У дошкільному віці провідною є ігрова діяльність, яка за своїм змістом і формою виступає соціально зумовленою дією. Виконуючи різноманітні ролі дорослих, відтворюючи багатогранні сторони їх життя і праці, діти засвоюють найважливіші соціальні функції людини, оволодівають основами стосунків між людьми, правилами і нормами поведінки людини в суспільстві.
Цілеспрямоване керування ігровою діяльністю дошкільників є необхідною умовою забезпечення успіху її виховної сили. В іграх відбувається перебудова й удосконалення психічних процесів (увага, сприймання, пам'ять, уява, мислення), що поступово набирають довільного характеру. Збагачується сфера емоцій, виникають вищі почуття дитини. Складаються механізми довільної регуляції поведінки, виникає супідрядність мотивів, формується особистість дитини в цілому.
Винятково важлива роль ігрової діяльності в моральному розвитку дитини. У ній дитина не тільки реалізує свої власні потреби, прагнення, а й звикає до необхідності враховувати бажання інших людей, підпорядковувати свої дії та вчинки певним правилам поведінки. На цій основі виникають елементарні форми самоконтролю моральної поведінки дітей дошкільного віку. Формуються перші поняття про добро і зло, які стають своєрідними внутрішніми моральними інстанціями дошкільників (Д.Б. Ельконін).