• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Господарські організації – органи господарського керівництва.

До господарських організацій, які здійснюють управління господарською діяльністю, в т. ч. і координацію такої діяльності, належать: господарські об’єднання (включаючи і промислово-фінансові групи), господарські міністерства та відомства.

Господарське об’єднання (ГО) – це організаційно оформлена група підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки різних форм власності, яка створюється з метою координації діяльності своїх учасників, об’єднання їхніх зусиль для вирішення соціальних та економічних завдань.

Правове становище ГО визначається ГК України (статті 118-124), законами “Про банки та банківську діяльність” (ст. 26), “Про кооперацію” (статті 30-33), “Про сільськогосподарську кооперацію” (ст. 26) та ін.

Основні риси ГО:

- господарські організації корпоративного типу;

- належність до організацій, які здійснюють управління діяльністю їх учасників (у т. ч. координацію їх діяльності) і є вторинними структурами;

- вимоги до учасників ГО – наявність статусу юридичної особи;

- основна мета діяльності – координація діяльності учасників і об’єднання їхніх зусиль для вирішення спільних соціальних та економічних завдань (досягнення спільних соціальних та економічних результатів);

- відсутність спрямованості (мети) на отримання прибутку;

- тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність отримання згоди Антимонопольного комітету на створення ГО (якщо у такий спосіб здійснюється кваліфікована економічна концентрація) та здійснення цим органом контролю за дотриманням ГО вимог антимонопольно-конкурентного законодавства;

- реєстрація в загальному для всіх суб’єктів підприємницької діяльності порядку;

- добровільність виходу учасників з ГО (за винятком державних) з внесенням відповідних змін до установчих документів і відомостей державної реєстрації та збереженням за учасниками, які вийшли з ГО, їхніх зобов’язань за укладеними договорами.

Види ГО:

1) за ознакою засад створення – добровільні (створюються на договірних засадах, хоча в письмовій формі – як установчий документ – договір обов’язково має бути лише в асоціації, корпорації та промислово-фінансовій групі, в решті об’єднань – концерні та консорціумі укладення договору в письмовій формі закон не вимагає, передбачаючи обов’язкову наявність статуту; учасники добровільного об’єднання мають право виходу з нього із збереженням обов’язків за раніше укладеними договорами) і державні (створюються за рішенням Уряду або господарського міністерства (відомства) та виконують функції органу, уповноваженого здійснювати управління діяльністю державних підприємств – учасників об’єднання);

2) за ознакою ступеня централізації управлінських повноважень – асоціації (створюються з метою постійної координації господарської діяльності без надання об’єднанню права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з учасників), корпорації (створюються на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням об’єднанню окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників), концерни (учасники якого перебувають у повній фінансовій залежності від одного або групи підприємців, який (і) в зв’язку з цим отримують значні повноваження щодо управління діяльності решти учасників об’єднання);

3) за ознакою обов’язкового установчого документа – договірні (асоціації, корпорації, промислово-фінансові групи) та статутні (концерни та консорціуми);

4) за галузевою ознакою – галузеві, тобто господарські об’єднання підприємств певної галузі (транспорту, зв’язку, вугільної промисловості тощо), міжгалузеві (до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки);

5) за територіальною ознакою – республіканські, обласні, міські тощо;

6) за ознакою терміну діяльності – створені на визначений термін (консорціум як тимчасове об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети, а також промислово-фінансові групи) та без визначення строку діяльності (асоціації, корпорації, концерни);

7) за ознакою наявності чи відсутності у об’єднання статусу юридичної особи – господарські об’єднання, які мають статус юридичної особи асоціації, корпорації, концерни, консорціуми і господарські об’єднання, які не мають такого статусу (до них належать промислово-фінансові групи як особливий вид господарського об’єднання).

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
3. PR-відділ організації: переваги і недоліки
4. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
5. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
6. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
7. Адміністративно-господарські санкції
8. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
9. Акти з охорони праці в організації.
10. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
11. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
12. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткуван­ня, цехові, загальногосподарські, поза виробничі витрати.

Переглядів: 672