Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Напрями та течії в мистецтві модернізму

Виникнення розвиненого модернізму більшість дослідників по­в'язує з експресіонізмом(від фран­цузького ехргеssiоn - вираз, виразність). Батьківщиною експресіонізму була Ні­меччина, де з'явилися перші спілки мо­лодих художників, занепокоєних долею культури напередодні Першої світової війни. Художникам-експресіоністам світ вбачався абсурдним, негармонійним і хаотичним, ворожим «природній» лю­дині. Тому ставлення до дійсності визна­чалось тим, що предмети і явища отри­мували властивості особистих почуттів і рис художника. Свої почуття, враження, відчуття від буремних подій і спосіб художнього чуття вони намагалися нести з максимальною виразністю, гостротою, наполегливістю експресивністю.

Щоб якомога виразніше передати «внутрішній зміст» твору, в якому світ зовнішній гостро і боляче заломлювався у внутрішньому світі власної особисто­сті, художники-експресіоністи користу­вались відповідними художніми засоба­ми: сміливими поєднаннями кольорів, зміщенням планів, кутастими та ламани­ми лініями, непропорційними формами, зламом та деформацією зображення. Відомими представниками експресіо­нізму в образотворчому мистецтві стали.

Близьким до експресіонізму вважа­ється фовізм (від французького fauve – дикі ). До групи фовістів входили художники, яких об'єднувало прагнення до емоційної сили художнього вияву, стихійної ди­наміки малюнку, створення художніх образів виключно за допомогою інтен­сивних яскравих кольорів. Основні ко­льори і мотиви фовісти брали з при­роди, але посилювали й загострювали їх. Головний засіб конструювання кар­тин у фовістів — це використання «суб'єктивного» кольору: художники дозволяли собі пофарбувати в улюб­лений колір предмети, які в дійсності мають зовсім інший колір, і, з точки зору здорового глузду, виявляються «дикими» (яскраво - червоне небо, густо-рожеве жіноче тіло, синя корова тощо). Цікавлячись насамперед кольоровими контрастами і пошуком найбільшої ін­тенсивності, фовісти прийшли до спро­щення й умовності форм. Предметом їх зображення є найпростіші мотиви: бар­висті тканини і крісла, оголене і напівоголене тіло. Об'єм і простір на їхніх картинах майже відсутній.

Протилежно експресіонізму й фовізму, які прагнули до максимального передання своїх переживань, кубісти та футуристи шукали нові форми для зображення навколишнього реального світу.

Кубізм виник у Парижі на початку XX ст. і пов'язаний з творчістю Жоржа Брака та раннього Пабло Пікассо (1881-1973). Кубісти виходили у своїй творчості з того, що справжню сутність усіх предметів та явищ реального світу, включаючи людину, може бути пере­дано у вигляді різноманітних поєднань простих геометричних фігур. Вони по­ставили перед собою завдання виявляти і фіксувати ці фігури у своїх творах, уникаючи передання внутрішньої уявної схожості змальованого предмета з від­повідними реальними об'єктами. Зобра­жуючи ці фігури, художник-кубіст ке­рується суб'єктивним смаком, макси­мально пориваючи з буденною логікою і фізичними закономірностями реального світу. Кубісти відмовились від традицій­них художніх засобів (передання три­вимірного простору, атмосфери, світла) і розробили нові форми багатовимірної перспективи, які давали змогу показати об'єкт з усіх боків у вигляді безлічі площин, які перетинаються між собою, утворюючи напівпрозорі чотирикутни­ки, трикутники, півкола.

Про утворення футуризму(від ла­тинського futurum - майбутнє) заявив італійський письменник Філіппо Марінетті, проголошуючи загибель мистец­тва минулого і народження мистецтва майбутнього. Батьківщина футуризму — Італія, тому більшість саме італійських імен пов'язана з цією течією: У. Боччоні, Н. Карра, Дж. Северіні, Дж. Балла. Фу­туристи також вважали, що мистецтво не повинне відображати дійсність. Об'єктом мистецтва, на їх погляд, пови­нен бути не предметний світ, а рух, який вносить художник, поєднуючи час, міс­це, форми, колір. Для втілення такого поєднання футуристи використовують прийом дивізіонізму, тобто передання руху завдяки повторенню елементів предмета (наприклад, у картині Северіні це робиться шляхом зображення безлічі ніг дівчини, яка йде балконом). Футу­ристи намагались створити урбаністич­не мистецтво, яке б прославляло культ

техніки та індустріальних міст. Загальне відчуття хаосу. Предмети, натураліс­тичні деталі поєднуються з відірваними лініями та площинами на тлі дисгар­монії кольору та форми.

Футуризм пробував свої сили в різ­них галузях мистецтва. У скульптурі представники футуризму закликали від­мовитись від «кайданів-законів» і пере­творити скульптуру в «звільнені плас­тичні купи». В музиці вони ставили зав­дання «виразити музичну душу натовпу, великих промислових складів, поїздів, крейсерів, авто...». Так виникає брюїтистська музика (від французького - шум), яка славить Машину та Струм.

Початок абстракціонізму(від ла­тинського abstractio — далекий від дій­сності) припадає на 10-ті роки XX ст. Абстракціонізм - це безпредметне мис­тецтво, представники якого повністю відмовляються від зображення реальної дійсності і людини. Вже з перших кроків існування абстракціонізм поділявся на два основні різновиди. Для першого на­пряму типовим було прагнення до гар­монізації безформних кольорових ком­позицій, для другого — створення гео­метричних абстракцій.

