• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Активне вентилювання зернових мас

Активне вентилювання зернової маси полягає у примусо­вому її продуванні атмосферним повітрям. Його використовують з профілактичною метою або для охолодження насипів, їх проморожування, сушіння, дегазації, ліквідації самозігрівання, прогрівання насіння перед сів­бою тощо. Режими його залежать від подачі повітря, його темпера­тури і вологості, тривалості продування, висоти (товщини) зернового шару.

Профілактичне вентилюваннязастосовують для збагачення киснем повітря міжзернового простору, вирівнювання температури і вологості в зерновому насипі, ліквідації комірного запаху, зберіган­ня життєздатності насіння, запобігання виникненню осередків са­мозігрівання та ін. При цьому питома подачу повітря невелика — 30…50 м³/т за годину. Його здійснюють періодично, враховуючи те­мпературу і вологість навколишнього середовища і температуру та вологість зерна. Профілактичну обробку сухого зерна і зерна серед­ньої сухості проводять після 1…3 міс зберігання.

Вентилювання для охолодження зерна.При зниженні тем­ператури зерна від плюс 10 °С і нижче у ньому значно гальмуються всі фізіологічні та мікробіологічні процеси. Насипи з такою темпе­ратурою вважають охолодженими і такими, що мають підвищену стійкість при зберіганні. Спочатку зернову масу охолоджують, ви­користовуючи нічні пониження температури повітря, потім прово­дять більш глибоке повторне охолодження. Для охолодження сухого зерна і зерна середньої сухості питома подача повітря має становити 50…80 м³/т за годину. Загальні його витрати залежать від стану зернової маси. Як правило, для доведення зернової маси до встано­влених норм витрачається 1800 — 2000 м^З повітря на 1 т зерна.

Вентилювання для проморожування зерна.Температуру зерна знижують до мінусових значень. Зерно після цього перебуває в анабіозному стані, тобто воно має досить низький рівень життєді­яльності. Процеси обміну речовин і дихання в проморожених наси­пах знижуються до мінімуму, внаслідок чого сапрофітні мікроорга­нізми не розмножуються і частково гинуть.

Дозріле сухе насіння, проморожене до температури мінус 25 °С, повністю зберігає свої властивості і не втрачає здатності до пророс­тання. Тривалий вплив такої температури не погіршує технологіч­них властивостей зерна з підвищеною вологістю, яке призначене для продовольчих та інших цілей.

Вентилювання для сушіння зерна і насінняпроводять у камерних сушарках заводів, у сховищах, обладнаних відповідними установками. Так, для уникнення травмування насіння сирої куку­рудзи при обмолочуванні качанів їх спочатку сушать, вентилюючи в насипу, а потім обмолочують. Щоб не допустити або звести до міні­муму травмування насіння бобових, соняшнику та деяких інших культур, його також часто висушують у насипу вентилюванням. Зерно під впливом теплого атмосферного або трохи підігрітого повітря сохне повільно, оскільки температура повітря становить 15 - 25 °С і питома подача його порівняно невелика (до 200 м³/т за годину). Тому для прискорення сушіння і скорочення його тривало­сті повітря нагрівають до 35 - 50 °С і збільшують питому подачу до 500 — 600 м³/т за годину.

Вентилювання насінного зерна.Для прискорення післязби­рального дозрівання і підвищення енергії проростання та схожості свіжозібраного недозрілого насіння його вентилюють. Крім того, у процесі тривалого зберігання насіння періодично вентилюють для збереження його життєздатності. Часто для забезпечення тривалого зберігання насіння охолоджують або проморожують, а після зимово­го зберігання перед сівбою його прогрівають у полі трохи підігрітим або теплим весняним повітрям.

Як уже зазначалося, під час зберігання насіння дихає, виділяю­чи теплоту, вологу і вуглекислий газ. Як живий організм воно гине в безкисневому середовищі. Активне вентилювання насипу освіжає повітря міжзернових просторів, збагачує його на кисень, зберігає життєздатність насіння.

Вентилювання для ліквідації самозігріваннязастосовують для швидкого охолодження зерна. Його проводять у будь-який час доби незалежно від погодних умов. Витрати повітря — 200 мЗ/т за годину і більше. Закінчують вентилювання при повній ліквідації осередку самозігрівання. Для подальшого підвищення стійкості під час зберігання зерно сушать і надалі контролюють його стан.

Вентилювання для дегазаціїзазвичай проводять у теплі вес­няні дні. При цьому немає потреби перемішувати зерно. Тривалість такого способу вентилювання залежить від повноти дегазації, яку контролюють за кількістю залишку фуміганту в зерні.

Типи установок для активного вентилювання зерна.Для активного вентилювання зерна використовують вентиля­ційне обладнання різних конструкцій. Кожна установка складаєть­ся з:

1) одного або кількох вентиляторів з електродвигунами,

2) системи підвідних і розподільних повітропроводів та каналів.

Використову­ють установки:

1) стаціонарні із влаштуванням постійних каналів у підлозі складу або майданчика;

2) підлогові переносні, що мають сис­тему переносних повітророзподільних решіток, які кладуть у певно­му місці на підлогу складу чи майданчика;

3) бункери і силоси;

4) трубні пересувні.

Найпоширенішими серед стаціонарних вентиляційних установокє СВУ-1 і СВУ-2. Установку СВУ-2, яка складається з магістральних каналів, накритих дерев'яними щитами, в типовому зерновому складі розміщують на його підлозі. Магістральні канали по всій довжині мають ширину 40 см, а глибина їх для забезпе­чення рівномірного розподілу повітряного потоку поступово змен­шується від 50 до 7 см. Відстань між осями сусідніх каналів 3,1-3,2 м. Кожні два канали з одного боку попарно поєднані та приєд­нані до вентиляторів. Кожна пара поєднаних каналів називається секцією.

Стінки каналів викладені цеглою або зроблені з бетону. У верх­ній частині каналів по боках влаштовано виступи, на які кладуть щити. Між боковими кінцями щитів і вертикальними стінами ка­налів утворюються щілини завширшки 4,5 см, крізь які повітря, що подається вентиляторами в магістральні канали, надходить у зер­нову масу, пронизує її і вентилює зерно.

Підлогові переносні установкивикористовують для активно­го вентилювання зерна на складах, під навісами або на відкритих токах. Установки можна швидко змонтувати в будь-якому місці, пристосувати для роботи у приміщеннях і на майданчиках будь-якої конфігурації та розмірів, з вентиляторами різної продуктивності. Основним конструкційним елементом установок є повітророзпо­дільна решітка.

Бункерні установки.Бункер активного вентилювання БВ-25 призначений для активного вентилювання насіння зернових куль­тур і є стаціонарною установкою циліндричної форми з конусоподібним дном. Стінки бункера виготовлено із штампованої перфорованої сталі. Всередині циліндра по центру вмонтовано циліндричний повітро­розподільник діаметром 750 мм, в якому є поршень, що переміщу­ється у вертикальному напрямку за допомогою лебідки, системи тросів і блоків у міру завантаження бункера. При повному заванта­женні бункера зерном поршень перебуває у верхньому положенні.

Рис.. Вункер активного вентилювання БВ-25:

1 — кільцева рама; 2 — корпус; 3 — регулятор вологості; 4 — вантажини; 5 — клапан; 6 — розподільник зерна; 7 — труба повітророзподілювальна; 8 — вентилятор з електродвигу­ном; 9 — електрокалорифер: 10 — опори корпусу; 11 — регулювальне кільце.

Пересувні однотрубні установки ПВУ-1виготовляють ком­плектами, до складу яких входять 21 вентилятор, 21 збірна труба, 2 вібромолоти, 3 панелі керування, трансформатор, набори шланго­вих проводів, ключів і запасних частин.

Телескопічні вентиляційні установки ТВУ-2— п'ятиланкові труби телескопічного типу, які серійно виготовляють для вен­тилювання зерна на майданчиках, під навісом і на токах і складах. Усі ланки труби — це сталеві циліндри із стінками завтовшки 2 мм. У першій ланці стінки суцільні, в інших — перфоровані з отворами З мм. Через усю телескопічну трубу проходить сталевий трос завдо­вжки 12 м діаметром 9,9 мм, один кінець якого закріплений у п'ятій ланці, а протилежний має петлю і виведений за краї першої ланки.

На розміщену на майданчику чи у сховищі трубу насипають зер­но шаром 2,5 - 3 м. До зовнішнього кінця її приєднують вентилятор, який подає до 12 тис. м³ повітря за годину. Для вентилювання на­сипу завдовжки 20 м, завширшки 12 і заввишки 1,8 м потрібно чо­тири труби. Відстань між осями паралельних труб 5 м, а між торця­ми протилежних ланок 1 м. Однак відстань між трубами залежить від вологості зерна та висоти насипу. Одна труба венти­лює 100…120 т зерна. Після закінчення вентилювання установку витягують з насипу зерна тросом за допомогою автомашини або трактора.

Читайте також:

1. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
2. Генератор постійного струму, що працює на активне навантаження
3. Економічно активне та економічно неактивне населення
4. Заходи захисту зернових культур
5. Зберігання зернових мас без доступу повітря
6. Радіоактивне забруднення води та продовольства.
7. Радіоактивне забруднення води та продуктів харчування
8. Радіоактивне забруднення ґрунту
9. Радіоактивне забруднення рослин
10. Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
11. Тема: Режими зберігання зернових мас

Переглядів: 4055