• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основы звукозаписи. Часть 2

На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів НС (стихійних лих, виробничих аварій, сучасної зброї) розробляється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта, де передбачаються основні напрямки і заходи підвищен­ня стійкості роботи с.г. об'єкта у надзви­чайних умовах мирного і воєнного часу. До них відносяться:

1. Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності.Досягається проведенням таких заходив:

- ство­рення у господарстві надійної системи оповіщення про загрозу на­паду противника, радіоактивне і хімічне забруднення, біологічне за­раження, загрозу стихійного лиха і виробничої аварії;

- організація розвідки і спостереження за радіоактивним забрудненням, хіміч­ним і біологічним зараженням сільськогосподарських угідь, об'єктів сільгоспвиробництва, продуктів харчування, урожаю, кормів і води;

- створення фонду захисних споруд ЦЗ, запасів засобів індивіду­ального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню;

- завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і знезаражування одягу;

- підготовка до евакуації населення господарства, розміщеного в зонах можливих руйнувань і катастрофічного затоплення;

- завчасна підготовка місць евакуації, організація прийому евакуйованого на­селення на територію населених пунктів господарства;

- навчання населення способам захисту, надання першої допомо­ги, практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій.

2. Забезпечення стійкості роботи галузі рослинництва.Досягається проведенням таких заходив:

-планування і про­ведення заходів захисту сільськогосподарських рослин, урожаю в різних надзвичайних ситуаціях;

- встановлення надійної взаємодії зі станцією захисту рослин, ра­діологічною і агрохімічною лабораторією для організації спостере­ження за зараженістю посівів сільськогосподарських культур та ґрунтів;

- впровадження у виробництво високоврожайних, стійких проти небезпечних хвороб і шкідників сільськогосподарських культур;

- підготовка техніки і хімічних засобів захисту сільськогосподар­ських культур від біологічних засобів ураження;

- розробка заходів збирання урожаю в умовах обмеженості забез­печення людьми, технікою, паливом і мастилами, порушення міжга­лузевих зв'язків;

- організація зберігання і переробки урожаю в господарстві при порушенні зв'язків із заготівельними й переробними підприємствами;

- розробка і підготовка до впровадження спрощених технологій вирощування сільськогосподарських культур, підготовка до зміни сівозмін.

3. Забезпечення стійкості роботи тваринництва. Досягається проведенням таких заходив:

-підготовка до проведення ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на

зниження втрат тва­рин від сучасних засобів ураження;

- завчасна підготовка приміщень для утримання тварин;

- створення запасів кормів і організація забезпечення водою;

- створення індивідуальних засобів захисту для елітного поголів'я худоби;

- розробка заходів евакуації тварин із зон катастрофічного затоплення, районів хімічного зараження, підготов­ка місць для евакуації тварин;

- планування заходів захисту кормів, джерел водопостачання і тваринницьких ферм;

- організація забезпечення основних виробничих процесів у тва­ринництві електроенергією від автономних джерел електропостачан­ня, у разі відключення від центральної енергомережі;

- підготовка до постійної готовності спеціальної техніки для об­робки тварин, а також пристосування для цієї мети іншої техніки, наявної в господарстві;

- організація ветеринарної обробки (на майданчику ветеринарної обробки тварин рис.2), утилізації і забою уражених тварин, тимчасового зберігання м'ясопродукції при порушенні госпо­дарських зв'язків із заготівельними організаціями і підприємствами;

- розробка найпростіших технологій переробки і зберігання про­дукції тваринництва в разі неможливості відправки переробним підприємствам і реалізації;

- створення формувань по захисту тварин (команда захисту тварин рис.1) та підтримання їх в постійної готовності;

- організація забезпечення працюючих у тваринництві колектив­ними та індивідуальними засобами захисту.

4. Забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного ком­плексу і водопостачання. Досягається проведенням таких заходив:

-створення резерву енергетичних потуж­ностей за рахунок автономних пересувних електростанцій, а також місцевих джерел електроенергії;

- підготовка автономних електро­станцій до роботи за спеціальним режимом (графіком) для забезпе­чення технологічних процесів виробництва, для яких неможливі тривалі перерви в електропостачанні;

- створення необхідних запасів (резервів) паливно-мастильних мате­ріалів та інших видів палива й організація їх безпечного зберігання;

- завчасне вжиття заходів захисту вододжерел, водопровідних спо­руд, свердловин і шахтних колодязів від забруднення радіоактивни­ми речовинами зараження хімічними і біологічними засобами;

- підготовка меліоративних, гідротехнічних та іригаційних споруд і систем до експлуатації в надзвичайних умовах.

5. Забезпечення стійкості роботи автотранспортної та іншої сільськогос­подарської техніки, технологічного обладнання і механізмів. Досягається проведенням таких заходив:

- організація своєчасного оповіщення гаража, технологічного парку, їх керівників, водіїв, механізаторів про загрозу надзвичайної ситуації;

- підготовка автотранспортної, сільськогосподарської техніки до проведення робіт в умовах радіоактивного забруднення, хімічного біологічного зараження і світломаскування;

- пристосування і використання всіх видів транспортних засобів для евакуації населення і перевезення потерпілих;

- розробка заходів з метою пристосування автотранспортної, сільськогосподарської техніки для виконання завдань ЦЗ;

- розробка пристосувань і технологічних процесів для відбору по­тужностей тракторів і автомобілів з метою приведення в дію елект­рогенераторів, доїльних установок і технологічного обладнання, на­сосів для подачі води до місця споживання зі свердловин, відкритих водойм і шахтних колодязів;

- підготовка всієї техніки для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.

6. Забезпечення стійкого постачання об'єкта.Досягається проведенням таких заходив:

- забез­печення об'єктів виробництва продукції тваринництва, рослинництва необ­хідною електроенергією, паливом, мастилами, засоби захисту рослин, міндобривами, профілактичними й лікувальними препарати ветеринарної медицини, запасними частинами, сировиною та іншими матеріально-технічними засобами. За­безпечення об'єктів цими ресурсами дасть можливість випускати необхідну продукцію в надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.

- проведення заходів, які б забезпечили стійкість постачання і сприяли підвищенню захисту мережі електро-, водо-, газопостачання, транспортних комунікацій і джерел постачання всім необхідним для забезпечення функціонування галузей сільського господарства в надзвичайних умовах.

7. Забезпечення збереження й відновлення будівель і споруд. Досягається проведенням таких заходив:

-оцінка можливих ступенів руйнування будівель і споруд господар­ства, населеного пункту;

- визначення обсягу невідкладних ремонт­них робіт, потреби в будівельних матеріалах;

- розрахунок сил і засобів для проведення невідкладних ремонт­них та інших робіт, а також знезаражування приміщень, виробничих ділянок і території господарства;

- створення і підготовка спеціальних формувань для ремонтно-відновних, будівельних та інших робіт на об'єкті;

- при будівництві нових будівель і захисних споруд врахувати вимоги ЦЗ;

- розробка комплексу протипожежних заходів, які виключали б можливість виникнення масових пожеж.

8. Забезпечення надійності системи управління і зв'язку. Досягається проведенням таких заходив:

-організація захищеного пункту управління, оснащення його засоба­ми зв'язку, які б дали можливість швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і населення у місцях проживання;

- розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для забезпечення стійкої роботи об'єкта в надзвичайних умовах;

- підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані;

- планування збору даних про обстановку, передачу команд і роз­поряджень в умовах впливу на об'єкт уражаючих факторів;

- органі­зація використання радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'язку з віддаленими населеними пунктами, бригадами, фермами, польовими станами, а також з колонами евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами, які супрово­джують сільськогосподарсь- ких тварин під час евакуації;

- забезпечення дублювання ліній і каналів зв'язку;

- для підтримання на високому рівні ЦЗ регулярно проводити підго­товку населення, спеціалістів, проводити штабні, об'єктові тренуван­ня і командні навчання.

Література:

1. Національні стандарти України. Безпека у надзвичайних ситуаціях // ДСТУ 5058:2008, ДСТУ 7095:2010, ДСТУ 7098:2010. - К.: Держспоживстандарт України.