Засновником першого напряму абстракціонізму є росіянин Василь Кандинський (1866-1944), який зробив акцент на самостійній виразній цінності кольо­ру, його барвистості, на кольорових комбінаціях і асоціаціях їх з музикою. Кандинського цікавить не навколишній, а власний світ, стан душі. Символами цього світу стають самостійні лінії, фор­ми, кольори. Так, жовтий колір є сим­волом безумства, синій свідчить про прагнення до надприродного, зелений символізує ідеальну гармонію, черво­ний - мужність, білий - народження, чорний - смерть, а фіалковий - згасан­ня. Горизонтальна лінія уособлює па­сивне начало, вертикаль — активне. Кар­тини Кандинського нагадують зафік­совані у фарбах фотографічні ефекти світла і безформні кольорові плями в красивих комбінаціях з кривими та ла­маними лініями.

Другий напрям абстракціонізму ще називають геометричним, бо він іде шляхом створення найрізноманітніших комбінацій різнокольорових прямокут­ників. Представниками цього напряму стали Піт Мондріан та Казимир Малевич, які засобами безпредметного мис­тецтва передавали людські почуття й переживання. Казимир Малевич (1878— 1935), життя й діяльність якого тісно пов'язані з Україною, зокрема з Києвом, і який, хоча й був напівполяком, але називав себе українцем, вважав осно­вою мистецтва інтуїтивізм, а метою зображення площинних геометричних фігур показ переваги «чистого почуття » («Чорний квадрат», «Біле на білому фоні», «Червоний квадрат»). Пізніше у творчості Малевича постійно виринає селянська тематика, пов'язана з тради­ціями українського орнаменту.

У добу Першої світової війни ви­никають нові форми модернізму, які на відміну від довоєнних уже тяжіють до активного впливу на світ, до втручання в духовну, а іноді й суспільну сферу люд­ського буття.

Зокрема активну антиестетичність містив у собі дадаїзм. Дадаїзмвиник у 1916 р. у Швейцарії. Молодих поетів, письменників, скульпторів, художників об'єднувала ненависть не тільки до вій­ни, а й до суспільства. Своїм ворогом вони вважали будь-які авторитети і тра­диції. Формою протесту проти ворожої дійсності дадаїсти обрали культ абсур­ду й руйнування мистецтва. Не мала змісту й сама назва напряму: звукоспо­лучення «дада» то від румунського «так-так», то від французького «ко­ник», то від дитячого безладного лепе­тання. Дадаїсти не мали чітко визна­ченої художньої програми. Вся їхня творчість була спрямована на показ без­глуздя навколишньої дійсності. Літера­турні вечори «хімічної», «гімнастич­ної», «статичної» поезії мали вигляд голосного читання так званих фоне­тичних поем, які складаються з суми окремих складів, безглуздих звукових сполучень або одночасного читання віршів різними поетами. Замість музики у загальноприйнятому розумінні дада­їсти використовують запозичену у фу­туристів брюїтистську музику, яка ви­конується на «немузичних» інструмен­тах — сюрчках, сковорідках, друкар­ських машинах. Тексти, які читалися зі сцени, писали методом так званого ав­томатичного письма: кожний наступний учасник пише фразу, не знаючи, що написав його попередник, або учасники по черзі пишуть слова, які починаються з останньої літери попереднього слова. Замість картин дадаїсти створювали штучні колажі — з безладно наліплених на картон шматків журнальних реклам, газет, фотографій, мотузків, ґудзиків, битого скла, дротів тощо.

Дадаїсти намагались створювати мистецтво з різного сміття. Вони стверджували, що цивілізацію характеризують не тільки і нескільки досягнення, скільки її потолочені залишки. Заперечуючи мистецтво, як естетичну творчу діяльність, дадаїсти сколихнули всю Європу та багато в чому визначили подальшу еволюцію модернізму.

На основі дадаїзму виникає сюрреалізм (від французького – над реальне). Спостерігаючи соціальну несправедливість, яка панує в світі, сюрреалісти шукали шляхи втечі від неї у світ підсвідомого. Їхня діяльність проходила під гаслом відмови можливості соціального прогресу та звільнення людського «Я» від кайданів розуму, логіки, моралі.


Читайте також:

  1. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.
  2. Базові напрями організації захисту інформації ІКСМ.
  3. Банківська система України і напрями її розвитку
  4. Вектори рівні, якщо вони колінеарні, мають однакові напрями і рівні модулі.
  5. Види течії в’язкої рідини
  6. Визначте пріоритетні напрями освітньої, наукової і промослової політики України після проголошення її незалежності.
  7. Визначте пріоритетні напрями освітньої, наукової і промослової політики України після проголошення її незалежності.
  8. Виникнення економічної теорії, її напрями, школи і течії.
  9. Відображення правової тематики та діяльності працівників правоохоронних органів у літературі та кіномистецтві.
  10. Глава IV. Напрями розвитку судово-психологічної експертизи
  11. Головні напрями розбудови сучасної незалежної України.
  12. Головні напрями розбудови сучасної незалежної України.




Переглядів: 1321

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні риси модернізму | Авангард в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.