Ділова гра «Учитель»

Учитель. Після того, як ваші «вчителі» розкажуть про життя та творчість вже відомого вам композитора В. А. Моцарта, ви, уважно прослухав їхню розповідь, маєте відповісти на запитання

· Хто був першим учителем В. А. Моцарта?

· Чому батько повіз своїх дітей — Вольфґанґа та його сестру Наннерль — у концертну подорож?

· Які країни відвідали маленькі музиканти?

1-й «учитель». Вольфґанґ Амадей Моцарт — видатний австрійський композитор. Сучасники називали Моцарта богом музики.

27 січня 1756 року в невеликому альпійському місті Зальцбурзі народився хлопчик, якого назвали Вольфґанґом. Батько — Леопольд Моцарт — був досить відомим скрипалем, органістом, педагогом.

Вольфґанґ був сьомою дитиною в сім'ї. На превеликий подив батьків, малюк, якому ледве виповнилося три з половиною роки, на слух безпомилково повторював усі п'єски, що розучувала сестра.

Одного разу чотирирічний Моцарт сидів за столом і щось старанно виводив на нотному папері. При цьому він занурював у чорнильницю не тільки перо, а й пальці. На питання про те, що він робить, хлопчик відповів, що пише концерт для клавесина. Леопольд узяв аркуш і побачив виведені нетвердим почерком ноти, вимазані плямами. Спочатку йому здалося, що це дитяча витівка, але, коли він уважно роздивився написане, у нього з очей потекли сльози радості. «Дивіться,— звернувся він до оточуючих,— як тут усе правильно і значуще!»

Коли Вольфґанґ та його сестра Наннерль добре опанували техніку гри на клавесині, батько вирушив із ними у концертну поїздку. Спершу вони побували у Мюнхені, а потім у Відні та Парижі.

Виступи Вольфґанґа і його сестри Наннерль набули сенсаційного характеру. Діти грали у вітальнях вельмож і навіть перед королівською сім'єю, неодмінно викликаючи захоплення публіки.

У Парижі хлопчик писав багато музики. На початку 1764 року вийшли друком його перші чотири сонати для скрипки і клавесина. На титульному аркуші було позначено, що вони написані семилітнім хлопчиком.

Підбадьорений успіхами у Франції, Леопольд Моцарт навесні 1764 року повіз дітей до Лондона. Там Вольфґанґ познайомився з Йоганном Крістіаном Бахом, сином видатного композитора. Попри різницю у віці, вони невдовзі міцно затоваришували, нерідко імпровізували на ту саму музичну тему водночас на двох інструментах, дивуючи всіх, кому доводилося їх чути. Протягом року, що його вона провела в Англії, дитина помітно просунулася вперед у своєму музичному розвитку. Дорогою додому Леопольд вирішив заїхати до Голландії та Фландрії.

Вони побували в Гаазі, Ґенті, Роттердамі, Амстердамі, і всюди успіх був величезний — дітям влаштовували овації, обсипали їх утішними похвалами.

Наприкінці 1766 року сім'я Моцарта з тріумфом повернулася до рідного Зальцбурга, пробувши за кордоном майже три з половиною роки. Негайно ж після повернення додому батько відновив з дітьми заняття на клавесині і скрипці. Крім того, вони серйозно вивчали музичну композицію, арифметику, історію та географію. Вольфґанґ також опановував латину та італійську мову, знання яких у ті часи для музиканта було обов'язковим.

1770 року Леопольд Моцарт повіз сина в турне Італією. Програми, з якими виступав чотирнадцятилітній підліток, вражали масштабністю і складністю. У них демонструвалася не тільки техніка гри на клавірі, а й чудова композиторська майстерність хлопчика, властивий йому дар імпровізації. У Болоньї Вольфґанґ витримав складний екзамен з композиції, і місцева Філармонічна академія обрала його своїм членом. У свою чергу дирекція Міланського театру замовила йому оперу «Мітрідат, цар Понтійський», яку було зіграно 20 разів поспіль (!) при переповненій залі. Не менший успіх мала двома роками пізніше і друга опера Моцарта — «Лючіо Силла». У березні 1773 року Вольфґанґ назавжди покинув Італію. Щаслива пора дитинства, сповнена різноманітних вражень, блискучих успіхів і райдужних надій на майбутнє, залишилася позаду. Починався новий етап життя.

Учитель. Слухаючи другого «вчителя», ви повинні відповісти на такі запитання

· Чому музика В. А. Моцарта не отримала визнання у суспільстві того часу?

