МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Дослідження процесів організаційного управління та самоорганізації на підприємствіВ умовах кризового стану економіки діяльність підприємств характеризується великою складністю та невизначеністю. У зв’язку з цим забезпечення сталості та стабільного розвитку стає однією з найбільш важливих і актуальних проблем життєдіяльності підприємств. Вирішення цих завдань може бути здійснено на основі принципів самоорганізації. Адже управління підприємством на основі самоорганізації дозволяє розкрити його потенціал та створює передумови ефективної діяльності соціально-економічної системи. Процеси самоорганізації в різних складних системах, зокрема в економіці, детально вивчені в працях зарубіжних учених: Г. Хакена, І. Пригожина, С. П. Курдюмова, Г. Г. Малинецького, О. П. Руденко. Методологія стратегічного управління підприємством на основі самоорганізації детально розроблена в дослідженнях російського вченого М. М. Треньова. В українській науці значна увага до процесів самоорганізації з позицій міждисциплінарних та інтеграційних ідей надана в публікаціях Б. Панасюка, С. В. Мочерного, В. Н.Тарасевича, В. П. Письмака, А. В. Чалого, Л. Г. Мельника, Д. С.Чистилина, Г. І. Башнянина, Ю. І. Турянського. Аналіз останніх публікацій з проблем самоорганізації показує, що основна увага в них приділяється дослідженню сутності і механізмів природних процесів саморегуляції. Разом із тим, дослідження особливостей процесів керованої організації та самоорганізації залишаються поза увагою науковців. Основними процесами, що впливають на життєздатність соціально-економічних систем, є процеси організації і самоорганізації. На кожному підприємстві разом з цілеспрямованою організацією, яка здійснюється за допомогою вказівок, статутних документів, планів, законодавчих і нормативних актів, інструкцій та інших регламентуючих документів відбуваються процеси самоорганізації, пов'язані з системними властивостями організації як цілого, з синергетичними ефектами. Самоорганізація і організація мають у визначеннях загальний початок – впорядкування. Джерелом впорядкованості можуть бути спонтанні процеси, що відбуваються на підприємстві чи цілеспрямовані свідомі дії системи управління. У першому випадку ми маємо справу з самоорганізацією, в другому, за традиційним уявленням, – з організацією. Згідно з [1] та в інтерпретації авторів в табл.4.1 розглянуто основні відмінності між цілеспрямованою організацією та самоорганізацією. Таблиця 4.1 Відмінності цілеспрямованої організації та самоорганізації
Продовження табл.4.1
Таким чином, організація – це свідомий, керований процес, спрямований на обєднання та впорядковану взаємодію елементів або частин у ціле, у результаті чого утворюється стійка регламентована система [2]. Самоорганізація – це нерівноважні процеси довільного впорядкування внутрішньої структури шляхом посилення або послаблення взаємозв’язків і появи нових якостей системи. З позицій класичного підходу до управління, оптимальною визначається ситуація, коли організація, що склалася, підтримується сформованою системою управління. При цьому будь-які відхилення від фіксованих в структурі параметрів порядку визначаються як патологія і загроза цілісності. Тобто після визначення траекторії розвитку підприємства (встановлення цілей та розробки шляхів їх досягнення) система управління слідкує за утриманням підприємства в межах данної траекторії. Основним завданням системи управління визначається збереження організації шляхом прийняття та реалізації рішень про вплив на неї. Така постановка завдання виводить організацію і управління в ранг домінуючих в системі процесів, протиставляючи їх самоорганізації. Реальна соціальна практика спростовує таке співвідношення, оскільки процес самоорганізації ні стримати, ні тим більше зупинити неможливо. Якщо консервативність організації стійко підтримується системою управління, процеси самоорганізації проявляються в її дезорганізації. Соціальна система, що втрачає управління, переходить у фазу функціонування в режимі деградації, переживає передкризову ситуацію. Відновлення колишнього порядку неможливе у зв'язку із недієздатністю колишніх структур-гомеостатів і входженням системи в стан істотної нерівноваги. Сильна флуктуація завершується кризою [4]. У постнеклассичній моделі визначається, що самоорганізація та саморегулювання властиві будь-якій соціально-економічній системі. Самоорганізація на підприємстві виражається в самовільному упорядкуванні його внутрішньої структури, самостійній реалізації процесів, що забезпечують функціонування та розвиток. Ці процеси відбуваються завдяки узгодженій взаємодії та послідовній зміні усіх елементів системи, і призводять до переходу підприємства на новий рівень розвитку з більш складними та впорядкованими формами організації. Основним завданням управління у межах цього підходу визначається підтримка та спонукання процесів самоорганізації. Управління виступає як інструмент підтримки динамічної організованості, а організаційні і управлінські стосунки самі є похідними самоорганізації. Програма управління має бути адаптованою до випадкових відхилень від очікуваних результатів, дозволяти їй пристосовуватись до реальних умов діяльності.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|