Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






БУТТЯ У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ КАРТИНІ СВІТУ

ДИНАМІЧН , СИСТЕМНО-ІЄРАРХІЧНЕ, БАГАТОРІВНЕВЕ,(мікро-, макро-, мегарівні)

ЕВОЛЮЦІЙНО-ДЕМОНСТРАТИВНЕ

Найважливішими характеристиками буття в сучасній науковій картині світу є такі:

по-перше, буття постає переважно в динамічному, а не статичному вигляді;

по-друге, буття постає у системних окресленнях, тобто в окресленнях зв'язку "всього з усім";

по-третє, до сучасної наукової картини світу входить рівнево-ієрар-хізована будова проявів буття: мікро-, макро- та мегапроцеси. Мікропроцеси - це процеси субатомарного рівня, макропроцеси ~~ це рівень тіл, мегапроцеси - це рівень зоряних та галактичних процесів. На всіх рівнях діють свої особливі закони, тенденції, якісні характеристики. Сучасна фізика намагається створити теорію так званого "великого об "єднання", яка б дала змогу пов'язати всі ці рівні єдиними закономірностями, але наразі такої теорії не існує;

по-четверте, багаторівневість проявів буття демонструє себе ще й еволюційно, що межує з оцінними підходами. Той факт, що за інформаційними потужностями мозок людини майже безмежний, вказує на те, що еволюція детермінована не лише конкретними умовами, а й потенціями світового цілого. Еволюційний процес рухається у напрямі дедалі тотальнішого прояву глибинних характеристик буття. У цьому аспекті розвиненіші форми сутнього є більш демонстративні, більш розгорнуті щодо виявлення форм буття, ніж нижчі;

по-п'яте, сучасна наука докорінно змінила попередні уявлення про взаємозв'язок суб'єкта та об'єкта. Якщо раніше ці поняття досить радикально розводили, то тепер людина як суб'єкт постає органічною часткою світу як об'єкта.

У зв'язку з усім зазначеним буття у сучасній науковій картині світу набуває характеристик суперечливої єдності процесів ентропії (хаосу, невпорядкованості) та самоорганізації. З одного боку, будь-яка система має тенденцію до руйнування, збільшення власної невпорядкованості, з іншого - через невпорядкованість і мінливість відбувається рух у напрямі гнучкіших і складніших форм самоорганізації.

Отже, буття є справді складноорганізованою, ієрархічно побудованою та енергійно самоконцентрованою системою. Суперечливість цієї системи виявляється у тому, що вона є єдиною і множинною, перервною і неперервною, скінченною та нескінченною, такою, що в з 'явленнях набуває форми просторово-часових співвідношень.

Звичайно, завершують усю будову наукової картини світу філософські розвідки та узагальнення. Серед них дуже важливе значення має фіксація двох відомих нам і принципово відмінних статусів буттєвих процесів: матеріальне (або матеріально-чуттєве) та духовне буття. ^ Матеріальне буття характеризується множинністю, подільністю, просторовістю, наявністю маси,опору матеріалу та силових взаємодій.

Духовне буття позапро-сторове, самоконцентроване, рефлексивне, тобто прозоре для себе самого, ідеальне, цілісне, динамічне. Саме тому, що філософія розглядає буття не лише у його матеріальних проявах, неможна задовольнитися тими ознаками (або критеріями) справжнього буття, які виробила наука: з позиції науки до справді існуючого можна відносити лише те, що є спостережуваним (прямо чи опосередковано), а, значить те, що має просторово-часові характеристики.

Але за всіх відмінностей у статусах матеріального та духовного (ідеального) буття все ж постає як єдине та взаємопов'язане. У гегелівській концепції буття окреслене як єдність простору й часу, множинності та єдності, ідеальності та реальності. Природа тут окреслена як інобуття духу, як його постійна демонстрація через розмаїття та зміну форм. Реальну єдність матеріального й духовного ми спостерігаємо в людському бутті та людській життєдіяльності. Філософія здавна усвідомлює природу людини як єдність матеріального й духовного. Отже, принаймні в людській діяльності ми бачимо принципову спорідненість матерії і духу, ідей та справи, теорії і практики. Система людської життєдіяльності складається із взаємодії зазначених видів буття, із взаємодії, в якій кожному з цих видів належать своє місце, свої особливі риси, де виконуються певні особливі функції. Серед сфер людської життєдіяльності, в яких яскраво виявляє себе єдність матеріального та духовного, важливе значення мають пізнання, культуротворення, розвиток суспільного життя та цивілізації, що їх ми розглянемо в подальших розділах.

Роблячи висновки з розглянутого питання, звернемося до найпоширенішої класифікації філософських позицій на основі розуміння вихідних характеристик буття (що певною мірою перегукуються із основними світоглядно-філософськими позиціями, розглянутими нами у першому розділі):

> монізм - розуміння буття як єдиного у своїй основі;

> матеріалізм - субстанцією світу є вічна та нескінченна матерія;

> ідеалізм - субстанцією світу є дух, ідея;

> дуалізм - визнання двох коренів буття — матеріального та духовного -рівноправними і взаємодіючими;

> плюралізм - розуміння буття як абстракції від реально існуючої множини речей, якостей, процесів і явищ;

> субстащіалізм - визнання того, що за поверхнею явищ лежить глибинна внутрішня сутність;

> реїзм - позиція, згідно з якою немає ніяких сутностей поза речами;

> організм (або організмизм) - позиція, згідно з якою будова світу подібна до організму, тобто внутрішньо пов'язана так, що окремі елементи не мають у ній самостійного значення;

> механіцизм - позиція, згідно з якою елементи світобудови пов'язані суто зовнішньо, тобто механічно;

> динамізм - коли світ постає рухливим;

> статичність - світ у своїй основі незмінний.

неоргашчні процеси нежива природа (механічні, фізичні, хімічні, геологічні, космічні процеси та їх структурні елементи);

органічні процеси жива природа (клітини, організми, популяції, види, біосфера та ін.);

світ людського буття (географічне середовище, техніка, матеріальне виробництво, суспільство з його підструктурами, буття осо бистості, світ духовності - суспільної та індивідуальної свідомості);


Читайте також:

  1. Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
  2. Багатозначність слів у сучасній українській мові
  3. БАГАТСТВО ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ТА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ.
  4. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
  5. Болонський процесс як засіб інтеграції у вищу освіту європейських країн.
  6. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
  7. Буття людини як реальний процес її існування
  8. Буття не зводиться до наявного, спостережуваного, чуттєвих форм буття.
  9. Буття як вихідна категорія філософії
  10. Буття. Матерія. Формування філософського поняття матерії
  11. Бухгалтерський облік вибуття основних засобів і нематеріальних активів




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення) | Висновки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.