• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Об’єм та структура водопостачання промислових підприємств

Кожний учасник ВГК, залежно від притаманних йому особливостей, висуває певні вимоги до водних об’єктів стосовно таких показників:

· необхідної кількості води і постійності її подачі впродовж року;

· якості води;

· рівня забезпеченості водоподачі.

Відомо, що використання води нерівномірне не тільки протягом року, але і протягом доби, що пояснюється особливостями водокористування учасників ВГК. До найбільш постійних водокористувачів належать промисловість, комунальне водопостачання, теплові, атомні і гідроелектростанції.

Таблиця 5.1

Середні питомі витрати води на виробництво окремих видів продукції, м³/т

Для задоволення потреб у воді працюючого персоналу розроблено нормативи, згідно з якими на кожного робітника в звичайному цеху необхідно мати 25, а в гарячих цехах – 45 л води на зміну. Крім того, передбачається використання води для миття із розрахунку 40...60 л на кожного, хто користується душем. Додатково враховується необхідність прибирання приміщень і поливу зелених насаджень на території промислового підприємства.

Нарешті, певна кількість води необхідна для гасіння пожеж, які можуть виникнути на підприємстві. Залежить вона від ступеня вогнестійкості будівель, їх кубатури та категорії виробництва і змінюється від 5 до 30 л/с. Розрахункова тривалість пожежі дорівнює трьом годинам.

Джерелами промислового водопостачання в основному є поверхневі води. У відносно невеликих об'ємах використовуються підземні (прісні й солоні) та морські води.

Для промислових підприємств характерний великий об'єм водовідведення при порівняно незначному об'ємі необоротного водокористування.

Так, в Україні, наприклад у 1985 р., який відзначився найбільшою загальною кількістю забраної води, із сумарного водокористування 36 км³ на промисловість, враховуючи енергетику, припадало 16,8 км³ (47 % від загального об'єму). Необоротне водокористування складало лише 4,3 км³ (23 %). Отже, водовідведення дорівнювало 12,5 км³, або 77 % від сумарного водозабору.

У промисловості найбільшими водокористувачами є енергетика, на частку якої припадає 60 % всієї забраної води, чорна металургія – 17, хімічна та нафтохімічна промисловість – 6, харчова промисловість – 5 %. Це – найбільш водоємні галузі, оскільки використовують приблизно 90 % всієї забраної води для потреб промисловості.

Необоротні витрати води, які сумарно враховуються у необоротному водокористуванні, в промисловості складаються із втрат на випаровування при охолодженні води і на фільтрацію в ставках-охолоджувачах, ставках освітлювачах або у природних водоймах, куди скидається нагріта вода; втрат від віднесення вітром; втрат в очисних спорудах тощо.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
3. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
4. IV група- показники надійності підприємства
5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
6. VІ. План та організаційна структура заняття
7. WEB - сайт підприємства в Інтернет
8. А) Капітал підприємства, його кругообіг та обіг.
9. А) Структура економічних відносин.
10. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
11. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
12. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами

Переглядів: 357