Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Предмет угоди: санітарні та фітосанітарні заходи

Санітарний або фітосанітарний захід – будь-який захід, що проводиться:

– для захисту життя або здоров’я тварин чи рослин на території члена СОТ від ризиків, що виникають у результаті проникнення, укорінення чи поширення шкідників, хвороб, організмів, які є носіями хвороб, а також хвороботворних організмів;

– для захисту життя або здоров’я тварин чи рослин на території члена СОТ від ризиків, що виникають від добавок, забруднюючих речовин, токсинів або хвороботворних організмів, які містяться у продуктах харчування, напоях чи кормах;

– для захисту життя або здоров’я людини на території члена СОТ від ризиків, що виникають у результаті хвороб, які переносяться тваринами, рослинами або продукцією, що виробляється з них, або в результаті проникнення, укорінення чи поширення шкідників;

– для уникнення чи обмеження іншої шкоди на території члена СОТ, що завдається у результаті проникнення, укорінення або поширення шкідників.

У контексті цих визначень термін «тварина» включає риб і дику фауну; термін «рослина» включає ліси та дику флору; термін «шкідники» включає бур’яни; термін «забруднюючі речовини» включає залишки пестицидів і ветеринарних препаратів, а також сторонні речовини.

Санітарні або фітосанітарні заходи включають усі відповідні закони, постанови, нормативні акти, вимоги та процедури, у тому числі критерії кінцевого продукту; виробничі процеси та способи виробництва; процедури випробувань, інспекції, сертифікації та ухвалення; карантинні режими, в тому числі відповідні вимоги щодо перевезення тварин чи рослин або щодо матеріалів, необхідних для їх виживання під час перевезення; положення щодо відповідних статистичних методів, процедур відбору та методів оцінки ризику; вимоги щодо пакування та етикетування, які безпосередньо стосуються безпечності продуктів харчування.

Тарифні та нетаріфні бар’єри в угоді про зону вільної торгівлі ЗВТ+

Приблизно для 80 % агропромислової продукції буде усунено тарифні бар’єри. Але залишатимуться проблеми відповідності сільськогосподарської продукції вимогам ЄС щодо безпечності, і ринок ЄС лишатиметься «зачиненим» для цих товарів.

Головна відмінність ