Уніфікація як спеціальний метод стандартизації

Контрольні запитання:

1. Як виконати перевірку диску на наявність помилок?

2. Які два основні режими роботи має програма перевірки дисків?

3. Для чого виконують операцію дефрагментації диску?

4. Як виконати дефрагментацію диску?

5. Що собою являє операція форматування диску?

6. Які види форматування диску ви знаєте?

Уніфікація як спеціальний метод стандартизації

Слово "уніфікація" у перекладі з латинської означає приведення чого-небудь до однаковості, до єдиної форми й системи.

Під уніфікацією розуміється один з найважливіших методів стандартизації, що полягає в приведенні об'єктів однакового функціонального, конструктивного або технологічного призначення до однаковості шляхом раціонального скорочення невиправданої різноманітності елементів цих об'єктів. Практично це означає, що уніфікація має на меті скоротити різноманітніть виробів (машин, агрегатів, вузлів, деталей) для скорочення різноманітності систем, в яких ці вироби застосовуються. Варто помітити, що при виробництві нових виробів в рамках більших технічних систем: підприємств, галузей промисловості (техноценозів) уникнути їхньої невиправданої різноманітності практично неможливо.

В основі уніфікації рядів деталей, вузлів, агрегатів, машин і приладів лежить їх конструктивна подібність, що визначається спільністю робочого процесу, умов роботи виробів, тобто спільністю експлуатаційних вимог. До них, наприклад, відносяться характер навантаження та режим її зміни, температурні умови, силова й теплова напруженість та ін.

Уніфікація найпоширеніша й найфективніша форма стандартизації. Уніфікацію можна здійснювати до стандартизації, якщо її результати не оформляються стандартом. Але стандартизація виробів, їх складових частин і деталей обов'язково припускає їх уніфікацію. Якщо розробляється стандарт, який будуть застосовувати в декількох галузях промисловості, допускається більше число типорозмірів. Подальше їх скорочення може бути досягнуте шляхом складання галузевих або внутрішньозаводських обмежувальних переліків типорозмірів виробів, їх складових частин і деталей. Уніфікації підлягають також марки матеріалів, їх властивості й розміри, процеси, інструменти, технологічне оснащення, методи випробування, документація, термінологія, позначення й т.д..

Основою уніфікації є систематизація та класифікація. Систематизація- це розподілення предметів, продукції, явищ чи понять у визначеному порядку та послідовності, які утворюють чітку систему, зручну для використання. Прикладами такої систем можуть слугувати періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва, Міжнародна система одиниць фізичних величин (СІ), Сонячна система, Державна система стандартизації, граматична система мови, система управління якістю, система дорожнього руху автомобіль тощо.

Класифікація- це розподілення предметів, продукції, явищ чи понять за групами, розрядами, класами залежно від їх загальних істотних ознак. Мета класифікації - об'єднання окремих, розрізнених, здавалося б, неоднакових предметів і явищ у споріднені групи. У результаті класифікації безліч об'єктів перетворюється в упорядковану, побудовану за визначеними правилами систему, що значно полегшує здійснення робіт зі стандартизації. Наукова класифікація має винятково велике теоретичне і практичне значення для будь-якої науки. Прикладами класифікації можуть бути: класифікація товарів народного споживання; класифікація харчових речовин і харчових продуктів; класифікація конкретних видів товарів (алкогольних напоїв, печива, зерна, овочів та плодів, меблів, посуду та інших); Державні класифікатори України; Міжнародна класифікація стандартів (ICS); класифікація міждержавних стандартів тощо.

Типізація конструкцій виробів - розробка і встановлення типових конструкцій, що містять конструктивні параметри, загальні для виробів, складальних одиниць і деталей. При типізації не тільки аналізують вже існуючі типи й типорозміри виробів, їх складові частини й деталі, але і розробляють нові, перспективні, враховуючи досягнення науки й техніки та розвиток промисловості. Часто результатом такої роботи є встановлення відповідних рядів виробів, їхніх складових частин і деталей.

Типізація технологічних процесів - розробка та встановлення технологічного процесу для виробництва однотипних деталей або складання однотипних складових частин або виробів тої або іншої класифікаційної групи. Типізації технологічних процесів повинна передувати робота по класифікації деталей, складальних одиниць і виробів і встановлення типових представників, що володіють найбільшим числом ознак, характерних для деталей, складальних одиниць і виробів даної класифікаційної групи. У нашій країні типізація технологічних процесів одержала широке поширення.

Уніфікованим є виріб, що створений на базі деякої кількості раніше існуючих різних виконань, шляхом приведення їх до єдиного оптимального виконання. Ступінь уніфікації нового або проектованого виробу визначається його насиченість елементами інших виробів, уже освоєних у виробництві. Прикладом може служити прилад для контролю параметрів шорсткості поверхні - профілограф- профілометр, що випускається АТ "Калібр". Він складається із шести самостійних уніфікованих блоків (датчики, електронний блок із показуючим пристроєм, вимірювальні голівки, елементи пневматичних приладів ).

Основними цілями уніфікації є :

1)прискорення темпів науково-технічного прогресу шляхом скорочення строків розробки, підготовки виробництва, виготовлення проведення технічного обслуговування й ремонту виробів;

2)забезпечення високої якості й взаємозамінності виробів і їхніх складених елементів;

3)зниження витрат на проектування й виготовлення виробів;

4)зменшення трудомісткості виготовлення.

