинні бути компенсовані введенням певної кількості води ззовні. Якщо втрати не еквівалентні введенню, в організмі настає дегідратація.
Недолік навіть 10% води може значно погіршити стан, а збільшення ступеня дегідратації до 20% може призводити до порушення життєвих функцій і до смерті. Дегідратація більш небезпечна для організму, ніж голодування. Без їжі людина може прожити 1 місяць, а без води - до 3 діб.
Регуляція водного обміну здійснюється за допомогою центральної нервової системи (ЦНС) і знаходиться у веденні харчового центру та центру спраги.
В основі виникнення почуття спраги лежить, мабуть, зміна фізико-хімічного складу крові і тканин, в яких відбуваються порушення осмотичного тиску внаслідок нестачі в них води, що призводить до порушення відділів ЦНС.