Лужність — це вміст у воді речовин, що здатні взаємодіяти з сильними кислотами. Умовно їх можна поділити на три групи: сильні основи (гідроксиди лужних і лужноземельних металів), слабкі основи (решта гідроксидів) та аніони слабких кислот (НСО3-, СО32-, Н2РО4-, НРО42-, SO32-, аніони гумінових кислот, HS-, S2- тощо).
Визначенню перешкоджають інтенсивне забарвлення води (усувають добавлянням активованого вугілля з подальшим фільтруванням проби), вільний хлор, який знебарвлює індикатор (його видаляють, вводячи у воду еквівалентну кількість тіосульфату натрію з С = 0,1 моль/л), високий вміст вуглекислого газу (перешкоджає правильному визначенню переходу забарвлення індикатора при титруванні; його витісняють, пропускаючи крізь воду повітря).
Відділ має хороше забезпечення приладами. Такими як: фотоколориметри, термореактори, що використовуються для визначення хімічного споживання кисню, іономір, який дозволяє виміряти рН води стаціонарно, дионізатор, отримуємо диіонізовану воду для хроматографії, барометр для визначення тиску, аналітичні, електронні та технічні ваги 2-4 класів, атомно-адсорбційний спектрофотометри Ф-11501, що використовують визначення вмісту важких металів у воді (наприклад Со, Сu, Мn, Рb, Сг, хроматографи для визначення органічних розчинників у промислових викидах.
У іншому приміщенні відділу інструментально-лабораторного контролю, у якому займаються дослідженням грунтів, знаходяться установка для визначення хімічного споживання кисню, холодильники водяна баня, муфельна піч, сушильна шафа для сушіння лабораторного посуду та підготовки реактивів, автоклав, термостат, у якому постійно зберігається температура 20°, для вимірювання біологічного споживання кисню, іономіри та портативні рН-метри, дистилятор ДС-10 з продуктивністю 10 л/год та бідистилятор.