• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 3. Передумови формування інформаційного суспільства

Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів визначають за такими показниками:

• ступенем господарського використання землі, яка розраховується діленням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

• ступенем розораності, що обчислюється як частка від ділення площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

• ступенем меліорованості як відношення площі меліорованих земель (зрошуваних, осушених) до загальної площі сільськогосподарських угідь;

• питомою вагою інтенсивних культур (цукрових буряків, льону, картоплі, овочів, соняшнику, зернової кукурудзи, коноплі) у загальній посівній площі підприємства;

Про економічну ефективність використання землі судять на основі системи натуральних і вартісних показників. До натуральних показників відносять: урожайність сільськогосподарських культур; виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (продукцію скотарства і вівчарства розраховують на 100 га сільськогосподарських угідь, свинарства — на ріллю, птахівництва — на площу зернових). До вартісних показників відносять: виробництво валової продукції в порівнянних цінах, товарної продукції в поточних цінах реалізації, чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь.

Натуральні показники характеризують продуктивність лише певної частини сільськогосподарських угідь, а вартісні — всієї їх площі. Ці дві групи показників доцільно розраховувати як на гектар фізичної площі, так і з урахуванням грошової оцінки гектара сільськогосподарських угідь, в якій відображена їх економічна родючість. У першому випадку можна судити про фактично досягнутий рівень використання землі без урахування її якості, а в другому — об'єктивно оцінити результати господарювання. Наведемо такий приклад. Два господарства мають однакову площу і структуру сільськогосподарських угідь — по 2 000 га. Грошова оцінка 1 га угідь у першому підприємстві становить 7 000 грн, а в другому — 9 000 грн, тобто тут землі кращі за економічною родючістю. Перше підприємство виробило за звітний рік 2 млн грн валової продукції, друге — 2,2 млн грн.

Тема 3. Передумови формування інформаційного суспільства

План

1. Загальні риси інформаційної формації.

2. Інформація як базовий чинник суспільного виробництва.

3. Екологічні проблеми інформаційного суспільства.

4 (додатково). Біржові індекси.

Ключові слова: виробництво,індекс, інформація, проблема, розвиток, формація, чинник.

Питання 1. Загальні риси інформаційної формації

Та соціально-економічна система, до якої сьогодні рухається людство, може цілком обґрунтовано називатися постіндустріальним, або інформаційним суспільством.

Постіндустріальним (інформаційним) суспільствомможе бути названа соціально-економічна формація, в якій виробництво і споживання інформації складають основу економічної системи і соціальної структуризації суспільства.

В інформаційному суспільстві виробничий базис становлять інформаційні засоби виробництва, основним продуктом споживання (а отже, і виробництва) є інформаційні товари і послуги, а ключовим чинником структуризації суспільства є інформація.

Інформація – єдиний продукт, виробництво якого можна нарощувати безмежно в умовах наявності матеріальних меж.

Інформаціястає ключовим природним чинником, на якому концентрується суспільне виробництво. Інформація – єдина природна субстанція, добування (сканування) якої із середовища не наносить прямого збитку природі.

«Соціолюдина»має всі шанси стати лідером тріади людини. Це відбудеться за наявності певних передумов:

· якщо буде знята гострота задоволення першорядних фізіологічних потреб людини (перш за все тих, що забезпечують нормальний обмін речовин в організмі);

· якщо можна буде частково «розвантажити» «трудолюдину» і вивільнити «соціолюдину» від виконання економічних функцій для всебічного розвитку особи;

· якщо трудові функції розвинуться за складністю і привабливістю до рівня мистецтв, щоб праця перетворилася на першу життєву потребу;

· якщо сама «соціолюдина» зможе піднятися у своєму розвитку, затвердивши в суспільстві ідеї гуманізму.

«Соціолюдина» зростає з «трудолюдини» так само, як свого часу «трудолюдина» виросла з «біолюдини». «Соціолюдина» харчується виключно інформацією.

Відмітною особливістю «соціолюдини» є її потреба в цілісних екосистемах. Пріоритет соціальних і екологічних функцій природи може забезпечити загальну гармонію всього спектру функцій.

Питання 2. Інформація як базовий чинник суспільного виробництва

Інформація також стає базовим чинником суспільного виробництва. Формування інформаційної індустрії обумовлене рядом обставин.

По-перше, тим, що інформація все більше стає продуктивною силою. З'являється все більше технологій, де інформація є і засобом виробництва, і робочим тілом, і предметом праці (комп'ютерні технології; сільське господарство, що базується на постійному оновленні генетичного матеріалу; кіно- і відеоіндустрії та ін.).

