Розповідь учителя

— Сцену або підмостки для виступів раніше називали естрадою. Згодом естрадою стали називати вид сценічного мистецтва, який охоплює майже всі форми популярно-розважального жанру: пісні, танці, розмовний жанр.

Особливої популярності в усьому світі набула естрадна пісня: їй присвячені багато ТВ-шоу, програм, відбуваються фестивалі.

Естрадна пісня — жанр популярної вокальної музики, призначений для виконання на естраді.

Якщо українська класична музика почалась із Миколи Лисенка, то українська естрадна музика — з Володимира Івасюка. Спільною для цих митців є глибока народнопісенна основа їх музики.

Володимир Михайловича Івасюк (1949—1979) — це видатний український поет і композитор, який за своє коротке життя створив близько 100 пісень і 50 інструментальних творів, зокрема дві сюїти, писав музику для театру.

Володимир Івасюк був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Він майстерно виконував свої пісні; мав художній талант, був неординарним живописцем. Його творам притаманні високий професіоналізм, різноманітність образного змісту, яскравість художніх образів, щирість і глибокий патріотизм.

Міцним підґрунтям творчості Володимира Івасюка є народна пісенність, а також глибоко вивчена й осмислена ним багата спадщина композиторів-класиків, зокрема Миколи Лисенка, Кирила Стеценка та Сергія Рахманінова.

За спогадами його друзів, Володимир Івасюк не уявляв, як можна бути музикантом чи просто культурною людиною й не знати і не любити народну пісню. Він збирав народні пісні свого краю, збирався видати їх у збірці «З-над Черемоша й Прута». У пам'яті народу надовго поселилися музичні образи його пісень: кохання, гори, червона рута, водограй.

Провідним жанром у творчості Володимира Івасюка є лірична пісня. Незабутні пісні Івасюка — вершина розвитку естрадного жанру в Україні. З його ім'ям пов'язана ціла епоха в пісенній історії естрадної української музики.

На запитання: «Що тебе привабило в народній пісні?» Володимир відповідав: «Усе: і текст, і мелодія. Кожна пісня — це мелодія, перлина. І я не розумію, як можна вважати себе музикантом і не знати українського фольклору. Я мрію стати композитором, і тому визбирую все прекрасне, створене народом. Без народного ґрунту — я ніхто».

Він створив приблизно 100 пісень, найкращі з них написані на власні вірші. Це «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас». «Володимир Івасюк був одержимий піснею. Він був глибоко переконаний, що наш світ створений для того, аби в ньому лунала музика добра, миру, злагоди між людьми»,— ці слова належать одній з найкращих виконавиць пісень композитора Софії Михайлівні Ротару (нар. 1947), видатній співачці, лауреату багатьох конкурсів, народній артистці України, Молдавії, СРСР, виконавиці більше ніж 400 пісень, багато з яких стали класикою української естради.

Визнання до Софії Ротару прийшло одразу після прем'єри на телебаченні 1971 року музичного фільму «Червона рута». Пісня, яка дала назву телефільму, була визнана кращою піснею року. Образ червоної рути став знахідкою. Квітка не давала композиторові спокою. Упродовж багатьох років рута жила в легендах на нашій землі, чекаючи, щоб хтось відвів їй належне місце в людській свідомості. Так уже повелося, що ця квітка, червона рута, у кожного українця назавжди асоціюється з іменем Володимира Івасюка.

Ця пісня стала символом української естрадної музики, навіть символом України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підбиття підсумків уроку	\|	Слухання музики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.