• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

У формуванні і розвитку соціально-економічних систем

З метою сприяння розвитку національної свідомості українців, які проживають за межами України, та зміцнення їх зв’язків з батьківщиною Верховна Рада у 2004 році прийняла Закон «Про правовий статус закордонних українців».

Умовами надання статусу закордонного українця є:

1) українська самоідентифікація;

2) українське етнічне походження або походження з України;

3) письмове звернення щодо бажання мати статус закордонного українця, яке подається до Міністерства закордонних справ України або до дипломатичних установ України за кордоном;

4) досягнення особою 16-річного віку;

5) відсутність громадянства України.

Особи, які одержали зазначений статус, отримують «Посвідчення закордонного українця». На підставі цього посвідчення особи мають право на безкоштовне оформлення багаторазової візи для відвідання України без надання відповідного запрошення терміном дії на 5 років.

Законом передбачено, що Україна у своїй зовнішньополітичній діяльності здійснює захист основних прав і свобод людини і громадянина стосовно закордонних українців, сприяє задоволенню їх культурно-мовних, освітніх, інформаційних та інших потреб, створює умови для радіомовлення та телевізійної трансляції програм з України.

Тема 2. Роль інформаційної компоненти

у формуванні і розвитку соціально-економічних систем

Питання 1. Матеріально-інформаційні передумови розвитку соціально-економічних систем.

Питання 2. Базові чинники формування соціально-економічної системи.

Питання 3. Постнеолітична формація.

Питання 4. Індустріальна формація.

Питання 5 (додатково). Інформаційні війни.

Ключові слова: війна, капітал, праця, розвиток, соціально-економічна система, формація, чинник.

Питання 1. Матеріально-інформаційні передумови розвитку соціально-економічних систем

Природа є інформаційним середовищем існування людини і чинником, що обумовлює інформаційні трансформації суспільства. Дані трансформації є основою розвитку соціально-економічних систем.

Під розвитком розуміється незворотна, спрямована, закономірна зміна відкритих стаціонарних систем (саме такі системи здатні розвиватися).

Відкритість системи означає, що система здійснює обмін речовиною, енергією та інформацією із зовнішнім середовищем, метаболізм.

Стаціонарність системи означає її здатність підтримувати динамічну відносну постійність складу і властивостей – гомеостаз.

Режим функціонування відкритих стаціонарних систем залежить як від умов зовнішнього середовища (екзогенних чинників), так і від стану самої системи (ендогенних чинників). Передумови прогресивного розвитку системи виникають тоді, коли в ній починає накопичуватися вільна енергія. В цьому випадку система отримує можливість підвищити рівень свого гомеостазу і відповідно збільшити кількісні і якісні параметри метаболізму (речовинно-енергетично-інформаційного обміну). При зменшенні вільної енергії в системі вона вимушена знижувати рівень свого гомеостазу, відповідно зменшуючи параметри метаболізму.

Для соціально-економічних систем зовнішнім середовищем є природа.

З погляду забезпеченості людини природними благами можна умовно виділити два суміжні стани екзогенних чинників: сприятливе і несприятливе.

Сприятливий стан природних чинників характеризується наявністю достатньої кількості всіх життєво необхідних (у рамках даного етапу соціально-економічного розвитку) ресурсів, оптимальною якістю компонентів природного середовища; комфортними геологічними умовами середовища.

Виникнення ж несприятливих умов середовища може послужити своєрідним інформаційним сигналом для початку якісних трансформацій у суспільстві.

Несприятливий стан природних чинників характеризується дефіцитом або виснаженням життєво важливих природних ресурсів і низькою якістю компонентів природного середовища, перенаселеністю території, дискомфортними геологічними умовами.

Погіршення стану природного середовища примушує шукати шляхи виходу з кризи, стимулює виникнення нових технічних ідей і принципів, революційні перетворення у суспільстві.

