БАГАТСТВО ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ТА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ.

Формування ґрунтового вкриття знаходиться в тісному взаємозв'язку з кліматом, рельєфом та розвитком рослинності. Тут немає суцільних однорідних територій, де панував би один тип грунту. В зв'язку з тим, що більша частина материка лежить в низьких широтах, тут переважають різні типи латеритних фунтів, які утворюються в областях з високими температурами на протязі року, а також при постійному зволоженні. Для територій з сезонним зволоженням типові червоні, червоно-коричневі та бурі грунти, які з просуванням на захід змінюються сіро-коричневими грунтами (результат зменшення кількості опадів). В пампі формуються червонувато-чорні та чорноземоподібні родючі ґрунти. В помірних широтах на заході грунти в основному бурі лісові, а на сході, в Патагонії, каштанові та пустельно-степові. На Вогняній Землі домінують заболочені лучні та торф'яні ґрунти. В Андах ґрунтовий покрив змінюється з висотою і кожен висотний пояс має свій тип ґрунтів, який від аналогічних рівнинних відрізняється невеликою потужністю горизонтів та профілю в цілому, присутністю уламків гірських порід по всьому ґрунтовому профілю тощо. Значні території тут займають гірські червоноземи, бурі лісові, підзолисті та гірсько-лучні ґрунти. Внутрішні райони Анд займають коричневі та високогірні пустельно-степові ґрунти. Формування багатої та різноманітної за видовим складом флори південної Америки знаходиться в тісному зв'язку з історією геологічного розвитку материка, особливостями рельєфу та клі мату.

До кінця мезозою Південна Америка входила до складу Гондвани разом з Африкою, Австралією та Антарктидою, розпад якої на початку палеогену привів до тривалої ізоляції та віддаленості континенту від інших материків та формуванню своєрідної флори і фауни, які зберегли спільні риси з іншими масивами суші. Флора материка характеризується багатством видів (нараховує понад 40 тисяч вищих рослин) і великою кіль кістю ендеміків. Типовими для неї є бромелієві, настурцієві, каннові, кактусові. Давня флора широко представлена в основному епіфітами в Амазонії, а також в саванах та рідколіссях. Молода лучно-степова рослинність, флора напівпустель та чагарників Патагонії сформувалася в післяльодовиковий час з антарктичної флори. В процесі виникнення Анд поступово утворювалися і рослинні формації, які зазнали значних видозмін і пристосувалися до умов високогір'я.

Формування фауни тісно пов'язане з особливостями природних умов та палеогеографічного розвитку, а також тривалою ізоляцією Південної Америки від інших континентів. Тому фауна, як і флора, характеризується ендемізмом. Найбільші ссавці представлені двома дикими видами родини верблюдових - ламами гуанако і вікунья, які поширені в Андах на високогірних плато. Збереглися чотири види сумчастих, ендемічний загін неповнозубих (броненосці, мурахоїди тощо). Характерними для материка є широконосі мавпи, зокрема ревуни, капуцини, а також своєрідні гризуни - водосвинка капібара, шиншила, віскача та ін.

Хижаків у Південній Америці мало - ягуар, пума, оцелот, і гуара або гривастий вовк. І Більшість тварин пристосувалася до певного типу рослинності. Для амазонських лісів характерні мавпи, чіпкохвості дикобрази, лінивці, сумчасті криси опосуми; біля боліт і водойм мешкає реліктова тварина тапір.

Для відкритих просторів саван характерні пампаський олень, магелланова собака, пампаська кішка, броненосці та ін.

Багата і ендемічна орнітофауна материка - 1500 видів птахів. Ендеміками є страус нанду, гоацин, тінаму тощо. Типовими птахами є грифи, тукани, паламедея, папуги та колібрі, серед яких ендемічними є 300 видів.

Цікавим птахом Галапагоських островів є в'юрок дятловий, який харчується комахами та деревними личинками, що живуть в корі. Для того, щоб їх дістати ия пташка використовує колючку кактуса. Так цей птах використовує "знаряддя праці" - крім нього ше стерв'ятник єгипетський піднімається над гніздом і кидає на каміння страусині яйця, міцну шкаралупу яких важко розбити дзьобом. Численними також є ящір ки, удави (в тому числі водяний удав анаконда, яка досягає 11м завдовжки). Багато ендеміків мешкає у водоймах: водосвинкакапібара, прісноводний дельфін інія, арапайма (піраруку) в Амазонці тощо.

Флора і фауна материка зазнали потужного антропогенного впливу, особливо в районах узбережжя та долинах річок, де тропічні ліси майже повністю вирубані. Значних втрат завдано органічному світу пампи та саван, навіть високогірним районам Анд. Основна причина знищення лісів - створення пасовищ для розведення домашньої худоби, будівництво доріг та вирубка цінних порід дерев, а також створення плантацій тропічних культур. Особливо значної шкоди завдано амазонським лісам - сельві. Під час будівництва Транс амазонської магістралі від океану до океану завдовжки 5000 км було знищено 1.3 млн. км² лісу, що посилило ерозійні процеси, привело до зміни видового складу флори і фауни, клімату тощо. Слід па м'ятати, що сельва дає 50% кисню, що виділяється щоденно рослинами планети і поглинає 25% вуглекислого газу. Збереження цих лісів важливе для всього людства, але поки-що охороняється лише 1,8% їх площі. Під національними парками та біосфер-ними заповідниками знаходиться близько 9 млн. га території материка. Найвідомішими з них є Галапагоські острови в Еквадорі, Сахама'в Болівії, Ігуасу (Аргентина і Бразилія).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Природні зони

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.144 сек.