• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Служба Mail Lists

План

1.Комп'ютерні мережі: класифікація, основні характеристики.

2. Загальні відомості про Інтернет.

3. Протоколи ТСР/ІР.

4. Адреси в Інтернеті.

5. Доступ користувачів до мережі Інтернет.

6. Основні сервіси Інтернет.

1. Комп'ютерні мережі: класифікація, основні характеристики.

Комп'ютерною мережею називають сукупність комп'ютерів, з'єднаних між собою каналами передачі даних і призначених для розподілу та колективного використання апаратних, обчислювальних, програмних засобів та інформаційних ресурсів.

За територіальним розміщенням мережі поділяють на:

1) локальні(які працюють в межах однієї організації, заводу, лабораторії тощо). Інформація в таких мережах пересилається за допомогою кабелів чи оптичних світловодів із великою швидкістю – 20 Мбітів/с і більше.

2) глобальні(які охоплюють територію окремих країн, континентів);

Їх умовно поділяють на:

Регіональні (розташовані в межах певного регіону: області, району, міста). Інформація в них пересилається телефонними лініями зв’язку зі швидкістю до 100 Кбітів/с. В Україні є декілька мереж регіонального призначення – УкрПак, мережа податкової адміністрації, залізниці, МВС.

Міжнародні та міжконтинентальні (Bitnet, RelCom(CCCP), Internet, EuroNet), що об’єднують абонентів із різних країн. Інформація в таких мережах пересилається за допомогою космічних засобів зв’язку через супутники. В Україні в середньому 0,5-2 Мбіт/с.

За способами з’єднання комп’ютерівлокальні мережі поділяють на зіркоподібні, кільцеві та одноканальні.

Зіркоподібний спосібоб'єднання комп'ютерів використовують, наприклад, у банківських мережах. Усі абоненти такої мережі з'єднані з центральним комп'ютером (сервером) або з концентратором. Об'єднані між собою центральні комп'ютери мереж утворюють багатозіркову мережу.

У кільцевих мережах абоненти з'єднані безпосередньо між собою, а не з центральним комп'ютером. Він є менш надійний від попереднього, оскільки пошкодження чи від'єднання кабелю веде до зупинки функціонування мережі.

Одноканальний(магістральний) спосіб об'єднання абонентів використовують з метою економії витрат на дорогі лінії зв'язку. Тут усі абоненти приєднані через комутатори до одного каналу зв'язку, який називається каналом.(магістраллю, шиною).

Зіркоподібні кільцеві одноканальні.

Локальні мережі в свою чергу поділяються на однорангові та багаторангові. В однорангових мережах всі користувачі мають однакові права. Користувачі такої мережі можуть здійснювати обмін даних між собою, використовувати спільні ресурси (принтери, диски, тощо).

Багаторангова відрізняється від однорангової тим, що в ній використовується один або декілька більш потужних комп’ютерів, що називаються серверами,завдяки чому можна керувати правами користувачів такої мережі.

Сервер –головний комп’ютер, здатний надавати клієнтам деякі мережні послуги ( від англ. Serve - обслуговувати). Комп’ютери, які використовують ресурси мережі називають робочими станціями.

Клієнт – прикладна програма, завантажена в комп’ютер користувача, що забезпечує передачу запитів до сервера й одержання відповідей від нього. На серверах встановлюють програми - сервери, а на робочих станціях -програми-клієнти.

2. Загальні відомості про Інтернет.

Інтернет- це всесвітня комп'ютерна мережа, яка зв’язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу.

Поштовхом для створення Інтернету було запуск СРСР у 1957 р. першого штучного супутника Землі. Міністерство оборони США зібрали науковців і вже через 18 місяців запустили свій супутник. В разі ядерної атаки зі сторони СРСР США вирішила створити мережу, яка б складалась з рівноправних вузлів.

Інтернет започаткований в 1969 р Агентством з наукових досліджень Міністерства оборони США (ARPАNet), як проект розробки надійних цифрових комунікацій для військових потреб. Перед розробниками була поставлена задача створити мережу, яка змогла б працювати безвідмовно у випадку виходу з ладу окремих її ланок. (У ті роки вважалось, що вірогідність ракетно-ядерного удару є доволі високою.) Спочатку ця мережа існувала для обміну інформацією між комп'ютерами військових (науково-дослідних та навчальних) закладів. У 80-і роки її вже використовували в державних (навчальних, наукових) та комерційних цілях.

У 1983 р. ­­– ARPАNet перейменований на Інтернет з використанням протоколу ТСР/ІР.

У 90-і роки Інтернет вийшла за межі США і до неї приєдналися країни всіх континентів світу.

