• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ

Завдання розумового виховання. Шляхи, засоби і ме­тоди розумового виховання. Література. Завдання для самостійної роботи. Завдання для самоконтролю.

Завдання розумового виховання

Людина належить до виду homo sapiens. їй властиве актив­не пізнання оточуючої дійсності, оволодіння інтелектуальним досвідом попередніх поколінь, систематизація його і на цій ос­нові підйом сходинками соціального прогресу. Розумова діяль­ність є провідною в житті людини. Вона є найважливішою перед­умовою соціального становлення особистості, її морально-духов­ного збагачення. Розумове виховання спрямоване на розв'язан­ня ряду завдань.

1. Опанування системи знань про наукові засади розвитку природи й суспільства.

2. Розвиток потенційних інтелектуальних сил особистості.

3. Формування культури розумової праці.

У розв'язанні завдань розумового виховання треба виходити з постулату, що основним багатством окремої людини і людської спільноти взагалі є інтелектуальне багатство. Якраз цим кри­терієм визначається престижність тієї чи іншої держави у світо­вому співтоваристві. Тому провідним завданням розумового виховання є створення оптимальних умов для розумового роз­витку кожної особистості, максимальне використання потенцій­них можливостей людини для зростання її інтелектуальних сил.

Інтелект(від лат. intellectus — пізнання, розуміння, розум) — це суб'єктивна здатність живих істот здійснювати доцільно орієнтовану діяльність, що дає змогу особистості забезпечувати активну діяльність у природному й соціальному середовищі.

У системі розумового розвитку людини важливе місце по­сідає мислення. Мислення— це процес опосередкованого відоб­раження об'єктивної дійсності в зіставленнях, взаємозв'язках її структурних компонентів. Школа має закласти основи фор­мування різних видів мислення — діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, категоріального, теоретичного, індук-

17 — 3-1136

тивного, дедуктивного, алгоритмічного, репродуктивного, продук­тивного, системного.

Розумове виховання передбачає оволодіння людиною рядом важливих розумових операцій: аналізом, синтезом, порівнян­ням, систематизацією.

Важливим завданням є формування інтелектуальних умінь, до яких відносять: загальні вміння (читати, слухати, усно ви­словлювати свої думки, писати, працювати з книгою та іншими джерелами інформації) та спеціальні вміння (читати ноти, кар­ти, схеми, слухати музичні твори, користуватися довідковою літе­ратурою). Всі ці уміння є важливою передумовою становлення культури розумової праці.

Процес інтелектуального розвитку особистості, накопичення інтелектуального багатства реалізується через наполегливу і напружену самостійну пізнавальну діяльність. Особливо важ­ливо забезпечити оптимальні умови для такої діяльності в роки дитинства, отроцтва і юності.

3.5.2. Шляхи, засоби і методи розумового виховання

Процес розумового виховання людини супроводжує її впро­довж усього життя. Можна виділити певні напрямки (шляхи) розумового виховання:

1) стихійне сприйняття явищ і процесів навколишної при­родної та соціальної дійсності людиною з раннього віку;

2) навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закла­дах, де відбувається оволодіння основами наук;

3) навчання у професійних навчальних закладах;

4) користування засобами масової інформації (книгами, газе­тами, журналами, радіо, телебаченням);

5) участь людини у продуктивній праці;

6) залучення учнів до позакласної і позашкільної виховної роботи;

7) організація досвіду поведінки особистості в соціальній діяльності;

8) включення людини у систему самоосвіти.

Засобами розумового виховання є широкий спектр предметів, які використовуються у системі пізнавальної діяльності люди­ни: книги, комп'ютерна техніка, лабораторне обладнання, пись­мове приладдя та ін.

У системі розумового виховання широко використовуються різноманітні методи пізнавальної діяльності людини. У підході до вибору методів треба виходити з головного завдання — за­безпечувати інтелектуальний розвиток вихованців. Тому варто надавати перевагу тим методам, які сприяють включенню осо­бистості в активну самостійну пізнавальну діяльність. Основні положення теми подаємо на рис. 3.18.

Рис. 3.18. Структура розумового виховання

Читайте також:

1. IV. Самовиховання.
2. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
3. Аспекти фізичного виховання, його засоби в українській етнопедагогіиі
4. Б) Принцип народності виховання
5. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
6. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
7. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
8. В галузі фізичного виховання
9. В. Особливості навчання і виховання в Кисво-Могилянській академії
10. В.О. Сухомлинський про розумове виховання
11. Взаємозв'язок навчання, виховання та розвитку психіки
12. Види виховання

Переглядів: 2105