Особливості конституційного процесу в Україні 1996-2004 років Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.

Формування інститутів державної влади України після проголошення незалежності. Прийняття Коституції України, її значення.

Тенденції трансформаційних змін економіки України в умовах незалежності: від здобутків до прорахунків.

Проголошення незалежності України поклало початок тривалим і дуже складним трансформаційним процесам.

Головний його підсумок: незалежна Україна відбулася остаточно і безповоротно. Вона існує не тільки у зовнішній атрибутиці, а повноцінно і повнокровно, в усіх властивих суверенним державам вимірах та параметрах. У центрі Європи постала й утвердилася країна з 50-мільйонним населенням і найбільша за територією. У цій об'єктивній і необоротній даності - вінець та довершення всіх попередніх спроб вибудови української державності. У ній торжество історичної справедливості, здійснення одвічної і найбільшої мрії усіх поколінь українського народу.

Але більшість мешканців України сподівались, що з проголошенням незалежності буде забезпечено високий рівень матеріального добробуту. Але ці надії не справдилися. Рівень життя продовжував падати. В економіці склалось надзвичайно важке становище.

Спад виробництва й рівень життя у 1991-1992 рр. набув загрозливих масштабів. Так, національний доход в 1991 р. знизився на 10 %, а наступного року на 14 %. Валова продукція промисловості за 2 згаданих роки зменшилася на 13,4 %, а сільського господарства – на 18 %. У листопаді 1992 р. інфляція перейшла рубіж 50 %. Значною мірою це зумовлювалось тим, що Росія розпочала ринкові реформи з лібералізації цін, що привело до значного зростання цін в Україні на газ та нафту (відповідно в 100 та 300 разів). Зростання цін на енергоносії почало розкручувати спіраль інфляції. За 1992 р. гроші знецінились в 21 раз, а за 1993 р. – у 103 рази. Таких масштабів інфляції не спостерігалось в цей час у жодній країні світу. Зросла заборгованість іншим державам.

Загалом за роки економічної кризи (1991-1999 рр.) валовий внутрішній продукт України скоротився в 2,5 рази, обсяги промислової продукції – майже у 1,9, сільського господарства – у 2,1 разів.

Руйнувався науково-технічний потенціал. Питома вага асигнувань на науку в бюджеті скоротилася у 1990-1994 рр. вчетверо, а чисельність науковців – утричі. Сотні спеціалістів вищої кваліфікації виїхали за кордон на тимчасову або постійну роботу.

Історичні факти та політичний аналіз періоду правління Л. Кучми показує, що він проявив себе як добрий тактик і поганий стратег. У період правління Л.Кучми було досягнуто і певних позитивних результатів: стабілізація економіки, грошова реформа, не було серйозних етнічних і локальних конфліктів. Разом з тим, затвердилася авторитарна влада з явно вираженим кланово-сімейним змістом. Україна стала класичною корупційною країною. Відсутність обґрунтованої і зрозумілої суспільству стратегічної орієнтації негативно позначилася на зовнішній політиці.

Стрижневою проблемою періоду становлення незалежної молодої держави є формування державних інститутів влади, заміна партійно-радянської системи на президентськ- парламентську.

Основними державотворчими процесами є:

- зміна назви УРСР на Україна (з-н від 17.09.1991р.);

- визначення правового статусу населення з-ном від 08.10.1991р. «Про громадянство України»;

- прийняття з-ну «Про державний кордон України»;

- прийняття ВР «Декларації прав національностей України» (01.11.1991р.)

-формування Збройних сил на осові з-ну «Про збройні сили України (6.12.1991р.) і воєнної доктрини України (19.10.1993 р.)

- створення служби безпеки (СБУ)

- затвердження ВР державної символіки Держ.Герб (Тризуб), Держ.Прапор (синьо-жовтий), Держ.Гімн

- створення Нац. Банку України, Укр.фондової біржі, посольств, консульств, експортно-імпортних орг.-цій,

- формування трьох гілок влади- законодавчої, виконавчої, судової, відповідних вкладних інститутів

- формування багатопартійної системи

- розробка й прийняття Конституції України.

Дві спроби зрушити з місця конституційний процес — винесення на всенародне та громадське обговорення в 1992—1993 pp. двох варіантів проекту Конституції України — закінчилися невдачею: Верховна Рада не затвердила жоден із них.

Рада національної безпеки при Президентові України та Рада регіонів рекомендували Л. Кучмі оголосити всеукраїнський референдум з питання затвердження Конституції. Відповідно до рекомендацій Кучма видав указ, який загострив відносини між виконавчою і законодавчою гілками влади, знову розпочалися пошуки компромісу. Робота п´яти узгоджувальних комісій з найбільш спірних питань (статусу республіки Крим, державної мови, державної символіки, приватної власності, розподілу владних повноважень) дала свої наслідки. 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України.

У дійчій Коституції Україна визначена як незалежна, суверенна, демократична, соціальна і правова держава, З формою правління є республікою, держ.устрою- улітарною, тобто єдиною,соборною державою.

Історію розробки, прийняття, реалізації Конституції та внесення до неї змін умовно можна поділити на три основних періоди: перший період(1991-1996 pp.) ознаменувався здобуттям незалежності України, процесом підготовки проекту Конституції і прийняттям Конституції України 1996 p.; другий період(1996-2004 pp.) став періодом реалізації Конституції України 1996 p.; третій період(2004 р. -- донині) позначився початком процесу внесення змін та доповнень до Конституції України (конституційної реформи). Кожному із зазначених періодів властиві свої особливості, специфіка [ 13, с. 58].

Перший період історії Конституції України 1996 р. (1991-1996 pp.) був започаткований розпадом колишнього СРСР та становленням України як незалежної самостійної суверенної держави. Цей період є найбільш складним і суперечливим. Його умовно можна поділити на декілька підперіодів:

1) від прийняття Декларації про державний суверенітет України 1990 р. до підготовки Концепції Конституції України 1992 p.;

2) від прийняття Концепції Конституції України 1992 р. -- до винесення першого проекту Конституції України на народне обговорення (15 липня -- 1 грудня 1992 p.);

3) від завершення обговорення першого проекту Конституції України в грудні 1992 р. -- до підготовки та затвердження Верховною Радою України другого проекту Конституції України у травні 1993 p.;

4) травень -- листопад 1993 р. -- доопрацювання другого проекту Конституції України;

5) листопад 1993 р. -- 1995 р. -- конституційна криза в Україні;

6) підготовка та прийняття Конституційного Договору України 1995 р.;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Об»активні та суб»активні причини руйнації господарського механізму після проголошення незалежності України.	\|	Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади. Особливості та перспективи поглиблення суспільної демократії в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.