2. Національний стандарт України. Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів. Основні положення // ДСТУ БА.2.2. -7: 2010 - К.: Мінрегіонбуд України, 2010 - 26 с.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про єдину державну систему цивільного захисту» від 11.01.2014 р. № 11.

4. Постанова КМУ «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків» від 29 березня 2001 року № 308.

5. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, О.С. Дацько, СІ. Качан, О.І. Козій, В.В. Ляхов, С.М. Мохняк, М.П. Петрук, А.С. Романів, В.В. Скіра / За ред. В.Є. Гончарука./ Цивільний захист. Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей і форм навчання - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. - 208 с.

6. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010.

7.Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т. 1. Техногенна та природна небезпека // За заг. ред. В.В. Могильниченка – К, КІМ, 2007.

8.Осипенко С.І., Іванов А.В. Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту: Навч. посібник. - К., 2007.

Основы звукозаписи. Часть 2

Продолжим тему записи музыки и всего, что для этого необходимо, которую мы начали в первой части. Напомню, что в предыдущей статье мы говорили о том, как коммутировать между собой инструменты и компьютер, затронули вопросы поиска нужного звука для партии и возможных экспериментов в секвенсоре для достижения оригинальных ритмических рисунков. Теперь коснемся тем обработки звука и сведения.

Обработка звука - одно из главных составляющих общего звучания фонограммы, именно благодаря этому звуки порой приобретают оригинальную окраску и звучание становится очень глубоким или наоборот, прозрачным. Обработкой различными эффектами достигается объем для каждого звука при взаимодействии с другими. Помимо эффектов, есть еще три вида обработки звука: динамическая (компрессор, лимитер, gate), психоакустическая (энхансер, максимайзер, эксайтер и т.д.), и частотная (эквалайзер). Все эти обработки применяются как для обработки каждого звука в отдельности, так и для обработки готовой фонограммы (в том числе при мастеринге трека).

У каждого звука свой спектр звучания, поэтому обработка эффектами может как подчеркивать какие-то особенности, так и искажать звук до неузнаваемости. Реверберация (Reverb) дает эффект эха, делает звучание отдаленным. В зависимости от настроек параметров реверберации (времени, объема, шлейфа и т.д.) можно добиться различных вариантов эффекта обработки - от придачи звуку небольшого объема до мощного гула. Реверберация имеет несколько типов, каждый из которых обладает собственным звуковым оттенком (Plate-металлический оттенок, Room-эффект акустики в помещении, Gate-эффект срезания шлейфа, Echo-эхо и т.д.). Хорус (Chorus) придает звучанию плотность, которой можно также манипулировать в зависимости от настроек параметров эффекта (модуляции, фильтра, времени, искажения и т.д.). Хорус имеет такие типы, как Phaser, Flanger, Waw-Waw. Эффектом делэй (Delay) достигается многократное повторение звука. Дисторшн (Distortion) делает звук перегруженным и пронзительным. Детюнер (Detune) изменяет звучание тона звука, в зависимости от настроек параметров (амплитуды, модуляции, фильтра и т.д.) можно добиться как изменения основного тона, так и тонального шлейфа. Это основные типы эффектов обработки звука, которые присутствуют в любом процессоре эффектов. Существует еще множество видов эффектов, которые также служат для придания объема или искажения звука.

Психоакустическая обработка используется как для "подтачивания" звучания готовой фонограммы, исправления ошибок, допущенных при сведении путем пропуска через составляющие обработки, так и для обработки отдельных звуков, в том числе вокала. Enhancer используется для получения более четкого, чистого звучания. По сути, это gate, работающий только в высокочастотной области спектра. Все энхансеры работают только в "плюс", т.е. могут только увеличивать долю высокочастотных составляющих в выходном сигнале.

Maximizer работает как на увеличение, так и на уменьшение высоких, а также низких частот. В наиболее распространенных моделях максимайзера на панели всего две ручки, которыми и происходит управление. Регулятор Low Contour отвечает за тембр низких частот, а вот высокими частотами управляет схема прибора, и в ручную их никак нельзя регулировать, вместо этого можно установить уровень воздействия схемы прибора вторым регулятором - Definition. К использованию максимайзера лучше обращаться для корректировки уже готовой фонограммы, так как при обработке некоторых звуков имеющих одночастотный спектр (например, среднечастотный), эффект может быть абсолютно обратным.

