Підземні ємності вилуговування в соленосних формаціях та їх використання як сховищ вуглеводнів

Соляні камери вилуговування – це великі пустоти, які можуть бути обладнані як ємності для зберігання та/або ізоляції речовин. Ідея зберігання речовин як у рідкому, так і газоподібному стані у виробках вилуговування в соляних масивах вперше була опублікована у Канаді під час Другої світової війни [11], а вже на початку 50-х років ХХ ст. зберігання легких нафтопродуктів у штучно створених камерах вилуговування було впроваджене у Північній Америці та у декількох європейських країнах. Про зберігання сирої нафти вперше доповіли англійці під час Суецької кризи (1956 р.) [13]. Зберігання природного газу розпочалося на початку 60,х років минулого століття у США, Канаді та Великобританії. Виробки, що утворилися після видобування солі методом підземного вилуговування біля Мерісвіля (США, Мічиган), Хутчинсона (США, Канзас) та Тіза (Велика Британія, Дахем) було перетворено на підземні сховища [18].

Таким чином зберігання вуглеводнів у рідкому або газоподібному стані було першим застосуванням камер вилуговування і залишається основним напрямом їх успішного використання. Сьогодні у світі вуглеводні зберігають у тисячах ємностей створених у соляних формаціях. Тільки у Франції їх нині понад 100, а на солянокупольній структурі Монт Белв’ю (Техас, США) одночасно функціонують 124 сховища, каверни [12].

Перші сховища нафтопродуктів створювались на базі розсолопромислів, проектування яких не передбачало подальшого використання камер вилуговування для зберігання нафтопродуктів, що пізніше призвело до проблем в експлуатації цих сховищ. Сучасна організація розсоловидобування передбачає подальше використання камер вилуговування як сховищ, для чого застосовуються технології керованого вилуговування, що забезпечують створення ємностей, зручних для подальшого їх застосування за цим призначенням.

Для зберігання вуглеводнів за останні 40 років було збудовано значну кількість ємностей, функціонування яких є вагомим доказом можливості утримання великих об’ємів летких матеріалів у соляних товщах. Зберігання легких вуглеводнів (пропан-бутан, етан, етилен, бензин та інші продукти нафтопереробки та природний газ, що транспортуються й зберігаються у зрідженому стані) за технологією витискання розсолом – перший та найпоширеніший у світі спосіб використання камер вилуговування у масивах кам’яної солі. Такі сховища споруджено в Іраку, Канаді, Марокко, Мексиці, Німеччині, Росії, США, Україні, Франції. У США великі сховища розташовані у штатах Техас, Луїзіана, Канзас, менші – у штатах Міссісіпі, Арізона, Оклахома, Мічиган, Нью-Йорк, Нью-Мексико, Юта. Вони містять легкі вуглеводні загальним об’ємом понад 85 млн. м³. Зокрема, сховища у Техасі утримують понад 58% загальної кількості легких вуглеводнів, що зберігаються у Північній Америці в соляних кавернах. Тільки сховища у соляному куполі Барберс Хілл містять їх 36%. У Канаді сховища розташовані у провінціях Альберта, Саскачеван, Квебек; загальний їх об’єм дозволяє зберігати 6,6 млн. м³ легких вуглеводнів [18].

Сира нафта також утримується у сховищах, що функціонують за схемою компенсації розсолом, у Німеччині, США, Мексиці. Німеччина розмістила свій стратегічний запас нафти у солянокупольній структурі Етцел ще у 70,х роках минулого століття. Загальний об’єм 33 камер сягає 13 млн м³. Частина ємностей пізніше була переоблаштована для зберігання газу. У США після прийняття 1975 р. урядом та конгресом Програми створення стратегічного запасу нафти відповідні роботи тривали з 1978,го до початку 1990,х років. Загальний об’єм сховищ Брайан Маунт, Вест Хекбері, Байу Кокто, Уїкс Айленд, Солфе Майнс та інших сягнув майже 94 млн. м³.

Крім того, з 1980 р. біля Нового Орлеану (Луїзіана) діє глибоководний морський порт із перевалочною базою з дев’яти резервуарів для зберігання сирої імпортної нафти (яка надходить для нафтопереробних заводів), що розміщені у солянокупольній структурі Кловеллі. Загальний об’єм камер – 8,1 млн. м³.

Україна успадкувала три сховища нафтопродуктів, створених за часів колишнього СРСР у солянокупольних структурах у Дніпровсько-Донецькій (Лейківський та Солоницький штоки) та Закарпатській (Солотвинська структура) западинах.

Наприкінці минулого тисячоліття головним енергоносієм поступово став природний газ, що зумовило необхідність створення резервуарів для його зберігання. Підземні сховища газу (ПСГ) є необхідним елементом газотранспортної системи, оскільки сприяють згладжуванню нерівномірностей газоспоживання. Якщо подача газу по магістральних газопроводах відбувається з практично однаковою швидкістю, то його споживання залежить від багатьох природних, соціальних та технологічних факторів. ПСГ газу в соляних товщах можуть успішно перекривати пікові дефіцити газу у газотранспортній мережі, завдяки високій швидкості газовідбору. ПСГ створено, зокрема, у Данії, Канаді, Німеччині, Польщі, колишньому СРСР, США, Франції. Перші камери для зберігання газу було споруджено 1963 р. у Канаді (провінція Саскачеван) на глибині понад 1000 м. У 1970 р. на більших глибинах (понад 1,7 та 2,0 км) створено сховища у солянокупольній структурі Еміненс (США, Міссісіпі) та на глибині понад 1,4 км у Терсані (Франція, соленосний басейн Валентінуа). У 70,х роках ХХ ст. у соляному куполі Гонікзее (Німеччина, біля м. Кіль) споруджено ємності на глибині понад 1,3 км. У 80-ті роки у СРСР (Вірменія, Єреван) було запроектовано та побудовано газове сховище гірляндового типу, яке успішно забезпечило безперебійне газопостачання великого міста [ 21 ]. У Росії ВАТ «Газпром» прийняло Концепцію розвитку пікових підземних сховищ газу в солях на період 1997-2015 рр., яка передбачає будівництво 10 пікових ПСГ із загальним геометричним об’ємом 40 958 тис. м³ на глибинах від 300 до 1500 м. Першим з них є Волгоградське ПСГ загальним об’ємом підземних резервуарів 4 350 тис. м³, що зараз споруджується.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Повторне використання підземних споруд та відпрацьованих гірничих виробок	\|	Ізоляція відходів у підземних ємностях та відпрацьованих шахтних виробках

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.