Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Використання формул

Для перетворення даних призначені формули. Формули вводять у клітинки, де мають міститись результати обчислень. Формула завжди починається з символу =.

Загальний вигляд формули такий: =<вираз>. Приклад формули: =3*В2*С2. Формули можна вводити у самій комірці або у рядку формул. Після завершення введення формули, слід натиснути на Enter чи кнопку V-введення у рядку формул. Після введення формули у клітинці висвітлюється результат, а формулу можна побачити у рядку формул.

Якщо замість результатів отримано ######, то це означає, що деяке велике число не поміщається в клітинці, отже, стовпець треба зробити ширшим, перетягнувши його межу.

Посилання на клітинки є відносними, абсолютними та змішаними. Посилання вказують на те, у яких клітинках перебувають значення, що потрібно взяти як аргументи формули. У формулі за допомогою посилань можна використовувати дані, що перебувають у різних місцях робочого аркуша, а також використовувати значення однієї клітинки у в декількох формулах.

1. Відносні адреси мають властивість змінюватись під час копіювання формул. Наприклад, А1…А6.

2. В абсолютних адресахперед назвою стовпця та рядка стоять символи $$ ($А$1). Абсолютніслужать для посилання на сталі величини (константи), що є в формулах. Такими сталими є курси валют, тарифні ставки, податкові відсотки тощо.

3.Якщо адреса містить один символ $(знак долара), то вона називається змішаною. Наприклад,

$А1−незмінний стовпець і змінний рядок (абсолютне на стовпець)

А$1− змінюваний стовпець і незмінний рядок (абсолютне на рядок).

Властивість абсолютної та змішаної адрес:та частина адреси клітинки, яка стоїть після символу $−не змінюється.

10. Математичні, статистичні функції. Логічна функція Якщо (Если).

Математичні:

1) СУММ( «список аргументів») − для обчислення суми значень аргументів.

СУММ(5;8;9;10) дає результат 32.

2)СТЕПЕНЬ(«список аргументів») − піднесення числа до степеня.

СТЕПЕНЬ(2;4) дає результат 16.

3)КОРЕНЬ(«список аргументів») − повертає значення квадратного кореня.

КОРЕНЬ(36) дає результат 6.

Статистичні:

1) СРЗНАЧ(«список аргументів») − для обчислення середньоарифметичного значення аргументів. СРЗНАЧ(5;8;9;10) дає результат 8.

2) МАКС(«список аргументів») - для визначення максимального значення серед аргументів.

МАКС(5;8;9:10) дає результат 10.

3) МИН(«список аргументів») - для визначення мінімального значення серед аргументів.

МИН(5;8;9:l0) дає результат 5.

Логічна функція Якщо (Если).

У деяких задачах значення комірки (чи виразу) залежить від деякої умови. У такому випадку застосовують функцію ЯКЩО, результатом якої є логічне значення ІСТИНА чи ХИБНІСТЬ(ЛОЖЬ).

Функція має вигляд:

ЯКЩО (<логічний вираз>;<вираз 1>; <вираз 2>)

ЯКЩО (<логічний вираз>;<значення_якщо_істина>; < значення_якщо_хибність >)

· логічний вираз − умова задачі;

· значення_якщо_істина − значення, що приймає функція, якщо <логічний вираз> дорівнює ІСТИНА;

· значення_якщо_хибність − значення, що приймає функція, якщо <логічний вираз> дорівнює ХИБНІСТЬ.

Якщо логічний вираз істинний, то функція набуває значення першого виразу, інакше - другого. Логічні вирази записують так, як в алгоритмічних мовах, за допомогою операцій порівняння =, >, <, <=, >=, <>, визначених над числовими чи текстовими даними.

Наприклад, розрахуємо функцію такого вигляду:

ЯКЩО(Х<5;Х+1;Х/2)

11. Побудова графіків і діаграм.

Діаграми призначені для графічного відображення числових даних.

Діаграми поділяються на стандартні та нестандартні. Типи стандартних діаграм: кругова, точкова, стовпчикова, лінійна, кільцева, пелюсткова, поверхневатощо.

Кругова діаграма відображає числові дані з одного виокремленого рядка чи стовпця у вигляді круга з секторами. Вона демонструє співвідношення частин і цілого, де ціле відповідає 100%.

Точкова діаграма призначена для побудови традиційних математичних графіків.

Гістограма (стовпцева діаграма) показує числові дані з таблиці у вигляді прямокутних стовпчиків.

Усі діаграми (окрім кругової) мають дві осі: горизонтальну - вісь категорій, вертикальну - вісь значень. Об'ємні діаграми мають третю вісь - вісь рядків.

Діаграма складається з багатьох елементів, назви яких можна прочитати на екрані, навівши на елемент діаграми вказівник миші.

Діаграми будуються автоматично програмою, яка називається Майстер діаграм. Її запускають двома способами: 1) за допомогою кнопки Майстер діаграм на панелі інструментів;

2) командою з меню Вставити → Діаграму.

Рекомендується перед запуском майстра виділити діапазони з даними, які треба графічно відобразити. Це зазвичай суміжні рядки чи стовпці.

Під керівництвом майстра користувач виконує чотири кроки:

1) Вибирає тип і вигляд діаграми;

2) Задає дані (якщо вони не були вибрані заздалегідь);

3) Задає параметри (підписи) діаграми;

4) Зазначає куди занести діаграму (на окрему чи поточну сторінку).

Лекція № 8

Тема. Бази даних

План

1.Основні поняття.

2.СУБД Microsoft Access

3. Робота з таблицями бази даних

4.Запити.

5.Форми.

6.Звіти.

1. Основні поняття

Базою даних називають сукупність взаємопов'язаних даних деякої предметної галузі, які зберігаються у пам'яті комп'ютера й організовані таким чином, що їх можуть використовувати для розв'язування багатьох задач різні користувачі.

Для автоматичного опрацювання даних їх потрібно певним чином формалізувати. Формалізація даних відбувається на основі певної моделі даних. До основних моделей даних належать: ієрархічна, мережева і реляційна.

В ієрархічній моделі даних інформацію про об'єкти предметної галузі подають у вигляді дерева. Мережева модель даних допускає наявність складніших зв'язків між об'єктами, ніж ієрархічна.

Найбільше поширена реляційна модель даних (РМД), яку в 1970 р. запропонував англійський математик Кодд. У цій моделі база даних - набір взаємопов'язаних двовимірних таблиць або відношень (англійською relatioп означає «відношення»). Таблиця складається з рядків, які у термінології РМД називають записами (або кортежами). Кожен запис є сукупністю фіксованої кількості полів (атрибутів). Таблиця має заголовок (назву відношення) і стовпці, або поля таблиці, що також мають заголовки. Дані у кожному полі мають бути однотипними (текстові, числові і т. ін.). Можна вважати, що кожен запис таблиці зберігає дані про окремий об'єкт предметної галузі, а поля запису описують певні властивості кожного з об'єктів.

Основне обмеження РМД є таким: будь-яка таблиця не має містити однакових записів. Ця вимога очевидна: кожен об'єкт предметної галузі унікальний.

Для дотримання цього обмеження у РМД вводять поняття ключа.

Ключ – це поле таблиці або сукупність полів, в яких значення не повторюються і таким чином забезпечують унікальність кожного запису таблиці.

Ключ, що складається з одного поля називається простим, а з кількох полів – складеним.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Робота з листами книг.	\|	Служба Mail Lists

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.