Основні послуги, що надаються Інтернетом:

1. е-mаil (електронна пошта) - що забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі.

2. UseNet· (телеконференції) - дозволяють обмінюватися інформацією деякій кількості зацікавлених осіб, для цього виділяється спеціальна ділянка пам'яті на машині-сервері, яка обслуговує телеконференцію;

3. FTP (File Transfer Protocol) - служба передачі файлів на основі FTP-протоколу;

4. IRC (Intenet Relay Chat) - групові дискусії, які забезпечують обмін текстовими повідомленнями в режимі реального часу;

5. голосове спілкування та відеоконференції - декілька абонентів можуть обмінювати голосовими повідомленнями і бачити один одного. Для цього потрібно мати відповідне програмне і апаратне забезпечення;

6. WWW (World Wide Web - «всесвітня павутина») - служба, яка дозволяє передавати мультимедійні документи (Web-сторінки), пов'язані між собою системою гіпертекстових посилань. Гіпертекстове посилання - це виділений фрагмент тексту, при активізації якого здійснюється перехід до інших документів, на інші розділи того ж самого документу або виконання певних дій.

3. Протоколи ТСР/ІР

Взаємодія всіх об'єктів мережі забезпечуються використанням спільного мережевого протоколу - своєрідної мови спілкування комп'ютерів між собою. Протокол є стандартом, який задає порядок обміну повідомленнями на рівні електричних сигналів.

Загальноприйнятим протоколом в мережі Інтернет є ТСР/ІР (Transmission Control Protocol/ Internet Protocol).

Протокол ТСР відповідає за те, як документи розбиваються на пакети і як потім збираються докупи, а протокол ІР відповідає за те, як пакети досягають адресата.

Згідно з протоколом ТСР/ІР дані розділяються на невеликі пакети, кожний зі своїм номером. До кожного пакета додається інформація, необхідна для його передавання: адреса комп'ютера-відправника, адреса комп'ютера-одержувача тощо. Далі пакети надсилаються, причому вони можуть йти різними маршрутами (тими, які на даний момент вільні). Спеціальні комп'ютери-маршрутuзаторu визначають шлях, яким той чи інший пакет має переходити від одного комп'ютера до іншого.

Після доставки пакета до комп'ютера-одержувача перевіряється цілісність пакета. Якщо передача пакету була невдалою, то вона повторюється.

4. Адреси в Інтернеті.

Для точної доставки пакетів через мережу Інтернет кожному комп'ютеру присвоюється своя адреса.

ВІнтернет використовуються два типи адрес: ІР-адреси і доменні.

ІР-адреса є послідовністю з чотирьох чисел, розділених крапками, кожне з яких приймає значення від 0 до 255. Ліва частина ІР-адресивизначає адресу (номер) конкретної мережі і називається мережним ідентифікатором. ПравачастинаІР-адреси визначає конкретний комп'ютер в мережі та називаються ідентифікатором комп'ютера (host ID).

Для зручності серверам Інтернету присвоюють символьні адреси з використанням так званої доменної системи імен (Domain Name System, DNS).

Доменні адреси – це унікальні імена комп’ютерів в Інтернет, що складається із частин (доменів), які розділені крапками.

Система доменів має деревоподібну структуру. Імя кожного комп’ютера має вигляд:

Імя комп’ютера… Домен 2-го рівня . Домен 1-го рівня

Домен 1-го рівня визначає країну або тип організації, до якого належить комп’ютер (ua, us, ru, fr, com, edu, org). Домен 2-го рівня визначає організацію, компанію або місто. Останнім записується ім'я комп'ютера, групи комп'ютерів або користувача.

Перелік доменів найвищого рівня та їх значення.

com – комерційні організації;

edu – освітні заклади;

gov – урядові організації;

int – міжнародні організації;

mil – військові установи;

net – організації, що працюють з мережею;

org – некомерційні організації;

tv – телевізійні компанії.

Приклади доменних адрес: Microsoft.сom, education.gov.ua, my_computer.kiev.ua

Для ідентифікації ресурсів мережі використовується адреса URL (Uniform Resource Locator- уніфікований покажчик ресурсу), що складається з 3 частин:

1) Назва протоколу в інформаційному просторі, двокрапка і 2 косі риски; н-д http:// ,ftp://, news://, file://.

2) Зазначення DNS імені комп’ютера; http://www.itl.net.ua.

3) Зазначення повного шляху доступу до файлу , коса риска; н-д http://www.yahoo.com/sport можна отримати доступ до каталогу sport на сервері yahoo.

5. Доступ користувачів до мережі Інтернет.

