Принцип методу. Осмотична резистентність еритроцитів – це здатність еритроцитів протистояти дії гіпотонічних розчинів натрій хлориду. В гіпертонічних сольових розчинах еритроцити зморщуються, а в гіпотонічних – набухають (рис. 2.21). При значному набуханні гемоглобін виходить з еритроцитів в оточуючу рідину і виникає гемоліз.
Рис. 2.21. Вплив сольових розчинів на перерозподіл води в еритроцитах
Ізотонічним сольовим розчином для еритроцитів є 0,85 % розчин натрій хлориду. Гемоліз починається в концентрації, близькій до ізотонічного розчину; інколи вже при концентрації натрій хлориду 0,75 % гемолізується 7−10 % еритроцитів. При концентрації 0,3 % в нормі гемолізують всі еритроцити, а при мікросфероцитозі – лише 80−90 %. Гемоліз завершується при концентрації розчину натрій хлориду 0,36−0,56 %, тобто підвищується як верхня (мінімальна резистентність), так і нижня (максимальна резистентність) межі резистентності. Амплітуда резистентності звужується.
Обладнання. Вата, скарифікатори, штатив з пробірками, пробірки типу Еппендорф, центифуга, центрифужні пробірки, скляні палички, піпетки, груші, дозатори, рукавички, фотоелектроколориметр, кювети.
Реактиви
1. Натрій цитрат − 5 % розчин.
2. Основний розчин − 27,31 г двозаміщеного натрій фосфату Na2HPO4; 4,86 г однозаміщеного натрій фосфату NaH2PO4 ×2Н2О; 20,0 г натрій хлориду в 2 л дистильованої води, рН 7,4.
3. Робочий розчин − основний розчин розводять у 10 разів, і він відповідає за своєю осмотичною концентрацією 1 % розчину натрій хлориду, з якого готують такі розведення (%): 0,85; 0,75; 0,70; 0,65; 0,60; 0,55; 0,50; 0,45; 0,40; 0,35; 0,30; 0,25; 0,20; 0,15; 0,10.