Аутогенне тренування (АТ) було розроблено в 30-еі роки ХХ ст. Німецьким лікарем І. Шульцем на основі практики індійських йогів, як система психофізіологічного саморегулювання (СПС), яка пізніше отримала назву аутогенного тренування (або тренінгу). В перекладі з латині «ауто» – означає сам, «генно» – породжую. Це метод самостійного досягнення здоров’я й досконалості особистості за допомогою цілеспрямованого навіювання на фоні глибокого розслаблення м’язів.
Перша ступінь АТ містить шість типів навіювань, що спрямовані на заспокоєння вегераривної нервової системи за допомогою внутрішньої зосередженості й концентрації уваги на навіюваних відчуттях і представленнях, не звертаючись до волі, яка автоматично підвищує рівень напруги й робить розслаблення неможливим.
Другою ступінню АТ є вимовлення формули мети тобто програми оздоровлення організму, якої він бажає досягти (нормалізація дії певного органу або зміни в структурі особистості – сміливість, упевненість в собі тощо).
Позитивне мислення.
Цей спосіб оздоровлення організму тісно пов’язаний з вірою у власні сили, високу самооцінку й оптимістичний погляд на життя, що спирається на здатність людини діяти у відповідності з виробленою настановою.
Позитивне мислення базується на його діалектичності – можливості в процесі аналітичного розмірковування побачити в будь-якому предметі як позитивні так і негативні боки з акцентуацією на позитивній стороні явища й усуненням негативної.
Одним з різновидів позитивного мислення є саногенне мислення, яке розробляє в своїх роботах Ю.М. Орлов. Саногенне мислення дозволяє усвідомлювати всю послідовність актів мислення, які викликають ту або інщу негативну емоцію, керувати нею та позбуватися неї.