Vitalizer включает в себя психоакустический эквалайзер и расширитель стереобазы, имеющий также функцию эксайтера, подмешиваемого в общий сигнал эффекта. Эквалайзер этого прибора состоит из двух частей, которые действуют независимо, при этом можно установить глубину влияния сразу двух тембр обрабатывающих составляющих одним регулятором Process. Низкочастотный тембр возможно регулировать только на увеличение, в то время, как среднечастотный и высокочастотный работают как на увеличение, так и на уменьшение. Стоит обратить внимание, что во всех приборах регулятор (Mid-High Tune), отвечающий за обработку высокочастотных тембров, работает "наоборот", т.е. левое положение регулятора соответствует подъему высоких частот, а правое - наоборот, спаду.

Exciter, как и Enhancer, также используется для получения более четкого, прозрачного звучания. Очень хороший результат после обработки этим прибором дает пропускание через него вокала, также часто для более естественного звучания им обрабатывают ударные инструменты и акустическую гитару.

И еще один не маловажный представитель семейства обработки звука - эквалайзер. Эти приборы существуют, в основном в двух типах: графические и параметрические.

Графические эквалайзеры (приборы с движковыми регуляторами) работают по принципу подъема/завала АЧХ, а остальные параметры определяет схема прибора.

Поэтому графический эквалайзер лучше использовать для легкой коррекции сигнала, не требующей предельно точного взятия отдельной частоты, так как при изменении выбранной частоты в графическом эквалайзере, соседние частоты в определенной степени также затрагиваются - такова схема построения этих приборов.

Параметрические эквалайзеры имеют независимые установки параметров для каждой частоты в отдельности. В настоящем параметрическом эквалайзере три регулятора управления на каждую полосу частот. Если же число регуляторов меньше - это полупараметрический эквалайзер, что говорит об урезанных возможностях управления.

Использование каждого вида обработки сигнала зависит от потребностей и целей, заданных для получения необходимого результата звучания. Чтобы лучше понять принцип работы различных обработок, которые описаны мной выше, необходимо попробовать их в действии в различных звуковых картинах - от разнообразных звуков, имеющих различный спектр частот, до готовых фонограмм с различными недостатками звучания, определяемыми на слух.

Теперь о процессе сведения. Сразу отмечу, что из всех этапов записи музыки, сведение – один из наиболее сложных и ответственных, так как, во-первых, при сведении используется наибольшее количество оборудования и, во-вторых, от этого процесса зависит окончательный результат звучания вашей композиции.

В танцевальной музыке, как и в любой другой, есть свои каноны, которые используются при сведении композиций в этом направлении. Главными составляющими танцевальной музыки являются ударные инструменты и ритмический рисунок, созданный на их основе. Поэтому сведение композиции надо начинать именно с них. Если вы используете засэмплированные звуки ударных инструментов или звуки из драм-машины или синтезаторов, то сведение ритм-секции рекомендуется делать по следующему порядку:

Читайте також:

1. Відповідно до ст. 31 ГПК України в судовому процесі може брати участь судовий експерт.
2. Вплив через участь
3. Вхід до музею та участь у заходах 18 травня безкоштовно!
4. Генетические основы совершенствования биообъектов.
5. Державна діяльність гетьмана України І. Мазепи. Участь у Північній війні. Союз Мазепи з Швецією
6. Етика — наука про систему норм і принципів, якою обґрунтовується ідеальна ієрархія соціальних цінностей (громадська відповідальність, патріотизм, співучасть тощо).
7. Загальна методика складання процесуальних документів особами, які беруть участь у справі.
8. Загальними мотивами, що спонукають фірми брати участь у міжнародному бізнесі, є можливість розширення продажу, придбання нових джерел ресурсів, диверсифікація.
9. ЗАЯВКИ НА УЧАСТЬ У ЗМАГАННЯХ
10. Інші особи, які беруть участь в господарському процесі.
11. Кант И. Основы метафизики нравственности
12. Класифікаційна характеристика інформації, яка приймає участь в оцінці потенціалу підприємства

Переглядів: 606