· Із яким містом пов'язані останні 10 років життя композитора?

· Якого мистецтва, на відміну від музики розважальної, прагнув композитор?

2-й «учитель». Повернувшись з Італії, Моцарт до 1781 року жив здебільшого в Зальцбурзі.

Серйозні заняття композицією тривали. Тепер Вольфґанґ писав здебільшого інструментальну музику: симфонії та сонати, веселі дивертисменти та вітальні серенади для виконання просто неба. Саме в ці роки поступово сформувався неповторний моцартівський стиль.

Він уперто працював, написав багато творів у найрізноманітніших жанрах. Одержуючи іноді замовлення з інших міст, він ненадовго вирушав туди. Але обмеженість музичних вражень у Зальцбурзі, відсутність оперного театру все більше пригнічували Моцарта.

Архієпископ, у якого служив Моцарт, увесь час підкреслював становище композитора як слуги і на кожному кроці принижав його людську гідність. Він не давав йому можливості достатньо проявити себе як композитору і музиканту, і ця бездіяльність була обтяжливою для Моцарта. Урешті-решт Моцарт вирішив усупереч бажанню батька залишити Зальцбург і 1781 року переїхав до Відня — великого музичного центру Європи.

У цей час Вольфґанґ подружився із Францем Йозефом Гайдном, під впливом якого музика Моцарта заграла новими барвами. Але, окрім блиску, що став уже його візитною карткою, у творах Моцарта все частіше звучать трагічні, серйозні ноти, властиві людині, яка пізнала життя у всій його повноті.

Останні десять років життя Моцарта у Відні були найбільш плід-ними і значними в його творчості. У цей період він створив свої най- видатніші опери — «Викрадення з сералю», «Весілля Фігаро», «Дон Жуан, або Покараний розпусник», «Чарівна флейта», найпопуляр- ніші симфонії, квартети, концерти, сонати й багато інших творів.

У Відні Моцарта дуже любили, захоплювались його грою на кла-весині, високо цінували його творчість, і все-таки він завжди відчував матеріальну скруту. В одному з листів до батька він писав, що лягає спати опівночі, встає о п'ятій годині ранку, весь ранок зайнятий уроками і майже кожен вечір грає за запрошеннями.

Моцарт розумів, що не може далі жити й працювати, лише догоджаючи потребам аристократії. Він прагне нового мистецтва й нових образів — образів звичайних людей з їхніми радощами й печалями, глибиною почуттів і переживань.

Розрив В. А. Моцарта із суспільством і загальновизнаним смаком сучасників, які вважали його музику надто серйозною,— це життєва драма видатного художника. Його починає оточувати стіна непорозуміння й відчуження, як і будь-якого генія, чия творчість випереджає свій час. Поступово В. А. Моцарт стає самотнім. Із всесвітньо відомої «диво-дитини» він у зрілі роки стає майже забутим музикантом.

Композитор усе далі й далі відходив від вимог, які ставили перед покірливими авторами музики салонові вельможі і багаті меценати. У цей період з'явилася його опера «Весілля Фігаро», що не дістала схвалення публіки: їй твори Моцарта здавалися заплутаними та складними.

У важких умовах народжувалася опера «Дон Жуан, або По-караний розпусник» (1787), яка принесла автору світовий успіх. Нерідко траплялося так, що, записуючи одне, геніальний композитор водночас придумував інше. Він ніколи не творив за роялем, а, за словами дружини, «писав ноти, як листи». Після прем'єри «Дон Жуана...», що відбулася в Празі, австрійський імператор запропо-нував Вольфґанґові посісти місце придворного музиканта замість Глюка, що недавно помер. Проте це почесне призначення принесло композитору небагато втіхи. Віденський двір ставився до нього як до рядового вигадника танцювальної музики і замовляв менуети, лендлери, контрданси для придворних балів.

Останні роки життя Моцарта були особливо важкими. Постійні злидні, хвороба дружини і, нарешті, власне підірване здоров'я — усе це спричинило швидкий і трагічний кінець.

Раптова смерть обірвала творчий злет Моцарта 5 грудня 1791 року у Відні під час роботи над заупокійною месою — грандіозним твором для хору, солістів і симфонічного оркестру.

Учитель закріплює знання учнів, ставлячи запитання за прослуханим дітьми матеріалом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розповідь учителя	\|	Розповідь учителя

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.