За рахунок механізмів негативного зворотного зв'язку соціально-економічна система може намагатися зберегти існуючі суспільні засади, здійснюючи еволюційні перетворення. Ці механізми протидіють зовнішній дії, неначе би компенсуючи його ефект внутрішніми змінами в системі.

При нестачі вільної енергії (або середовище виснажилося, або потреби суспільства зросли) і (найголовніше) неможливості компенсувати дефіцит за допомогою механізмів негативного зворотного зв’язку соціально-економічна система вимушена реагувати включенням механізмів позитивного зворотного зв'язку. Тепер система реагує на зовнішню дію, неначе «складаючись» під нього за напрямом дії змін.

Усі соціально-економічні перетворення є не чим іншим, як зміною інформаційної програми, за якою суспільство реалізує свою матеріальну діяльність.

З погляду благополуччя соціально-економічної системи умовно можна виділити два граничні стани: розквіт і деградація, між якими, як правило, звичайно знаходяться реальні параметри суспільства.

Розквіт соціально-економічної системи припускає стійкі темпи економічного зростання; високий достаток більшості громадян, що забезпечує задоволення необхідних фізіологічних потреб (їжа, вода, житло, одяг), високий рівень розвитку науки і культури, відсутність соціальних конфліктів та ін.

Деградація соціально-економічної системи припускає падіння економічного виробництва, зниження його ефективності; погіршення добробуту населення, поглиблення соціальної кризи (погіршення здоров'я людей, соціальні конфлікти, ін.).

Кінець 20-го століття людство зустріло цілим спектром криз: ресурсних, економічних, фінансових, соціальних, екологічних. При уявній їх автономності і непов’язаності всі вони – наслідок одного й того самого явища, назва якого «вичерпання соціально-економічних форм розвитку суспільства в рамках існуючих природно-ресурсних і екологічних умов».

Питання 2. Базові чинники формування соціально-економічної системи

Дослідження показують, що саме природно-ресурсні кризи були основними винуватцями і першопричинами будь-яких малих і великих соціально-економічних революцій.

М. Ф. Реймерс виділив 5 екологічних криз і відповідних їм технічних революцій.

1.
Криза збіднення ресурсів промислу і збирання – біотехнічна революція (початок використовування знарядь праці).

2.
Перша антропогенна екологічна криза (криза перепромислу консументів) – сільськогосподарська революція, перехід господарства, що виробляє.

3.
Криза примітивного поливного землеробства – друга сільськогосподарська революція широкого освоєння неполивних земель.

4.
Друга антропогенна екологічна криза (продуцентів) – промислова революція.

5.
Сучасна глобальна екологічна криза редуцентів (тобто відтворювальної здатності біосфери) і загрози нестачі мінеральних ресурсів – науково-технічна революція.

З погляду еколого-економічного аналізу надзвичайно важливо простежити зміни ключових параметрів соціально-економічної системи у рамках трьох базових суспільних формацій: двох у ретроспективі і однієї у перспективі:

• 
  постнеолітична епоха (від зародження заснованої на праці людини сільськогосподарського виробництва – скотарства і землеробства – до початку промислової революції);
• 
  індустріальна епоха (від початку промислової революції до наших днів);
• 
  постіндустріальний період (формується в наші дні).

Проаналізуємо соціальну, економічну і екологічну логіку процесів, що відбуваються, і спробуємо проаналізувати майбутню траєкторію соціально-економічного розвитку. Такий аналіз можна виконати, лише дослідивши природу трансформаційних процесів, що відбуваються в середині базових чинників, що формують контури суспільних формацій.

1. Базова структура метаболізму.Існування на землі людини і її виробнича діяльність нерозривно пов’язані з використанням трьох природних чинників, які визначають усі процеси, що відбуваються в природі, це:

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
3. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
6. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
7. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
8. III етап. Системний підхід
9. III.Цілі розвитку особистості
10. III.Цілі розвитку особистості
11. III.Цілі розвитку особистості
12. IV. Розподіл нервової системи

Переглядів: 707