Дедалі частіше вживають категорії «міжнародний ринок робочої сили» та «інтернаціональна вартість робочої сили».
Вартість товару «робоча сила» визначається, як відомо, обсягом коштів, необхідних для підтримання життя працівника й збереження його працездатності.
С З огляду соціально-економічної форми міжнародна трудова міграція означає процес формування інтернаціональної вартості робочої сили, який охоплює такі компоненти:
- формування нових витрат, пов'язаних з утриманням самого працівника і членів його родини;
- поява нових витрат, обумовлених необхідністю перекваліфікації, отримання нової професії, вивчення іноземної мови та ін.;
- розвиток нових потреб найманого працівника в якісно новому середовищі, де природні й культурні потреби людей є вищими порівняно з тими, що склалися в іммігранта на батьківщині.
Важливо з'ясувати, як впливає відтворення робочої сили іммігрантів на процеси відтворення національної робочої сили.
С Хоча становище іноземних працівників у системі виробничих відносин принципово не відрізняється від становища громадян країн імміграції (і ті, й ті продають свою робочу силу, продукуючи додану вартість), проте має свої специфічні особливості, зумовлені їхньою більшою економічною залежністю від місцевих підприємців. Це проявляється:
- в обмеженнях терміну перебування у приймальній країні;
- у різного роду застереженнях (а інколи й відвертій дискримінації) щодо професії, характеру і місця роботи, визнання кваліфікації, права змінювати місце роботи тощо;
- у штучному звуженні сфер застосування праці іммігрантів із вилученням для них певних секторів наймання (наприклад державної служби) та ін.
Крім гою, іммігранти заповнюють робочі вакансії, які не користуються попитом у місцевого населення, передусім у галузях із найбільш трудомістким, непрестижним небезпечним виробництвом або посиленою інтенсифікацією праці, отримуючи нижчу порівняно з місцевими заробітну плату.