По-друге, заміна ручної праці на розумову означає в той самий час інформатизацію економіки.

По-третє, глобалізація суспільного життя збільшує роль комунікаційних засобів (Інтернет).

По-четверте, інформатизація економіки означає постійне підвищення ефективності виробництва і вдосконалення його екологічного рівня.

По-п'яте, посилення позицій людини «соціо-» веде до збільшення потреби в інформаційних товарах і послугах (розвиток туризму; масове збільшення фотографією, мистецтвом, спортом, домашнім квітникарством та ін.).

У технологіях інформаційного суспільства реалізовуватиметься формула: виробляти інформацію з інформації інформаційним началом людини за допомогою інформаційних засобів для інформаційного начала людини.

Настає ера нанотехнологій. Останні припускають матеріалізацію («збірку») необхідних виробів (від продуктів харчування – до засобів життєзабезпечення) на молекулярному і атомному рівнях.

Проте вже сьогодні можна передбачати значні соціальні і екологічні проблеми, які несе з собою інформаційна епоха.

Питання 3. Екологічні проблеми інформаційного суспільства

Найістотніші соціально-екологічні проблеми можна схематично позначити таким чином.

1. Руйнування інформаційного коду існуючого матеріального світу. Людина, втручаючись у навколишній світ, перебудовує природні системи, що склалися (трансформація ландшафтів, внесення чужорідних інгредієнтів у кругообіг, що склався, речовини і енергії, витягання якихось інгредієнтів).

2. Виробництво нової інформації. Вже на етапі індустріальної епохи людина зіткнулася з проблемами виробництва принципово нових видів інформації, викликаних створенням невідомої природі матеріальної (а отже, матеріально-інформаційних) суті (нові речовини, біологічні види, комунікаційні шляхи, процеси і явища).

3. Формування сутностей, що здатні саморозвиватися. Людина виробляє інформаційну і матеріально-інформаційну суть, яка в змозі саморозвиватися. Траєкторії подібного розвитку і їх можливі наслідки найчастіше до кінця людина передбачати, а отже, і контролювати не в змозі.

4. Зростаюча залежність людини від комп'ютерних систем. Будь-яка несподівана ситуація, непередбачена програмістом, не може контролюватися і комп'ютером. Коло замикається. Наслідками цього стають численні техногенні аварії і катастрофи.

5. Зростаюча вразливість людини від надійності технічних засобів. Небезпека полягає і в зростаючій потужності техногенних систем, які вони контролюють. Сьогодні людина (найчастіше через комп'ютер) контролює чинники, які легко можуть призвести до катастрофи глобального масштабу за допомогою хімічних, біологічних, електромагнітних та інформаційних шляхів дії.

6. Синергетичний ефект інновацій. Усі вищеназвані процеси і явища, взаємодіючи між собою, ведуть до формування навколишнього середовища, яке абсолютно незнайоме людині. Це належить до житлового середовища, виробничих систем, засобів комунікації, відносин між людьми.

7. Зростаючі темпи інновацій. Середовище, не заселене людиною, постійно змінюється. З'являються нові засоби праці, процеси, матеріали. Правила і стандарти повинні постійно переписуватися наново. Виникає необхідність нової дисципліни – екології змін.

Питання 4 (додатково). Біржові індекси

Біржовий індекс (інша назва – фондовий індекс) – це складовий показник зміни цін певної групи активів (цінних паперів, товарів, фінансових інструментів) – «індексної корзини».

Як правило, абсолютні значення індексів не важливі. Більше значення мають зміни індексу з часом, оскільки вони дозволяють судити про загальний напрям руху ринку, навіть у тих випадках, коли ціни акцій всередині «індексної корзини» змінюються різноспрямовано. Залежно від вибірки показників біржовий індекс може відображати поведінку якоїсь групи цінних паперів (або інших активів) або ринку (сектори ринку) в цілому.

На підставі даних агентства Dow Jones & Co. Inc. на кінець 2003 року в світі налічувалося 2 315 біржових індексів.

У кінці назви біржових індексів може стояти цифра, що відображає число акцій, на підставі яких розраховується індекс: CAC 40, Nikkei 225, S&P 500.

Читайте також:

1. IV. Виклад інформаційного матеріалу
2. IV. Виклад інформаційного матеріалу
3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
5. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
6. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
7. Алгоритм формування потенціалу Ф2
8. Алгоритм формування статутного фонду банку
9. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
10. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
11. Аналіз капітальних інвестицій у формування основного стада
12. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ

Переглядів: 902