Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ)

Техніка визначення ШОЕ. У клінічній практиці є макро- і мікрометоди визначення ШОЕ. Мікрометодом у модифікації Панченкова найчастіше застосовують у клінічній лабораторній практиці.

Принцип методу.Кров, змішана з розчином натрій цитрату, не зсідається при стоянні, а розділяється на два шари: верхній – плазма, нижній – формені елементи крові. Залежно від зміни фізичних і хімічних властивостей крові осідання еритроцитів і розділення на шари відбувається з різною швидкістю.

Обладнання. Вата; скарифікатори; скло з лункою; аглютинаційні (відалевські) пробірки; апарат Панченкова, який складається зі штативу з гніздами і затискачами для спеціальних капілярних піпеток з просвітом каналу в 1 мм; капілярні піпетки; годинник; рукавички.

На піпетках нанесена міліметрова шкала довжиною 10 см. Верхня поділка шкали позначена “О” і буквою “К” (кров). Біля поділки 50 є буква “Р” (реактив). Отвори кінців капілярних піпеток, що вставлені у прилад, герметично закривають гумовими прокладками або корками і кров з піпеток не виливається. Капілярні піпетки і пробірки повинні бути добре вимиті і висушені.

Реактиви

1. Етиловий спирт – 70 º розчин.

2. Натрій цитрат – профільтрований 5 % розчин тризаміщеного натрій цитрату (С₆Н₅Nа₃O₇ × 5Н₂О). Кисла сіль цитрату натрію непридатна. Розчин тризаміщеної солі повинен мати нейтральну або слабколужну реакцію (контролюють лакмусовим папірцем). Цей розчин нестійкий, тому готувати його у великих кількостях немає потреби. При помутнінні його потрібно замінити свіжим.

Правила визначення ШОЕ. При постановці ШОЕ потрібно дотримуватися таких правил:

- брати кров натще;

- прокол пальця робити на все вістря скарифікатора (тоді кров вільно виходить з рани);

- перевіряти придатність реактивів, використовувати чисті, сухі і стерильні капіляри;

- дотримуватися правильного співвідношення реактиву і крові (1:4);

- старанно перемішувати реактив з кров’ю;

- заповнювати капіляр без пухирців повітря;

- ставити капіляри у штатив Панченкова строго вертикально;

- проводити визначення при температурі 18−22 ºС;

- не переміщати штатив з кров’ю протягом визначення.

Хід роботи

Проколюють шкіру пальця. Першу краплю крові знімають. Промивають капілярну піпетку 5 % розчином натрій цитрату, потім набирають цей розчин до позначки “Р” і видувають його на скло з лункою. Тим самим капіляром з пальця набирають кров: якщо на капілярі 25 поділок, то набирають 1 капіляр крові, а якщо 50 поділок – два капіляри крові до позначки “К” і спускають її два рази у скло з лункою з натрій цитратом. Отримане співвідношення між об’ємами реактиву і кров’ю повинно дорівнювати 1:4. Добре перемішують, набирають суміш у капіляр до позначки “О”. Ставлять в апарат Панченкова. Відразу після встановлення капіляра в штатив відмітити час постановки, записати номер і прізвище донора крові, а також час, коли знімати показник.

Через 1 год визначають величину ШОЕ за висотою стовпчика плазми крові над еритроцитами, що осіли. Відзначивши поділку на капілярній піпетці, записують ШОЕ, яку вимірюють у міліметрах за годину. Записують результат і пересвідчують в тому, що кров не згорнулася. Для цього виймають капіляр із штатива: якщо кров витікає з нього вільно, це означає, що визначення проведене правильно.

Нормальні значення. У нормі ШОЕ для різних категорій обстежуваних людей різне (див. табл. 2.1)

Клініко-діагностичне значення. ШОЕ не вважають показником специфічним для якогось захворювання, однак прискорення осідання завжди свідчить про наявність патологічного процесу. Воно збільшується при будь-якому запальному процесі, при гострих запальних та інфекційних захворюваннях через 24 год або через кілька днів після підвищення температури і збільшення кількості лейкоцитів та залишається прискореним ще протягом певного часу після зникнення клінічних симптомів.

Прискорення ШОЕ вказує на наявність патологічного процесу (інфекційно-запального, гнійного, септичного, гемобластозу та ін.) і є показником його важкості, тоді як нормальні показники ШОЕ завжди свідчать про відсутність патологічного процесу.

Прискоренню ШОЕ сприяють також збільшення в крові глобулінів, фібриногену, холестерину і зменшення в’язкості крові (зокрема при анеміях, гломерулонефриті, уремії).

Сповільнення ШОЕ характерне для станів, які супроводжуються згущенням крові, збільшенням в’язкості крові, маси еритроцитів, при еритроцитозах, еритремії, а також при збільшенні вмісту в крові альбумінів і жовчних кислот, при серпоподібно-клітинній анемії, опіках, холері, вроджених вадах серця, серцево-судинній недостатності, набряках, опіках тощо.

У разі інфаркту міокарда збільшення ШОЕ буває на другий-третій день захворювання і настає після збільшення кількості лейкоцитів.

Як правило, ШОЕ різко збільшується при мієломній хворобі та інших парапротеїнеміях, а також при захворюваннях з явищами диспротеїнемії (хвороби печінки, колагеноз тощо), ревматизмі, анемії, вагітності. Різке зменшення ШОЕ спостерігається під час процесів, що призводять до згущення крові (втрати рідини).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Окремі нормальні показники периферичної крові дорослих людей	\|	Визначення концентрації гемоглобіну

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.091 сек.