МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розповідь учителя— Отже, в музиці ноктюрн — це фортепіанний твір задумливого, мрійливого характеру. У XIX столітті склався зовсім інший ноктюрн: мрійлива, співуча фортепіанна п'єса, навіяна образами ночі, нічною тишею, нічними думами. І картина Куїнджі, і вірші Пушкіна асоціюються саме з таким ноктюрном. У музиці найбільше відомі ноктюрни. Шопена. То мрійливі та поетичні, то суворі та скорботні, то бурхливі та пристрасні, вони складають значну частину творчості цього поета фортепіано. «Доля нагородила поляків Шопеном, як німців Моцартом»,— так писали сучасники про молодого, надзвичайно талановитого польського музиканта. Фортепіанна музика Шопена технічно досконала і водночас над-звичайно лірична. їй властиві неперевершена мелодійність, щирість і вишуканість у передаванні найрізноманітніших настроїв і почуттів. Звернімося до цієї величної постаті у музичному світі. Фредерік Францішек Шопен (1810— 1849) — видатний польський композитор і піаніст, засновник класичної музики Польщі. Уперше він спробував себе у композиторському ремеслі у 7 років, а з 8 уже концертував і своєю грою викликав загальне захоплення у Варшаві. У 12 років він став одним із кращих піаністів Варшави. Згодом Шопен став не тільки піаністом- віртуозом, а й одним із найвидатніших композиторів. Віртуоз (у перекладі з італійської — мужній, доблесний) — артист-музикант, який досконало володіє виконавською технікою свого мистецтва. Коли Шопенові виповнилося 16 років, він вступив до консер-ваторії, але на той час він уже був блискучим піаністом-віртуозом, а з композиції його успіхи були настільки виразними, що його вчи-тель називав талановитого учня безперечним музичним генієм, а видатний німецький композитор Роберт Шуман, коли почув гру юного Фредеріка, написав: «Шапки геть, панове! Перед вами — геній!» Фортепіано з дитинства було улюбленим інструментом Шопена, і його творчість пов'язана саме з цим інструментом. Він змусив зазвучати цей чудовий інструмент зовсім по-новому, збагативши виражальні засоби музики. Невипадково видатний російський композитор і піаніст Антон Рубінштейн називав великого польського музиканта душею фортепіано. Упродовж останніх 18 років свого життя Шопен перебував у Парижі, але тяжко переживав розлуку з рідною Польщею. Після смерті за заповітом композитора його серце перевезли на батьківщину, де воно було поховано у варшавському костьолі Святого Хреста. На мармуровій дошці біля урни з серцем музиканта-патріота написані слова з Біблії: «Де скарб твій, там і серце твоє». У дитинстві Фредерік чув багато народних пісень і танців і на все життя палко полюбив їх. Ці музичні враження справили вели-кий вплив на його творчість. Місяць зійшов над Парижем і посріблив черепиці. Ніби хто раптом торкнувся, він пробудився вночі. Як невідступно в розлуці рідна земля йому сниться! Сів до німого рояля і запалив дві свічі. Пам'ять стривожена лине в Польщу, у ріднії далі. Пам'ять долає кордони і переборює час. Пальці торкнулись холодних, втомлених клавіш рояля Він відгукнувся акордом — тихо, скорботно — і згас. Душно в салонах Парижа. Стало нестерпним безсилля- Він од вітчизни далеко, а рідний край — у вогні. Серце дзвінкого рояля враз стрепенулось, мов хвиля, І покотились акорди в зоряну місячну ніч. Ні, не загинула Польща! Долю світлішу і кращу їй неодмінно здобудуть мужні його земляки! Вічна не згасне їм пам'ять в звуках скорботного маршу, А у натхненні Шопена — слава і честь на віки! (За Вс. Рождественським) Творчий доробок композитора складають фортепіанні твори: концерти, сонати, полонези, вальси, ноктюрни, скерцо, етюди, пре-людії. У більшості з них звучать відголоски народних мелодій рідної Польщі. Його музика технічно досконала і у той же час надзвичайно лірична. Вона мелодійна, щира і вишукана. На знак вшанування пам'яті славетного земляка з 1927 року у Варшаві проводиться Міжнародний конкурс піаністів імені Ф. Шопена, · Які твори Ф. Шопена ви знаєте або слухали? Читайте також:
|
||||||||
|