МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||
Профілактика педагогічних конфліктівПрофілактика конфліктів починається з уміння встановлювати педагогічно-доцільні стосунки з колегами, учнями. Лише позитивне ставлення до суб’єкта виключає конфліктні ситуації. При цьому слід зауважити, що не лише негативне ставлення, а й байдуже сприймання керівника педагога, його вимог - потенційні конфліктогени(12, с.146). Взаємне позитивне сприймання передбачає налагодження співробітництва у школі, здатність ставити й розв’язувати проблеми спільно, виявляти повагу й педагогічний такт. Для профілактики конфліктів доцільно керуватися певними правилами: § Не прагніть у кожній провині, вчинкові бачити лише негативні мотиви. § Із попереднім правилом пов’язане наступне: Не поспішайте з реакцією на порушення дисципліни. Пам’ятайте мудру пораду І.О.Синиці „ Усе бачити, усе помічати, але не на все реагувати”, інакше діяльність вчителя на уроці може перетворитися у нескінченний ланцюг зауважень, на які учні перестануть реагувати, що й спровокує конфлікт. § Не захоплюйтеся наказами. Колеги схильні охоче виконувати розпорядження керівника при опосередкованому способі впливу. Прямий вплив здійснюється вольовим тиском (педагогіка примусу, прямих вказівок), непрямий - через стимули, створення умов, у яких людина буде діяти в інтересах спільної справи і одночасно в інтересах власного самоствердження як особистості(педагогіка ненасилля допомагає досягти мети виховання при мінімізації опору). § Школяра і колегу можна змінити на краще за допомогою спеціальних прийомів оцінки його особистості (16, с.20).Педагогічно грамотна оцінка передбачає, що вчитель поєднує позитивну оцінку з високою вимогливістю до людини; замість глобальної позитивної та глобальної негативної оцінки застосовує парціальні оцінки( парціальна позитивна вказує на досягнення особистості у конкретній справі, щоб успіх не давав підстави для самозаспокоєння в інших сферах; парціальна негативна оцінка дає підставу учневі зрозуміти помилку і усвідомити можливості для її виправлення). § Коректність поведінки знижує напругу в спілкуванні й дає значний виховний ефект. § Спільна діяльність на засадах співробітництва зближує вчителя й учнів, допомагає досягти взаєморозуміння. Співробітництво починається з окреслення перспектив і постановки вимог. Саме з реакції на вимоги започатковуються конфліктні ситуації. Щоб забезпечити продуктивну взаємодію, не обтяжену негативними проявами, педагогові необхідно професійно ставити вимоги до діяльності учнів, колег. З неприйняття вимог часто починається деструкція поведінки співробітника, учня. § Навчитися ставити вимоги – означає забезпечити організований початок роботи, уникаючи опору. Педагогічна технологія рекомендує освоїти п’ять правил професійного пред’явлення вимог, які дозволяють зняти суперечність між „хочу” й „треба” в свідомості, між свободою прояву „Я” й необхідністю опанування усіма елементарними нормами життя. Стосовно вимог до учнів (і до спів робітника теж) слід прислухатися до думок вчених ( див.18, с.91-96). Перше. Вимога повинна бути доведена до логічного завершення, що означає необхідність у момент її пред’явлення тримати в полі зору кожну дитину, стежачи за виконанням. Друге. Вимога повинна мати позитивний характер, пред’являти дітям позитивну програму діяльності, а не вимагати від них чогось не робити. Цим педагог виявляє турботу про розвиток дитини. Лише дві негативні вимоги як беззаперечне табу, за думкою автора, мають право на існування в арсеналі вчителя: „Не можна не працювати” і „ Не можна важити на гідність людини”. Ця дуже мудра думка може спинити вчителя у його безлічі категоричних заборон і сприяти пошуку форм перебудови їх у позитивні пропозиції. В.О.Сухомлинський, розробляючи моральні заповіді дитинства і юності, окреслив десять „ Не можна”( 14, с.202-204). Вони і є, на нашу думку, конкретизацією тих двох головних заборон. Третє. Вимога повинна супроводжуватися інструкцією, яка полегшує її виконання . Діти ставляться до цього з прихильністю, бо підказка вчителя сприймається як допомога в усвідомленні сенсу вимоги, деталізує окремі операції, полегшуючи виконання вимоги. Четверте. Вимога повинна бути доступною. Педагог тимчасово „не помічає” тих відхилень від норм культури, які на цей час діти ще не в змозі виконувати. П’яте. Форма пред’явлення вимоги передбачає переакцентування уваги дітей з загальної вимоги на деталі її виконання. Це потрібно, щоби примус, який міститься у вимозі, відходив на периферію свідомості і не створював опір набуттю досвіду. Увага на деталях завуальовує зовнішній тиск і інструментує дії як вільний вибір дитини. Така постановка вимог не є маніпулюванням, вона - вияв поваги й вимогливості до дитини. Про це свідчить таблиця( 18, с.95):
