Методи і методика роботи

Методи, якi використовує соцiальний працiвник у роботi з розумово вiдсталими людьми, є типовими для професiї взагалi. Проте для їхнього використання необхiдно мати знания про особливостi клієнтiв цiєї групи та навички роботи з ними.

Звичайно, лише проживання клiєнтiв у громадi – найлiпше, у своїх родинах – може бути фактором протидiї соцiальному виключенню. Тому далi мова йтиме здебiльшого про роботу у закладi в громадi, який надає деннi послуги, вивiльняє одного з батькiв або опiкуна вiд необхiдностi 24–го–динного догляду. Послуги такого центру чи iншого аналогiчного закладу дають змогу розумово вiдсталiй особi жити в родинi, а не в iнтернатi. За таких умов стиль її життя може бути максимально наближений до життя типового громадянина нашої країни вiдповiдного вiку.

Оптимальною робота соцiального працiвника первинної ланки може бути лише за умови тiсної спiвпрацi з представниками спорiднених фахiв. Не менш важливо, аби колектив закладу налагодив стабiльнi дiловi контакти з представниками державних та недержавних структур, якi вирiшують окремi аспекти проблем розумово вiдсталих: дiльничними психiатрами та психiатричними медсестрами, психологами–консультантами, клiнiчними психологами психiатричних закладiв, працiвниками органiв соцiального захисту, працiвниками психологомедико–педагогiчних консультацiй, медико–соцiальних експертних комiсiй, соцiальними педагогами системи центрiв соцiальних служб для молодi. Особливої уваги заслуговують також працiвники громадських органiзацiй, що виконують проекти з бюджетним фiнансуванням, на послуги яких мають право опiкуванi клієнти: наприклад, проекти Червоного Хреста, Спiлки самаритян, громадських органiзцiй – партнерiв центрiв соцiальних служб для молодi тощо.

Iдеальний варiант соцiальної роботи з розумово вiдсталим клієнтом – надання послуг соцiальним працiвником який працює у складi мультидисциплiнарної бригади. Iншими членами бригади у типовому закладi, що працює з розумово вiдсталими, можуть бути представники таких фахiв соцiальний педагог, клiнiчний психолог, психолог, який спецiалiзується на проблемах розвитку, реабiлiтологи (фiзичноi реабiлiтацiї, мовної, трудової, терапiї зайнятiстю, арт–терапії тощо), соцiалъний працiвник базового рiвня. Психіатри та психiатричнi медсестри здебiльшого не входять до складу бригад – адже розумово вiдсталi клiєнти у будь–якому разi перебувають на облiку системи захисту психiчного здоров’я, отримують квалiфiковану медичну допомогу дiльничного психiатра. Введення медичних фахiвцiв до штату багатопрофiльного закладу означає дублювання ресурсiв. Окрiм того, склад бригади залежить вiд типу закладу та його завдань: наприклад, якщо заклад спецiалiзуеться на наданнi денних послуг розумово вiдсталим клiєнтам iз супутнiми проблемами – розладами поведiнки чи епiлепсiєю, то можливе введення посад лiкаря–психiатра, психiатричної медсестри та дiєтолога (у зв’язку з органiзацiєю харчування клiєнтiв).

Досi в Українi робота мультидисциплiнарних бригад у закладах за мiсцем проживання – рiдкiсне явище і трапляється, здебiльшого, як експеримент. Тому важливо вiд самого початку планувати створення тих закладiв, де кошти витрачалися б оптимально: для задоволення реальних потреб клiєнтiв i для досягнення позитивних якiсних змiн у їхньому життi.

Впроваджуючи таку форму роботи, варто пам’ятати точку зору досвiдчених захiдних науковцiв: «Хоча фахiвцi винчили функцiонування розумово вiдсталих людей пiд час виконання багатьох завдань i за рiзних обставин, часто складабться враження, що рiзнi дисциплiни залишаються вiддаленими одна вiд одної». Щоб уникнути повторення чужих помилок, вiд самого початку планування роботи соцiального працiвника у закладi за мiсцем проживання клієнта важливо:

– чiтко обмежити його функцiї та завдання;

– розмежувати функцiї денного/резидентного закладу та iнших спорiднених державних або недержавних структур;

– уникати дублювання функцiї соцiальних працiвникiв двох чи бiльше закладiв у роботi з одним клієнтом, а для цього – внести до перелiку посадових обов’язкiв соцiального працiвника контакти з працiвниками вiдповiдного рiвня спорiднених структур для координацiї зусиль пiд час роботи з конкретним випадком;

– установити та вдосконалювати правила взаємодiї мiж рiзними фахiвцями в межах однiєї агенцi.

Квалiфiкованi соцiальнi працiвники, якi працюють безпосередньо з розумово вiдсталим клiєнтом та його родиною, надають послуги клiєнтовi з урахуванням обмежень, встановлених завданнями конкретного закладу, адже працiвник та клiєнт будують соцiальну роботу в контекстi конкретної агенцiє, на базi якої надаються послуги.

