Сутність і структура технологічного процесу

Процес — це зміна (динаміка) стану предмета під впливом зовнішніх чи внутрішніх факторів. У соціальній роботі такими розглядаються соціальні умови та обставини життєдіяльності клієнта. Внутрішніми факторами є морально-психологічні, фізіологічні й фізичні ресурси людини чи групи людей.

Цілеспрямований вплив фахівця соціальної роботи на зовнішні й внутрішні чинники, їх активізація в інтересах клієнта — основна функція технології соціальної роботи. Соціальний працівник бере безпосередню участь в аналізі інформації, у підготовці варіантів вирішення тієї чи іншої особистісної (чи групової) проблеми, в практичному здійсненні наміченого плану дій, тобто є активним учасником і творцем технології впливу на життєдіяльність клієнта.

Технології соціальної роботи як процесу властива визначена тривалість у часі, що охоплює проміжок часу від формулювання мети чи завдання до його практичного вирішення, що становить завершений цикл взаємодії організаторів соціальної роботи та їхніх клієнтів. Стійка, повторювана, послідовна в часі зміна змісту діяльності з єдиним задумом — сутнісна характеристика технологічного процесу.

По-перше, основу становить алгоритм дій (операцій).

Алгоритм — це програма вирішення завдань, що точно показує, як і в якій послідовності операцій необхідно одержати результат, визначений вихідними даними.

Сучасний зміст поняття "алгоритм" не обмежується послідовністю операцій з числами, але включає і логічні операції, у тому числі при виробленні управлінських рішень, формулюванні цілей і завдань, при обробці інформації і т. д. У застосуванні до соціальної роботи цей термін розуміється як послідовність впливів, спрямованих на перетворення об'єкта соціальної роботи і переведення його в очікуваний стан.

По-друге, істотним компонентом технологічного процесу, на думку авторів, є операції.

Операція — це найпростіша дія, спрямована на досягнення конкретної мети, яка розкладається на більш прості, усвідомлені цілі (підцілі). Сукупність операцій, об'єднаних загальною метою (підпіллю), становить процедуру технологічного процесу.

Важливою характеристикою операції є ступінь відповідності її результату поставленій меті (чи підметі). На результат дій, як відомо, можуть впливати неконтрольовані фактори, пов'язані зі специфікою соціального середовища. Серед них можна виділити економічне становище, соціально-психологічні явища, а також суб'єктивні чинники, зумовлені особливостями особистості чи соціальної групи. Тому результат кожної операції, а отже, усього технологічного циклу залежить від професійно грамотних дій фахівців соціальної сфери, від їхнього уміння впливати на умови і стани, в яких знаходяться клієнти соціальних служб.

По-третє, важливим компонентом змісту технологічного процесу є певний інструментарій.

Інструментарій — це арсенал засобів, що забезпечують досягнення мети впливу на особистість чи соціальну спільність.

Людина існує, розвивається і формується як особистість завдяки взаємодії із середовищем, що здійснюється за допомогою її діяльності. Тому залучати клієнта соціальної роботи до різних видів діяльності — освітньої, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, комунікативної — означає використовувати, основний засіб впливу на особистість. Для вирішення цього завдання фахівець соціальної служби використовує цілий комплекс допоміжних засобів і способів інформаційного, організаційно-методичного і процедурного характеру.

Процедури й операції, що входять у технологічний процес, виступають в ролі його структурних елементів, якщо вони мають загальнозначимий методологічний характер для конкретних технологій. У конкретних технологіях окремі процедури можуть трансформуватися в самостійні технології чи розчленовуватися на технології, що мають спеціальне призначення. Наприклад, у найбільш повному й узагальненому соціальному технологічному процесі в процедурі визначення мети однією з операцій є діагностика, яка в конкретних умовах соціальної роботи з клієнтом набуває самостійного значення.

Послідовність процедур і операцій, що визначається алгоритмом, відображає структуру і зміст технологічного процесу. У найбільш загальному вигляді в технологічному процесі виділяють чотири основних процедурних етапи.

1. Формулювання мети впливу.

2. Вироблення і вибір способів впливу.

3. Організація впливу.

4. Оцінювання та аналіз результатів впливу.

Етап формулювання мети передбачає виконання таких операцій, як збір і аналіз інформації, здійснення соціальної діагностики, соціально-психологічне прогнозування розвитку проблеми, вироблення програми дій і визначення конкретних завдань.

Вироблення і вибір способів впливу припускає виявлення й аналіз проблемної ситуації, вивчення, обґрунтування й оцінювання варіантів і способів дій, вибір оптимального варіанта розв'язання проблеми. Ця організація впливу охоплює операції з реалізації обраного варіанта, включаючи розподіл і доведення в рамках генеральної мети конкретних завдань до виконавців, координацію зусиль і корекцію застосовуваних способів впливу на клієнтів соціальних служб. Аналіз і оцінювання результатів соціальної роботи супроводжуються виконанням таких операцій, як зіставлення прогнозованих і досягнутих результатів, виявлення позитивних і негативних моментів в організації, забезпеченні й здійсненні намічених заходів, формулювання висновків для подальшої діяльності. У практиці соціальної роботи ті чи інші операції можуть не фіксуватися, якщо управлінські відносини досить налагоджені.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Специфіка соціальних технологій у соціальній роботі	\|	Зміст технологічного процесу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.036 сек.