ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ОСВІТИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
В історії розвитку освіти і науки на українських землях можна виділити наступні періоди:
перший–перші століття –VІІІ ст. – зародження освітнього процесу у докняжу добу;
другий–ІХ–ХІІІ ст. - розвиток освіти і науки за часів княжої добихарактеризувавсявідкритістю до світу, активним вбиранням, запозичення і використання освітніхздобутків інших народів, європейська орієнтація на християнські цінності;
третій –ХV–ХVІІІ ст.освітній процес і виховання уранньомодерну добу відзначається багаторівневістю, включаючи початкові, середні школи колегіуми, спеціальні школи, перші вищі школи, що забезпечило високий рівень грамотності всього населення.
четвертий – XIX століття, коли система освіти втратила свою національну самобутність, початкову освіту для незаможних верств населення, і почала розвиватися у руслі загальнодержавної російської політики. Переживала час розбудови система вищої освіти та зміцнення й розквіту наука, особливо гуманітарного напрямку;
п'ятий – здобутки та втрати освіти і науки в період української революції та радянських часів (1917-1991). Основною метою системи освіти було виховання у молодого покоління комуністичних переконань, формування радянського патріотизму. У змісті освіти переважали точні науки, а у наукових розробках відбувся "перекіс" у бік технічних та природничих наук;
шостий - з 1991 року по сьогодні– освітній процес перебуває у стані реформування з метою створення національної системи освіти, що зберегла б і примножила здобутий у попередні часи освітній і виховний досвід. Період відзначається створенням нових наукових установ та інституційакадемічної та прикладної науки в Україні, розвитком науки у складних економічних умовах та недофінансування.