Допомагаючи клiєнтам, соцiальнi працiвники можуть виконувати рiзнi ролi та завдання:

– брокера громадських послуг (збiр та систематизацiя iнформацiї щодо фактичних та потенцiйних ресурсiв громади, якi можна використати для задоволення потреб розумово вiдсталих клiєнтiв; винчення потреб окремого клiєнта та спектра потреб групи клiєнтiв конкретної агенцiї, iдентифiкацiя агенцiй та програм, де можна задовольнити увесь спектр потреб групи; встановлення одноразових та постiйних контактiв з агенцiями та програмами у громадi для задоволення конкретних потреб клієнтiв);

– учителя соцiальних та адаптивних умiнь (навчання осiб з iнтелектуальною недостатнiстю соцiальних i повсякденних життєвих навичок, вироблення у них позитивних стереотипiв поведiнки, допомога у змiнi поведiнки; включення превентивних заходiв);

– консультанта–клiнiциста (консультування клiєнтiв, їхнiх опiкунiв та батькiв з метою психосоцiальної оцiнки i дiагностики; спонукання клієнта (родини) на самостiйнi дiї у формулюваннi проблем, виборi варiантiв їх розв’язання; iнформування про потенцiйнi ресурси громади);

– керуючого справами клiєнта (оцiнювання потреб клiєнта; складання плану втручання для задоволення потреб у межах можливостей соцiальної служби або плану догляду; координацiя дiй усiх соцiальних служб щодо надання послуг окремому клієнту та родинi за планом; контроль за наданням послуг; захист прав та представництво iнтересiв клiєнта; надання безпосереднiх послуг у веденнi господарства, бюджету, встановленнi соцiальних контактiв тощо);

– упорядника робочого навантаження (планування послуг, розподiл часу на надання послуг, контроль за якiстю забезпечення сервiсних послуг, обробка iнформацiї);

– агента з питань соцiальних змiн (представництво iнтересiв клієнта перед адмiнiстрацiями окремих закладiв та органами самоврядування, недержавними органiзацiями, засобами масової iнформацiї з метою досягнення змiн у ставленнi до вирiшення проблем конкретного клієнта або групи клiєнтiв агенцiї, координацiя зусиль клієнтiв, спрямованих на досягнення соцiальних змiн, iнiцiювання дiй, що приводять до соцiальних змiн у рiзних громадських та державних структурах);

– адвоката клiєнта (збiр та систематизацiя iнформацii про гарантованi державнi послуги, пiльги та допомогу з боку регiоналъних та мунiципальних органiв влади; органiзацiя систематичного групового iнформування про новi можливостi отримання державної допомоги, пiдготовка iнформацiйних листiвок, групове консультування; здiйснюване особисто або по телефону iндивiдуальне консультування окремих клiєнтiв щодо гарантiй держави для задоволення їхнiх потреб, оскарження дiй посадових осiб, неформальних джерел допомоги; консультування щодо використания ресурсiв громади; представництво iнтересiв клієнта на його прохання або на прохання батькiв чи опiкунiв для отримання послуг, матерiалъної допомоги, у ходi оскарження дiй посадових осiб);

– анiматора (забезпечення заходiв, покликаних реалiзувати творчий потенцiал клiєнта шляхом органiзацiї структурованого дозвiлля, органiзацiя комунiкативної активностi клієнтiв, надання iнформацiї про можливостi використання ресурсiв громади для проведення органiзованого дозвiлля, ознайомлення з населеним пунктом, де мешкаб клiєнт);

– соцiального менеджера (розробка та поширення iнформацiйних матерiалiв про агенцiю, залучення нових клi€нтiв з цiльової групи, консультування родини розумово вiдсталої особи щодо ресурсiв громади, якi можна залучити для задоволення потреб iнших членiв родини, пiдтримка контактiв зi спорiдненими агенцiями на рiвнi працiвникiв первинної ланки);

– помiчника клiєнта (надання сервiсних послуг, пов’язаних з комунально–побутовим, продовольчим i медичним обслуговуванням).

Робота соцiального працiвника первинної ланки з розумово вiдсталим клiєнтом та його законним представником або доглядальником є вкрай виснажливою. У нiй часто трапляються стресовi ситуацiї. Особливими чинниками професiйного вигорання у роботi саме з цiєю групою клієнтiв є необхiднiсть багаторазового повторювання одноманiтних дiй, нанчальних та побутових iнструкцiй, незначнi результати або й повна вiдсутнiсть результатiв роботи у ролi вчителя соцiалъних та адаптивних умiнь, неможливiстъ задовольнити потреби клієнтiв через недосконалiсть соціальної полiтики щодо органiзацiї державних послуг розумово вiдсталим клiєнтам, значнi поведiнковi розлади у великої кiлькостi клiєнтiв, необхiднiсть працювати з агресивними клієнтами тощо.

Звичайно, як професiонал соцiалъний працiвник повинен працювати над самооцiнкою, особистiсним професiйним розвитком, пiдвищенням рiвня професiйних якостей.

Соцiальна робота з клієнтами з iнтелектуальною недостатнiстю е рiзноманiтною i багатогранною. Вона потребує високого рiвня володiння загальними знаннями та навичками фаху. Проте змiст роботи передбачає знания особливостей цiльової групи та вiдпрацювання традицiйних навичок саме в ходi практичної роботи з розумово вiдсталими людьми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теоретичнi засади та принципи роботи з людьми з iнтелектуальною недостатнiстю	\|	Етика соціальної роботи з людьми із залежністю від психоактивних речовин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.128 сек.