• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Норми водовідведення, системи каналізації

Нормою водовідведення називають середню добову кількість стічних вод на одного жителя, а на промислових підприємствах –кількість стічних вод на одиницю виробленої продукції.

Норми водовідведення для населених пунктів зазвичай прийнято вважати рівними нормами водоспоживання, так як побутові стічні води, що надходять в каналізацію, являють собою використану та забруднену водопровідну воду.

Однак не вся вода, що подається водопроводом і витрачається в населеному пункті, надходить у мережу побутової каналізації. Вода від поливання вулиць і зелених насаджень, від миття мостових, гасіння пожеж та фонтанів надходить у дощову каналізацію, а при її відсутності стікає по поверхні. За діючими в даний час нормам витрата води на ці цілі обчислюється понад витрати води на побутові потреби населення в будинках. Не надходить також у каналізацію велика частина води, яка споживається населенням з водорозбірних колонок. Практично тільки 70 % води, що подається водопроводом, надходить у побутову каналізацію.

З іншого боку, в каналізацію можуть надходити води, які одержують не тільки з централізованого міського водопроводу, але і з місцевих і промислових водопроводів, а також води, що утворюються в результаті витоку води з трубопроводів, атмосферні води, що попадають в труби через нещільності в кришках оглядових колодязів.

Норми водовідведення побутових стічних вод в каналізаційних районах населених пунктів приймають в залежності від ступеня благоустрою районів житлової забудови, а також від кліматичних, санітарно-гігієнічних та інших місцевих умов. Вони коливаються від 50 до 350 л на 1 людину на добу.

У норми водовідведення включаються всі витрати води на господарсько-питні потреби в житлових і громадських будівлях (лікарнях, поліклініках, лазнях, пральнях, дитячих, шкільних та культурно-освітніх закладах), за винятком санаторіїв, будинків відпочинку та піонерських таборів; на потреби місцевої промисловості, яка обслуговує населення, а також на невраховані витрати води в кількості від 5 до 10% сумарної витрати на господарсько-побутові потреби населеного пункту.

При обліку перспективного розвитку каналізації (на 20-25 років) розрахункову витрату стічних вод слід визначати відповідно до норм водовідведення з коефіцієнтом 1,15.

У неканалізованих районах норми водовідведення приймаються з розрахунку 25 л/добу на одного жителя за рахунок скидання в каналізацію стоків зливними станціями і комунально-побутовими підприємствами (лазнями, пральнями та ін.).

Норми водовідведення побутових стічних вод від окремих житлових, громадських та адміністративних будівель, комунальних, дитячих і культурно-освітніх установ при необхідності обліку зосереджених витрат стічних вод беруть за діючими нормативами (СНиП «Внутренний водопровод жилых и общественных зданий. Нормы водопотребления»).

Норми водовідведення побутових стічних вод від промислових підприємств, приймають з розрахунку 25 л/зміну на одного робітника і службовця з коефіцієнтом нерівномірності водовідведення 3, а для цехів зі значними тепловиділеннями 45 л/зміну на одну людину з коефіцієнтом нерівномірності водовідведення 2,5.

У виробництвах, пов'язаних із забрудненням тіла і які вимагають особливого санітарного режиму, для забезпечення належної якості продукції передбачається відведення стічних вод від душових по 40 л на разове користування душем.

У виробництвах, пов'язаних з виділенням великої кількості забруднюючого пилу і вологи, а також з обробкою отруйних речовин або заражених матеріалів, передбачається водовідведення 60 л на користування душем.

У гарячих цехах (ковальських та ін.) додатково на влаштування напівдушів для обмивання до пояса під час роботи в літній час приймають водовідведення в розмірі 25 л на людину.

Тривалість роботи душів приймають 45 хв після кожної зміни, а напівдушів – протягом зміни. Число робітників, які користуються душами і напівдушами, визначають за «Санитарными нормами проектирования промышленных предприятий». Орієнтовно приймають число користувачів душами в машинобудівній промисловості 25 %, у хімічній – 40 %, в харчовій – 70 % і т. д.