Для роботи в мережі необхідно:

o Фізично під єднати комп’ютер до одного з вузлів мережі Інтернет;

o Одержати ІР-адресуна постійній чи тимчасовій основі;

o Встановити і настроїти програмне забезпечення.

Організаційно доступ до мережі користувачі дістають через провайдери.

Провайдер — організація, що надає послуги приєднання користувачів до мережі Інтернет. (UkrSat-м.Київ, UARNet-зх.Україна).

Провайдер має постійно ввімкнений продуктивний сервер, сполучений з іншими вузлами мережі інформаційними каналами з достатньо високою пропускною здатністю.

Існує три основних способи підключення до провайдера:

1. Через телефонну лінію (комутоване). При цьому способі підключення модем з'єднується з телефонною лінією. Для підключення до Інтернету модем дзвонить за номером провайдера (часто це звичайний абонентський номер) і після того як модем провайдера «бере слухавку», встановлюється зв'язок. Цей спосіб підключення є відносно дешевим, але дуже повільним та ненадійним, тому що звичайно встановлюється така нестабільна схема зв'язку: комп'ютер - телефонна станція - телефонна станція провайдера - провайдер.

2. Через «виділену лінію» - кабель, який з'єднує комп’ютер-клієнт з провайдером. Цей спосіб вважається найнадійнішим, але він може бути дуже дорогим, якщо провайдер знаходиться від комп'ютера-клієнта на великій відстані.

3. Через радіозв'язок. Цей спосіб дешевший за виділену лінію, якщо провайдер знаходиться далеко, але не такий надійний, бо радіозв'язок залежить від атмосферних явищ (наприклад, якість зв'язку під час грози значно погіршується).

Провайдери надають свої послуги на договірній основі, найчастіше орієнтуючись на час роботи користувача або обсяг даних, які пересилаються по мережі. При укладенні договору провайдер повідомляє клієнту всі атрибути, необхідні для підключення та параметри з’єднання (ідентифікатори, паролі, номери телефонів, порти тощо). Зазвичай користувачі навчальних закладів, великих організацій, фірм, підприємств приєднуються до Інтернет через свою локальну обчислювальну мережу. На один із комп'ютерів локальної мережі покладається виконання функцій proxy-сервера – управління локальною мережею і "посередництво" між комп'ютерами користувачів та мережею Інтернет (Proxy – представник, довірена особа).

Всі технічні й організаційні питання щодо взаємодії з провайдером вирішує адміністратор мережі. Для користувачів розробляється інструкція з переліком дій, які треба виконати для приєднання до мережі Інтернет. Комп'ютери провайдера можуть виконувати функції хост-машини або звертатися до потужніших хост-машин для доступу до глобальних ресурсів Інтернету через високопродуктивний канал передавання даних – магістраль.

Хост-машина (від англ. host – господар) – це комп'ютер, що виконує мережеві функції, реалізуючи повний набір протоколів мережі, або завдання користувача (програми, розрахунки).

Деякі хост-машини можуть бути шлюзами – апаратними і програмними засобами для передавання даних між несумісними мережами, наприклад між Інтернетом та мережами FidoNet, BitNet, CompuServe та ін.

6. Основні сервіси Інтернет.

Сервіси мають різні прикладні протоколи. Для того, щоб скористатися службами Інтернету, необхідно встановити на комп'ютері клієнтські програми, здатні працювати за протоколом відповідних служб. Програми для перегляду Web- сторінок називаються оглядачами, або програмами-браузерами, наприклад Microsoft Internet Explorer, Opera, Netscape Communicator, Netscape Navigator.

Електронна пошта (е-mаil).

Це один з найпоширеніших сервісів Інтернет, що забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі. Сьогодні свою адресу в системі електронної пошти мають сотні мільйонів чоловік. Вартість пересилання лита електронною поштою значно нижча за пересилання звичайного листа, швидкість пересилання - кілька хвилин.

Послуги електронної пошти надають так звані поштові сервери.

На них користувачам виділяються "поштові скриньки", які ідентифікуються поштовими іменами користувачів і накопичують повідомлення, що надходять на відповідні адреси. Для зв’язування з сервером достатньо ввести його адресу і у вікні браузера внести свої дані (ім’я та пароль). Користувач повинен час від часу приєднуватися до сервера для отримання і відсилання повідомлень.

Перед першим зверненням до своєї "поштової скриньки" необхідно заповнити невелику електронну форму, в якій слід вказати своє ім’я та прізвище. Усі сервери пропонують вказати деяке питання та відповідь на нього, яку знає тільки користувач, відповідь, яку не можна забути. Це робиться для того, щоб можна було відкрити скриньку, навіть якщо користувач забув пароль. В якості нового пароля якраз і буде вказана відповідь. Щоб відправити повідомлення, необхідно, крім написання самого тексту листа, вказати адресу отримувача та тему повідомлення.

