Загальними мотивами, що спонукають фірми брати участь у міжнародному бізнесі, є можливість розширення продажу, придбання нових джерел ресурсів, диверсифікація.

Суб’єктами міжнародного бізнесу є його учасники, які здатні активно і відносно незалежно працювати для реалізації своїх економічних інтересів. До числа основних суб’єктів належать: фізичні особи, юридичні особи, їх об’єднання, держави, міжнародні організації.

Сутність і мотивація міжнародного бізнесу.

Таким чином, регіоналізація, з одного боку, стимулює (у своїх межах) процеси економічного зближення країн, але, з іншого боку, уповільнює процеси глобалізації, посилюючи відокремленість економічних угрупувань країн, а також суперечності та конкуренцію між ними.

Реальність полягає у тому, що глобалізація являє собою об'єктивне та абсолютно невідворотне явище сучасності, яке можна уповільнити засобами економічної політики (що і відбувається у ряді випадків), але не можна зупинити або “відмінити”, оскільки це імперативна вимога сучасного суспільства та науково-технічного прогресу.

Усталена кількісна динаміка інтернаціоналізації економіки в сучасних умовах набуває специфічних рис, зумовлених новою якістю міжнародного поділу праці. У структурі сучасних МЕВ це проявляється насамперед через вихід за межі національних економік поряд з факторами і результатами виробництва безпосередньо виробничого процесу. В свою чергу докорінні зміни відбуваються і у міжнародному бізнесі – сфері практичної реалізації форм МЕВ.

Найбільш численними, значущими, динамічними в міжнародному бізнесі є фірми, що існують у двох організаційно-правових формах – власні підприємства та об’єднання підприємств.

Крім організаційно-правової застосовують диференціацію фірм за такими ознаками:

· рівнем гоподарської самостійності (материнські або головні; філії; дочірні; асоційовані)

· характером власності (приватні, державні, кооперативні, змішані)

· видами діяльності (промислові, торгівельні, фінансові, транспортні та ін)

Розвиток фірми може бути обмежений зменшенням обсягу внутрішнього ринку через недостатню кількість споживачів або їх низьку купівельну спроможність. За сприятливої економічної кон’юктури в інших країнах або в світі в цілому фірма має змогу нарощувати обсяги продажу через вихід на міжнародні ринки, збільшуючи свої прибутки.

Збільшити ринки збуту та свій прибуток фірма може також за рахунок купівлі за кордоном окремих компонентів, напівфабрикатів або послуг. В окремих випадках вирішальне значення має винятковий характер закордонних товарів або послуг, використовуваних фірмою.

Уникнути різких коливань у виробничій та торгівельній діяльності фірми дає змогу диверсифікація, коли підтримуються оптимальні обсяги продажу (на випадок економічного спаду в своїй країні) за рахунок виходу на ринки країн, економіка яких перебуває в стадії пожвавлення та росту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Глобалізація світової економіки: позитивні та негативні наслідки. Глобальні проблеми сучасності.	\|	Форми міжнародного бізнесу та їх порівняльна характеристика.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.