Норми водовідведення виробничих стічних вод обчислюються на одиницю продукції, а іноді на одиницю часу роботи агрегату за даними технологічних завдань.

Співвідношення між кількістю стічної (відпрацьованої) виробничої води і води, яка подається, залежить від характеру виробничого процесу. У деяких випадках відпрацьована вода може зовсім не утворюватися, оскільки вона повністю безповоротно витрачається у виробництві.

Норма водовідведення для існуючих підприємств визначається вимірами по окремих цехах. При проектуванні каналізації для нових підприємств норми водовідведення слід приймати за даними існуючих фабрик і заводів, технологічні процеси яких схожі з процесами підприємства, що проектується. У всіх випадках необхідно передбачати подальший розвиток виробництва.

Ці норми на одиницю продукції для різних виробництв (а також для однорідних виробництв, але з різними технологічними процесами) коливаються в дуже широких межах. Так, на 1 т виробленого скла норма водовідведення становить 0,5 м³, на 1 т чавуну – від 25 до 50 м³, на 1 т бавовняної тканини – до 600 м³, на 1 т віскозного шовку – навіть до 1200 м³ і т. д.

Першочерговим завданням при проектуванні каналізації є правильне визначення розрахункових витрат стічних вод.

Розрахунковою витратою називають максимальну витрату стічних вод, пропуск якої повинні забезпечити каналізаційні споруди на розрахунковий період.

Для різних споруд визначають середні та максимальні добові, годинні і секундні витрати. Зазвичай добову і годинну витрату Q. визначають в кубічних метрах, а секундну витрату q – в літрах.

Розрахункові витрати побутових стічних вод від населення міст і робітничих селищ визначаються для окремих районів за прийнятими для них нормами водовідведення за такою формулою:

, м³,

де п – норма середнього водовідведення на одного жителя, в л;

– розрахункова кількість населення;

К_доб – коефіцієнт добової нерівномірності водовідведення;

К_заг – загальний коефіцієнт нерівномірності водовідведення.

Побутові стічні води на підприємствах враховують окремо. Норми водовідведення та коефіцієнти годинної нерівномірності приймають для них за діючими СНиП. Розрахункові годинні та секундні витрати цих вод визначають за зміну з максимальним числом робітників і врахуванням її тривалості за такою формулою:

, м³,

Де N₁ і N₂ – число робітників за добу з нормою водовідведення відповідно 25 і 45 л на одну людину.

Каналізація – це комплекс устаткування, мереж і споруд, а також технічних і санітарних заходів, призначених для організованого прийому й видалення трубопроводами за межі населеного місця або промислового підприємства забруднених стічних вод, а також їх очищення та знезараження перед утилізацією або скиданням у водойму.

Об'єктами каналізації є будівлі житлового, громадського, виробничого, службового і спеціального призначення, обладнані внутрішнім водопроводом, а також споруджувані, існуючі реконструйовані міста, робітничі, сільські та дачні селища, курорти, промислові підприємства, комбінати і промислові райони.

Каналізація ділиться на внутрішню і зовнішню, а також очисні споруди.

Внутрішня каналізація призначена для прийому стічних вод у місцях їх утворення та відведення за межі будинку в зовнішню каналізаційну мережу; зовнішня каналізація – для транспортування стічних вод за межі населених пунктів або промислових підприємств на очисні споруди. Очисні споруди призначені для знешкодження стічних вод і обробки осаду з метою подальшої його утилізації або випуску у водойму без порушення природного стану.

Практично при влаштуванні каналізації в населених пунктах і на промислових підприємствах доводиться розраховувати на відведення суміші побутових і виробничих вод або суміші побутових, виробничих і дощових вод. Склад цієї суміші може бути вельми різноманітним і залежати від концентрації і характеру забруднень виробничих вод.

Під системою каналізації прийнято розуміти спільне або роздільне відведення трьох категорій стічних вод. У практиці найбільш широкого поширення набули загальносплавна і роздільна системи каналізації.

Загальносплавними називають такі системи каналізації, по якій всі три категорії стічних вод – побутові, виробничі та дощові –сплавляються по одній загальній мережі труб і каналів за межі міської території на очисні споруди.