Поштова адреса в Інтернеті складається з 2-х частин, розділених знаком @ (читається «ет», чи «собака» в країнах СНД): «Імя користувача@імя комп’ютера», н-д: Володя@rambler.ru

Розроблено достатньо багато програм, що дають змогу працювати з електронною поштою: Microsoft Outlook Express, The Bat, Eudora. Програми дають змогу створювати, надсилати, одержувати та читати повідомлення і вкладки, а також виконувати дії, що спрощують процес роботи з поштою. Cервіс WWW

Найбільш поширений і особливо активно розвивається за останні роки такий сервіс Інтернет як WWW.

World Wide Web (WWW) — всесвітня павутина. Це єдиний інформаційний простір, який складається із сотень мільйонів взаємопов'язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються у web-серверах. Документ всесвітньої павутини називається гіпертекстовою чи web-сторінкою. Одна тема може знаходитись на різних сторінках. Від однієї сторінки до іншої можна переходити за допомогоюгіпертекстових посилань. Група тематично об'єднаних web-сторінок утворюють web-вузол (інші назви — web-сайт, сайт). Для створення таких документів розроблена спеціальна мова гіпертекстової розмітки HTML (Hyper Text Markup Language).

Сторінка може мати не тільки форматований текст, а й графічні, аудіо та відео об’єкти. Найважливішою особливістю web-сторінок є гіпертекстові посилання –це підкреслений та виокремлений іншим кольором текст у документі. Клацнувши на ньому, можна відкрити деякий інший текстовий, звуковий та відео файл.

Отже, сукупність величезної кількості гіпертекстових електронних документів, які зберігаються на серверах WWW, утворює своєрідний гіперпростір документів, між якими можливе переміщення. Для передавання інформації у WWW використовується протокол http. Перегляд web-сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм браузерів. Найпопулярнішими в Україні web-браузерами є Microsoft Internet Explorer, Netscape Communicator та Opera.

До основних можливостей програм – браузерів слід віднести:

1. завантаження та відображення Web-сторінок за заданою адресою або після активізації гіперпосилань;

2. робота із Web- сторінками (перегляд у повноекраному режимі, настройка кольорів, вибір шрифтів за замовчуванням

3. збереження і відкриття файлів різних типів - наприклад; графічних файлів;

4. відправлення повідомлень електронною поштою;

5. використання каналів для періодичного отримання інформації із Інтернету;

6. пошук Web-сторінок за контекстом (панель Поиск);

7. Прослуховування радіопередач (панель Радио).

Служба передавання файлів FTP

Служба передавання файлів (FTP - File Transfer Protocol - протокол передавання файлів) займається пересиланням через Інтернет файлів, звичайно великих розмірів. Служба FTP має свої сервери в Інтернеті, на яких зберігаються великі архіви даних. Для роботи з серверами FTP може бути встановлено спеціальне програмне забезпечення, але звичайно програми-броузери мають вбудовані можливості по передаванню файлів.

Служба ІRС

Служба IRC (Internet Relay Chat) призначена для прямого спілкування декількох користувачів у режимі реального часу. Службу IRC називають ще чат- конференціями, або просто чатом. На відміну від телеконференцій, у яких спілкування учасників є відкритим для всього світу, в службі IRC спілкування здійснюється по закритому каналу. Кожний користувач може створити власний канал та запросити в нього учасників бесіди або приєднатися до одного з відкритих вже каналів.

Існує декілька клієнтських програм, які підтримують службу IRC, найбільш популярна з них – mІRС, mІRС32для Windows.

Служба Mail Lists (списки розсилання) створено на підставі протоколу електронної пошти. Підписавшись, часто і безкоштовно, на списки розсилання, можна регулярно одержувати електронною поштою повідомлення на певні теми (науково-технічні й економічні огляди, презентації нових програмних та апаратних засобів ОТ, рекламну інформацію щодо товарів і послуг і т. п.).

Читайте також:

1. Адміністративна служба
2. Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
3. Встановити централізоване адміністрування. Служба безпеки висту­пає, перш за все, в ролі радника або консультанта керівника підприємства, і не може нав'язувати методи (засоби) ІБ.
4. Державна виконавча служба
5. Державна виконавча служба (Ст. 12 КВК)
6. Державна контрольно-ревізійна служба і її функції у фінансово - господарському контролі
7. Державна податкова служба
8. Державна служба в Україні.
9. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
10. Державна служба з геодезії та картографії
11. Державна служба України з надзвичайних ситуацій
12. Державна служба України з питань захисту персональних даних

Переглядів: 1237