Організація соціально-педагогічного дослідження

Дослідження у галузі соціальної педагогіки − це процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання нових знань про закономірності соціальної роботи і соціального виховання, їх структуру і механізм, зміст, принципи і технології. Воно покликане пояснювати і передбачати факти, явища соціальної роботи.

Будь-яке педагогічне дослідження передбачає визначення загальноприйнятих методологічних параметрів: проблеми, теми, об’єкта, предмета, мети, завдань, гіпотези дослідження. Основними критеріями якості педагогічного дослідження є критерії актуальності, новизни, теоретичної і практичної значимості.

Програма дослідження має два розділи: методологічний і процедурний. Перший містить обгрунтування актуальності теми, проблеми, визначення об’єкта, предмета, мети і завдань, формулювання основних понять, попередній системний аналіз об’єкта дослідження і висунення робочої гіпотези. У другому розділі розкривається стратегічний план дослідження, а також основні процедури збору і аналізу первинних даних.

Обгрунтування актуальності містить вказівку на необхідність і своєчасність вивчення і розв’язання проблеми для дальшого розвитку теорії і практики навчання й виховання. Актуальні дослідження дають відповідь на найгостріші питання, відображають соціальний запит суспільства педагогічній науці, виявляють найважливіші суперечності, які мають місце в практиці. Критерій актуальності динамічний, рухливий, залежить від часу врахування конкретних і специфічних обставин. У найзагальнішому вигляді актуальність характеризує ступінь розходження між попитом на наукові ідеї і практичні рекомендації (для задоволення тієї чи іншої потреби) та пропозиціями, які може дати наука і практика в даний час.

Найбільш переконливою основою, що визначає тему дослідження, є соціальне замовлення, яке відображає найгостріші, суспільно значимі проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Соціальне замовлення потребує обгрунтування конкретної теми. Найчастіше це аналіз ступеню розробленості проблеми в науці.

Якщо соціальне замовлення випливає з аналізу педагогічної практики, то сама наукова проблема перебуває в іншій площині. Вона виражає основні суперечності, які повинні бути вирішені засобами науки. Вирішення проблеми загалом і є метою дослідження.

Формулювання проблеми обумовлює вибір об’єкта дослідження. Ним може бути процес соціальної роботи, галузь соціально-педагогічної роботи чи яке-небудь педагогічне відношення, що містить у собі суперечності. Іншими словами, об’єктом може бути все те, що явно чи неявно містить у собі суперечності і породжує проблемну ситуацію. Об’єкт− це частина об¢єктивної реальності, те, на що спрямований процес пізнання.

Предмет дослідження− це найсуттєвіші, найхарактерніші з практичної чи теоретичної точки зору властивості, особливості, риси об’єкта, які підлягають безпосередньому аналізу, вивченню.

У відповідності з метою, об’єктом і предметом дослідження визначаються дослідницькі завдання, які спрямовані на перевірку гіпотези. Остання − є сукупністю теоретично обгрунтованих припущень, істинність яких потрібно перевірити.

Критерій наукової новизни передбачає оцінку якості завершених досліджень і характеризує нові теоретичні й практичні висновки, закономірності освіти, її структуру й механізм, зміст, принципи і технології, які на даний момент не були відомі і не зафіксовані в педагогічній літературі.

Новизна дослідження може мати як теоретичне, так і практичне значення. Теоретичне значення дослідження полягає в створенні концепції, підтвердженні гіпотези, виявленні закономірності, методу, моделі, вияву проблеми, тенденції, напрямку.

Практична значимість дослідження полягає в підготовці пропозицій, рекомендацій і т.п. Критерії новизни, теоретичної і практичної значимості змінюються в залежності від типу досліджень, вони залежать також від часу отримання нового знання.

Логіка і динаміка дослідницького пошуку передбачає реалізацію ряду станів: емпіричного, гіпотетичного, експериментально-теоретичного, прогностичного.

На емпіричному етапі отримують функціональне уявлення про етапи дослідження, виявляють суперечності між реальною освітньою практикою, рівнем наукових знань і потребою осягнути сутність явищ, формулюють наукову проблему. Основним результатом емпіричного аналізу є гіпотеза дослідження, як система провідних припущень, правомірність яких потребує перевірки і підтвердження її попередньої концепції дослідження.

Гіпотетичний етап спрямований на розв’язання суперечностей між фактичними уявленнями про об’єкт дослідження і необхідністю осягнути його сутність. Він створює умови для переходу від емпіричного рівня дослідження до теоретичного (або експериментально-теоретичного).

Теоретичний етап пов’язаний з подоланням суперечностей між функціональними і гіпотетичними уявленнями про об’єкт дослідження і необхідністю системних уявлень про нього.

Створення теорії дозволяє перейти до прогностичного етапу, який потребує розв’язання суперечностей між отриманими уявленнями про об’єкт дослідження як про цілісне утворення і необхідністю передбачати його розвиток у нових умовах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кодекс честі ділової людини	\|	Система методів і методика соціологічного дослідження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.