Увага до постановки вимог перед учнями забезпечує поступове входження особистості в світ нормальної культури спілкування. Вимога на тлі поваги, розуміння труднощів, на тлі допомоги, яка супроводжується м’яким, тонким, толерантним ставленням, нормалізує стосунки, забезпечує продуктивну взаємодію і запобігає конфліктам. ВИСНОВКИ: 1.Хоча конфлікти неминучі в педагогічній діяльності, бо вона сама містить суперечності, педагог мусить продумати, як допомогти учневі гармонійно розвиватися, як організувати навчально-виховний процес, щоб у суботу дитина мріяла про шкільний понеділок, а тому треба подбати про елементарні кроки назустріч учневі. Такими кроками стають вимоги, які учень буде сприймати як нормальні умови діяльності. 2. Саме тому слід проаналізувати, чи не криється початок напруги в стосунках з учнями у невмінні ставити вимоги. Навчившись налагоджувати співробітництво, можна братися за технологію розв’язання складних педагогічних ситуацій. Питання для самоконтролю: 1. Як розвивається конфлікт? Які стадії він може проходити? 2. Які чинники зумовлюють появу конфліктних ситуацій? 3. Які основні суперечності освітніх процесів створюють конфлікти? 3. Чим вирізняється педагогічний конфлікт? Хто відповідальний за його розв’язання? 4. Дотримання яких порад може допомогти вчителю уникнути ускладнення педагогічної ситуації? 5. Які з п’яти правил до вимог учителя, виокремлених Н.Є.Щурковою, найчастіше порушуються студентами на педагогічній практиці? Творчі завдання: 1. В.І.Журавльов у книзі „Основи педагогічної конфліктології” (М., 1995.-С.80) стверджує, що найчастіше причиною невдоволення підлітків методичними прорахунками вчителя на уроці є незрозуміле пояснення, безсистемний виклад, ускладнене мовлення, відсутність повторення, сухість пред’явлення матеріалу.Продовжіть перелік причин виникнення педагогічних конфліктів, провівши міні-дослідження у школі. 2. Доберіть різні форми критичних зауважень вчителя, які не створюють напружень і конфліктних ситуацій на уроці під час оцінювання знань, коректування усної відповіді учнів, виправлення помилок на дошці (варто використати книгу В.І.Андрєєва „Конфліктологія”. – М.,1995. – С.78, 83-86).
Тематика рефератів: 1. Проблема педагогічного конфлікту в сучасній педагогіці(аналіз наукових праць, матеріалів педагогічної періодики). 2. Зв’язок між стилем спілкування керівника школи, вчителя і їх конфліктністю. 3. Прийоми безконфліктного ділового спілкування за книгою Дейла Карнегі „Як завойовувати друзів і впливати на людей”.
Література 1. Гришина Н.В. Психология конфликта.- СПб: Питер, 2000.- С. 171-178. 2. Ермолаева Е.А. Влияние стиля руководителя директора на социально-психологическую атмосферу в педагогическом коллективе. – Автореф. дис. ... канд.. пед. наук. –Л., 1972. – 18 с. 3. Зигерт В.. Ланг Л. Руководить без конфликтов: сокр.: Пер. с нем. – М.: Экономика, 1990. – 368 с. 4. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів. – К.: Наукова думка, 1996. – С. 103-114,119-122. 5. Кайдалов Д.П., Суименко Е.И. Психология единоначалия и коллегиальности. – М.: Мысль, 1979. – С.202-223. 6. Коломінський Л.Н. Психологія менеджменту в освіті(соц.- псих. аспект). - К.: МАУП, 2000. – С. 129-142. 7. Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. – М: Стрингер, 1992. - С. 13-17. 8. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. посібник. –К.:КНЕУ,1997. – С. 139 – 142. 9. Лукашонок О.Н., Щуркова Н.Е. Конфликтологический этюд для учителя. – М.: Рос. пед. агенство, 1998.- С. 8-14, 32-55. 10. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища шк., 2004. – С. 127-128. 11. Рыбакова М.М. Конфликты и взаимодействие в педагогическом процессе.- М.: Просвещение, 1991. – С. 43-53. 12. Рыданова И.И. Основы педагогики общения. – Мн.: Беларуская навука, 1998.- С. 136-147. 13. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004. – С. 212-218. 14. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані тв.: В 5-ти т. – Т.2. – К.: Рад. школа,1976.- С.202-204. 15. Хасан Б.И., Сергоманов П.А. Психология конфликта и переговоры: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. –М.: Академия, 2004.- С.73-77. 16. Чернышев А.С. Практикум по решению конфликтных педагогических ситуаций. – М.: Пед. общество России, 1999. – С. 6-24. 17. Шакуров Р.Х. Социально-психологические основы управления: руководитель и педагогический коллектив. – М.:Просвещение, 1990. – 208 с. 18. Щуркова Н.Е. Педагогическая технология. – М.: Пед. общество России,2002. - С. 88-96.
Тема 3 Читайте також:
|
||||||||||||
|