МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Класифікація принципів що діють у правовій системіУ юридичній науці існують різноманітні підходи щодо класифікації принципів права. Принципи права можна класифікувати за такими підставами: а) за формою нормативного вираження (тобто за характером нормативного джерела, в якому вони закріплені); б) за сферою дії (в одній чи в кількох галузях, праві в цілому); в)за змістом. За формою нормативного вираження принципи можна розподілити на такі: - що закріплені в міжнародних, - внутрішньодержавних деклараціях, - конституціях і в поточному законодавстві. За сферою їх дії вирізняють: - загальноправові, - міжгалузеві, - галузеві, - принципи правових інститутів. За змістом бувають: - загально-соціальні (економічні, політичні та ін.), - спеціально-юридичні принципи. Дати вичерпний перелік загальних принципів права важко, тому що вони не мають достатньої чіткості та стабільної загальнолюдської цінності. До загально правових принципів можна віднести: • Єдність прав і обов'язків суб'єктів суспільних відносин. • Гарантованість прав і свобод громадян. • Принцип відповідальності за вину. • Принцип законності. • Принцип поділу права на публічне і приватне, на відносно самостійні галузі та інститути. • Поєднання стабільності і динамізму. Галузеві принципи права притаманні конкретній галузі права, які, нарівні з методом і предметом правового регулювання, сприяють індивідуалізації цієї галузі. Наприклад: - принцип рівності сторін у майнових відносинах - у цивільному праві; - принцип забезпечення свободи праці - у трудовому праві; - принцип індивідуалізації покарання - у кримінальному праві тощо. Міжгалузеві принципи права притаманні кільком спорідненим галузям права. Наприклад: - принципи гласності, змагальності сторін і незалежності судочинства — у кримінально-процесуальному та цивільно-процесуальному праві; - принципи матеріальної відповідальності — у цивільному та трудовому праві тощо. Принципи правових інститутів діють у межах однорідних суспільних відносин, що регулюються нормами окремого інституту Наприклад: - принцип неприйняття подвійного громадянства — інститут громадянства у конституційному праві; - принцип добровільності цивільно-правових угод — інститут цивільно- правових угод у цивільному праві тощо. Серед основних принципів права деякі вчені називають правові презумпції та аксіоми. - Правові аксіоми — це такі положення, які сприймаються без доведення, тому що не підлягають сумніву. Наприклад, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності; закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи тощо. - Правові презумпції — це певні припущення, що слід довести. Наприклад, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буду доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду тощо. Можлива й інша класифікація, пов'язана з дослідженням специфічних принципів, властивих певним структурним спільностям, наприклад загальнолюдські (цивілізаційні), типологічні, історичні та ін. Кравчук проводить таку класифікацію принципів що діють у правовій системі: Загальнолюдські принципи - це державні юридичні ідеали, які зумовлені певним рівнем всесвітнього розвитку, цивілізації, втілюють найкращі прогресивні здобутки правової історії людства і вказані в нормативно-правових документах. До цих принципів належать такі: 1. в юридичному праві мусять бути закріплені та захищені основні права людини, міра свободи людей та інших об'єднань; 2. юридична рівність однойменних суб'єктів перед державою і законом; 3. взаємопов'язаність юридичних прав та обов'язків; 4. функціонування в суспільному житті загально-дозвільних принципів, презумпції невинності особи тощо. 5. Принцип рівності виражається в рівності правового становища всіх перед законом, наявності рівних загальногромадянських прав і обов'язків, рівному захисті перед судом незалежно від національної, статевої, релігійної належності, походження, місця мешкання, посадового стану та інших обставин. Типологічні принципи - такі засади й ідеї, які притаманні всім правовим системам певного історичного типу; Конкретно-історичні принципи права - засади, що відображають специфіку прав певної країни в реальних соціальних умовах; Іншими словами Конкретно-історичні принципи права — це стадії які відображають специфіку права певної держави у реальних соціальних умовах (наприклад, принцип федеративності права в Російській Федерації або у США). Деякі автори пропонують дещо іншу класифікацію принципів права. Зокрема, залежно від призначення і об'єкта відображення, принципи права поділяються на: - загально-правові, - спеціально-соціальні. Загально-правові принципи, характерні для права в цілому, визначають якісні особливості всіх правових норм національної правової системи незалежно від специфіки регульованих ними суспільних відносин. Вони діють у всіх галузях права, через що їх називають загальними, або основними. До них належать: єдність прав і обов'язків суб'єктів суспільних відносин, гарантованість прав і свобод громадян, принцип відповідальності за вину, принцип законності, поєднання стабільності і динамізму та деякі інші. На думку деяких вчених (В. О. Коткжа) сьогодні загально-соціальні принципи проходять певну зміну, переорієнтацію; до них можна віднести:пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими (груповими); верховенство громадянського суспільства над державою; верховенство правових законів над політичною і фізичною силою держави; різноманітність і рівноправність різних форм власності; свободи підприємницької діяльності; пріоритету прав і свобод людини над правами держави або рівноправність прав і обов'язків держави й особи. Спеціально-соціальні (юридичні) принципи права: Загальна - своєрідна система координат, у рамках якої розвивається національна правова система, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї правової системи. Належать до всіх галузей права. Загально-соціальні принципи права: - економічні; - соціальні; - політичні; - ідеологічні, морально-духовні та ін. Отже підсумовуючи все вище сказане можна дійти до висновку що принципи права - загальні вимоги до суспільних відносин і їх учасників, а також як вихідні керівні засади, відправні установлення, що виражають сутність права і випливають з ідей справедливості й свободи, а також визначають загальну спрямованість і найістотніші риси діючої правової системи. Вони так би мовити є скелетом правової системи, вони зумовлені об'єктивними закономірностями існування і розвитку людини та суспільства. Принципи права слугують загальними орієнтирами у правотворчості та правозастосуванні. Сучасне трактування принципів права є однією з актуальних проблем юридичної науки. Це закономірно, адже саме у принципах права всебічно відображена його суть. Крім того, важливість цієї проблематики визначено й тим, що доктринальні уявлення, що склалися у вітчизняній науці про принципи, сформувалися в основному на ґрунті суто позитивістського праворозуміння, тому має певні теоретичні прогалини, які безпосередньо впливають на практику офіційного формування національного законодавства та відповідну правозастосовну діяльність суб'єктів публічної влади. Іншим негативним моментом є звуження значимості принципів і обмеження сфери їхньої дії рамок правотворчості і правозастосування, причому в правотворчості їм приділяється роль теоретичної бази, яка визначає зміст конкретних норм, а в правозастосуванні їхня функція обмежується лише потребою в тлумаченні усе тих же норм. У юридичній науці існують різноманітні підходи щодо класифікації принципів права. Більшість авторів класифікують принципи права за такими критеріями: За формою нормативного вираження принципи можна розподілити на такі: що закріплені в міжнародних та внутрішньодержавних деклараціях, конституціях і в поточному законодавстві. За сферою їх дії вирізняють: загально-правові,міжгалузеві, галузеві, принципи правових інститутів. За змістом бувають загально-соціальні (економічні, політичні та ін.) і спеціально-юридичні принципи. Сьогодні не викликає заперечень і теза про те, що всі принципи права «пронизані ідеєю самоцінності та автономії людини»." Читайте також:
|
||||||||
|