Роздільними називають системи каналізації, при яких дощові та умовно чисті виробничі води відводять однією мережею труб і каналів, а побутові, виробничі стічні води – іншою однією або кількома каналізаційними мережами. Каналізаційну мережу, призначену для прийому і відведення атмосферних вод, називають дощовою (зливовою), або водостоком. Якщо в дощову каналізацію скидають чисті виробничі стічні води, то її називають виробничо-дощовою. Каналізаційну мережу, призначену для прийому і відведення побутових вод, називають побутовою.

Каналізаційна мережа промислового підприємства, призначена для прийому і відведення тільки забруднених виробничих стічних вод (при самостійному їх видаленні), називається виробничою, а для прийому і відведення спільно виробничих і побутових стічних вод – виробничо-побутовою.

Спільне відведення побутових і виробничих стічних вод допускається тільки в тих випадках, коли це не порушує експлуатації мереж та очисних споруд побутової каналізації. Роздільна система каналізації може бути повною або неповною.

Повною роздільною називають систему, що включає дві або кілька абсолютно самостійних каналізаційних мереж: мережа, по якій відводять тільки дощові або дощові і виробничі умовно чисті, води; мережа для відведення побутових і частини забруднених виробничих вод, що допускаються до спуску в побутову каналізацію; мережа, по якій відводять забруднені виробничі води, які не допускаються до спільного відведення з побутовими стічними водами.

Неповною роздільною називають систему каналізаційних мереж, передбачену для відводу тільки найбільш забруднених виробничих і побутових стічних вод; атмосферні води при цій системі стікають у водні протоки кюветами проїздів, відкритими лотками, канавами і тальвегами.

Різновидами загальносплавної та роздільної систем є напівроздільна і комбінована системи каналізації.

Напівроздільна система каналізації складається з тих же самостійних каналізаційних мереж, що і повна роздільна система. Проте дощова мережа має спеціальні додаткові пристрої, за допомогою яких стоки від миття вулиць і атмосферні води під час невеликих дощів, а також найбільш забруднені перші порції води злив автоматично направляються в мережу для виробничо-побутових вод і відводяться разом з ними єдиним колектором на очисні споруди; інші порівняно чисті дощові води направляються безпосередньо у водойми.

При напівроздільній системі будуються одночасно дві мережі, причому виробничо-побутову мережу необхідно прокладати нижче дощової, щоб забезпечити прийом забруднених дощових вод. Напівроздільна система каналізації – найбільш перспективна, що відповідає сучасним вимогам охорони водних об'єктів від забруднення.

Комбіновані системи каналізації з'явилися в результаті розширення і благоустрою населених пунктів, що мають загальносплавну систему каналізації. З огляду на те, що в суху погоду загальносплавні колектори завантажені не повністю, до них приєднували побутову та виробничу каналізаційні мережі від районів нової забудови, а для атмосферних вод, які вже не могли бути прийняті в існуючі загальносплавні колектори, прокладали самостійні дощові каналізації з випуском атмосферних вод в найближчі водоймища без очистки. Таким чином, з'явилася комбінована система каналізації, при якій в одних районах міста збереглася загальносплавна система, в інших – повна роздільна, в третіх – неповна роздільна система.

Схемою каналізації називають технічно та економічно обґрунтоване проектне рішення прийнятої системи каналізації з урахуванням місцевих умов і перспектив розвитку об'єкта каналізування.

Схеми каналізаційної мережі населених пунктів або промислових підприємств залежать від рельєфу місцевості, ґрунтових умов, місця розташування очисних споруд, різновидів забруднень і ступеня забрудненості стічних вод, а також планувальних чинників та інших умов (наземних і підземних перешкод і ін.) .

На схему каналізаційної мережі промислового підприємства також впливають розташування цехів і система внутрішньо-заводського транспорту і підземних споруд різного призначення (водопроводи, теплопроводи, газопроводи, водостоки та інші комунікації).

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. А) Заробітна плата її форми та системи.
11. А) Заробітна плата, її форми та системи.
12. А) Поліпшення системи зворотного зв’язку.

Переглядів: 3708