Чим більше уніфікованих вузлів і деталей у машині, тим коротше строки проектування й виготовлення, тому що скорочується кількість креслень, знову розроблювальних технологічних процесів, проектування оснащення і т.п. Уніфікація дозволяє підвищити серійність і рівень автоматизації виробничих процесів, забезпечити мобільність промисловості при випуску нових виробів, організувати спеціалізовані виробництва. Завданнями уніфікації є :

· використання в знову створюваних групах виробів однакового або близького функціонального призначення раніше спроектованих, освоєних у виробництві складених елементів (агрегатів, вузлів, деталей);

· розробка уніфікованих складених елементів для застосування в знову створювані або модернізуємих виробах ;

· розробка конструктивно -уніфікованих рядів виробів;

· обмеження доцільним мінімумом номенклатури виробів, що дозволяються до застосування, і матеріалів.

Конструктивно - уніфікований ряд - це закономірно побудована сукупність машин, приладів, агрегатів або інших виробів, включаючи базовий виріб і його модифікації однакового або близького функціонального призначення, а також виробу з аналогічною або близькою кінематикою й схемою робочих рухів [20].

Об'єктами уніфікації можуть бути виробу масового, серійного й одиничного виробництва. Номенклатуру виробів, що підлягають уніфікації, визначають, виходячи з важливості і перспективності цих виробів, обсягу й характеру їхнього виробництва, наявності стандартів на основні параметри виробів і їхніх складових частин, характеру взаємозв'язку унифікованих виробів з іншими виробами в процесі виробництва й застосування. Базою уніфікації є стандартизація з її системою переважальних чисел, що дозволяє встановлювати оптимальні значення параметрів і розмірів виробів, а також комплексів стандартів на основні норми, що забезпечують взаємозамінність уніфікованих деталей, вузлів ( агрегатів), виробів.

Виділяють два основних напрямки розвитку уніфікації: обмежувальний і компоновочний.

Обмежувальний напрямок характеризується проведенням аналізу номенклатури виробів, що випускаються, і обмеження її до мінімально необхідної номенклатури типорозмірів виробів і їхніх елементів. Компоновочий напрямок характеризується проведенням аналізу потреби й виявленням номенклатури виробів, необхідних народному господарству. Результатом цього аналізу є створення нових рядів машин і їхніх проміжних типорозмірів на основі компонування з певного набору уніфікованих вузлів, агрегатів або блоків, але в межах стандартних діючих або створюваних типоразмерных рядів.

Обмежувальний напрямок характеризується тим, що аналізується номенклатура випускаємих виробів, і її обмеження до доцільного мінімуму. Це напрямок у світовій практиці одержало назву "симпліфікація".

Найбільш елементарним видом уніфікації є симпліфікація - усунення невиправданої різноманітності одноіменних об'єктів шляхом простого скорочення кількості їх різновидів до технічно й економічно необхідної з крапки зору задоволення існуючих потреб суспільства. Симпліфікація використовується для раціонального обмеження номенклатури об'єктів при розробці обмежувальних стандартів. Робота з симпліфікації заснована на статистиці, яка виявляє типорозміри й типові конструкції виробів, що найчастіше використовуються. Симпліфікація веде до спрощення виробництва шляхом виключення зайвих типорозмірів деталей, особливо в галузі технологічного оснащення, зайвих видів звітів та документації, об'єднання норм запасів матеріалів та інше.

Селекція об'єктів стандартизації - відбір конкретних об'єктів, які визнають доцільним для подальшого виробництва.

Процеси селекції й симпліфікації часто здійснюються паралельно (наприклад, з 50 типорозмірів каструль при розробці відповідного стандарту обрано тільки 22, виключені ємності 0,9, 1,3, 1,7 л; залишені 1л і 1,5 л). Помітимо, що зазначеним процесам передують класифікація й ранжирування об'єктів, спеціальний аналіз перспективності й зіставлення у виробництві.

У цей час перед уніфікацією постають наступні завдання:

· зменшення різноманіття наявних видів, типів і типорозмірів виробів однакового функціонального призначення шляхом зміни в необхідних випадках конструкцій або конструктивних елементів, основних і другорядних розмірів і т.ін.;

· зміна конструкцій і виконавчих розмірів, марок матеріалу, технічної й термохімічної обробки, точності виготовлення аналогічних деталей, застосовуваних на різних заводах з метою впровадження автоматичних ліній, що допускають економічно вигідне переналагодження при даних розмірах серійного випуску деталей;

· створення комплексів взаємозамінних агрегатів, вузлів і деталей, призначених для складання значно більшої номенклатури машин, механізмів, апаратів або приладів (у порівнянні з існуючими уніфікованими аналогічними виробами) шляхом додавання деякої кількості спеціальних (оригінальних) вузлів і деталей;

· перегляд видів, типів і типорозмірів, виготовлених абовиробів, що здобуваються для комплектації, для заміни морально застарілих або недостатньо якісних більше сучасними, надійними й довговічними виробами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Системне програмне забезпечення. Файлова система.	\|	ЛЕГКА АТЛЕТИКА В СИСТЕМІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.