• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Закономірності процесу виховання

Розділ З

ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ

СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ

Людина і виховання. Закономірності процесу вихо­вання. Рушійні сили процесу виховання. Фактори вихо­вання. Концепції, виховання. Мотиви виховання. Струк­тура виховного процесу. Самовиховання і перевихован­ня. Зміст виховання. Принципи виховання. Критерії вихованості особистості. Література. Завдання для самостійної роботи. Завдання для самоконтролю.

Людина і виховання

Людина є вінцем живої природи. Та природа не творить людини як цілісної особистості, вона лише закладає основи і певні передумови для формування особистості. Людина є бага­торівневою системою, яка виявляється у діалектичній взаємо­дії біологічних і соціальних факторів. Людина, вступаючи в життя шляхом практичної, соціальної і трудової діяльності, вли­вається у світ соціального досвіду, який є багатовіковим над­банням людства і виступає основною школою становлення її як особистості.

Процес діалектичної взаємодії біологічних і соціальних фак­торів, які впливають на формування людини, не може бути сти­хійним. Він вимагає чіткого регулювання і систематизації з боку батьків, уповноважених вихователів. Потрібна науково обґрун­тована система виховних впливів на особистість дитини.

Виховання — це, по-перше, соціально і педагогічно організо­ваний процес створення оптимальних умов для формування людини як особистості. По-друге, це вплив вихователя на вихо­ванця з метою формування в нього бажаних соціально-психіч­них і фізичних якостей.

Суспільство як соціальне об'єднання людей може існувати, діяти і розвиватися лише за умов цілеспрямованої і система­тично організованої роботи з виховання кожної особистості. Коли б цей процес зупинився — суспільство перестало б існува­ти, а людина не змогла б піднятися до рівня особистості. Ще Я.А. Коменський зауважував, що нехтування вихованням — це загибель людей, сімей, держав і всього світу. Тому виховання не варто розглядати лише як вплив на людину з метою викори­стання її з погляду меркантильних потреб, а своєю спрямова­ністю воно, насамперед, є виявом турботи про всебічний розви­ток людини, становлення її як вільної особистості.

Отже, виховання,з погляду суспільного розвитку, є провідною сферою діяльностіяк окремої людини, так і людської спільно­ти в цілому. Завдяки вихованню людство забезпечує свою без­смертність у соціальному розвитку.

Закономірності процесу виховання

А.С. Макаренко наголошував, що "немає більш діалектичної науки, ніж педагогіка, і тому ні в якій іншій галузі дані досвіду не мають такого великого значення"¹. Виховання є найбільш давньою категорією. Можна говорити про те, що істоти тварин­ного світу уже займаються елементами виховання. Можливо, у тварин цей процес відбувається на рівні інстинктів, але він є. Людина займається вихованням свідомо. Впродовж тисячоліть людство залежно від національних особливостей, соціально-еко­номічних потреб, природних факторів накопичило величезний досвід в царині виховання. На його основі склалися певні зако­номірності процесу виховання.

Закономірностівідображають необхідне, істотне, стійке, по­вторюване, загальне для певної галузі відношення між явища­ми об'єктивної дійсності.

Стосовно виховання є необхідність враховувати закономірності, подані на рис. 3.1.

¹ Макаренко А.С. Твори: У 7 т. — Т. 5. — К.: Рад. шк., 1954. — С.425.

Рис. 3.1. Закономірності виховання

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. II. Поняття соціального процесу.
4. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
5. IV. План навчального процесу.
6. IV. Самовиховання.
7. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
8. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
9. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
10. Активний та пасивний типи адаптаційного процесу.
11. Альтернативні парадигми організаційного процесу
12. Аналіз процесу і продуктів діяльності.

Переглядів: 1532