• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи економічної ефективності ринкової самоорганізації (ЕЕРС).

Враховуючи вище перелічені аспекти і беручи до уваги напрацювання попередніх дослідників [1, с.192-207] на рис. 3.2 за кількісним рівнем виділено наступні типи економічної ефективності ринкової самоорганізації (ЕЕРС).

В умовах розширення масштабів ринкової самоорганізації здійснюється підвищення ефективності функціонування економічних систем (ЕФЕС). При зростаючій ефективності ринкової самоорганізації (тип 1) співвідношення прирісних величин економічного ефекту (ЕЕ) і масштабів ринкової самоорганізації (РС) більше нуля ЕЕРС=dEE/dРС>0. Треба зазначити, що темп зростання економічної ефективності ринкової самоорганізації може бути різним – від дуже помірного до сильного. Тому можна виділити чотири різновиди зростаючої економічної ефективності ринкової самоорганізації: гіпопомірну (дуже слабкий позитивний вплив на підвищення ЕФЕС); квазіпомірну (слабкий позитивний вплив на підвищення ЕФЕС); помірну (помірний/сильний позитивний вплив на підвищення ЕФЕС); гіперпомірну (дуже сильний позитивний вплив на підвищення ЕФЕС).

Зростання масштабів ринкової самоорганізації позитивно впливає на економічний розвиток у багатьох випадках. В першу чергу, позитивно реагує на розширення масштабів ринкової самоорганізації приватний бізнес, який незалежно від галузевої належності та конкурентного оточення досить швидко розвивається у вільному ринковому середовищі. Причому проміжок часу між послабленням державного впливу і позитивними ефектами, як правило, незначний. Треба додати, що позитивний вплив ринкової самоорганізації очевидний, коли він має загальний характер і поширюється на інші приватні мікроекономічні системи в короткотривалому ринковому періоді. У подальшій перспективі за наявністю значного проміжку часу між здійсненням певних лібералізаційних процесів і їх економічними наслідками можна спостерігати стабільну ефективність ринкової самоорганізації. Така ситуація має місце тоді, коли масштабування ринкової самоорганізації вже не впливає (або майже не впливає) на ефективність функціонування економічних систем (тип 2). В цих умовах співвідношення прирісних величин економічного ефекту (ЕЕ) і масштабів ринкової самоорганізації (РС) нульове (або майже нульове) ЕЕРС=dEE/dРС=0. Стабільна ефективність ринкової самоорганізації має три різновиди: гіпонегативна (дуже слабий негативний вплив на підвищення ЕФЕС); власне стабільна (не впливає на ЕФЕС може призвести до негативних економічних наслідків); гіпопозитивна (дуже слабий позитивний вплив на підвищення ЕФЕС).

Ефективність ринкової самоорганізації в більшості економічних систем через значний період починає знижуватись переважно через посилення негативних ефектів функціонування економічних систем, а співвідношення прирісних величин економічного ефекту (ЕЕ) і масштабів ринкової самоорганізації (РС) стає меншим від нуля ЕЕРС=dEE/dРС<0 (тип 3). Проблема полягає у тому, що всі негативні прояви ринкової самоорганізації виявляються із запізненням у часі. Така економічна система стає «соціально сліпою» і надає можливість реалізувати економічні інтереси та мотиви, випускаючи за межі свого впливу соціальні і духовні інтереси та мотиви. Спадаюча ефективність ринкової самоорганізації також має три різновиди: гіпернегативна (дуже сильний негативний вплив на підвищення ЕФЕС); негативна (сильний негативний вплив на підвищення ЕФЕС); квазінегативна (слабкий негативний вплив на підвищення ЕФЕС).

Рис. 3.2. Типи економічної ефективності ринкової самоорганізації

Аналіз світової практики ринкової самоорганізації свідчить, що суспільний сектор національної економіки в розвинутих країнах є дуже регульованим і лише в таких умовах вважається можливим ефективне функціонування цих економічних систем. Навпаки ж у системах з перехідною економікою (постсоціалістичних країнах Східної Європи, СНД і України) на початку ринкового реформування було здійснено тотальний демонтаж всієї системи державного регулювання, що призвело до повної деградації національної економіки загалом. Помилка реформаторів цих країн полягала в тому, що вони методи управління у приватному секторі економіки поширили на суспільний сектор, незважаючи, що останній функціонує за особливими неринковими правилами.

Читайте також:

1. АГД як галузь економічної науки
2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
3. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
4. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
5. Аналіз економічної та неекономічної результативності маркетингової діяльності
6. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
7. Аналіз ефективності використання активів (капіталу)
8. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
9. Аналіз ефективності використання оборотних активів
10. Аналіз ефективності використання основних засобів.
11. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
12. Аналіз ефективності інвестиційних проектів

Переглядів: 992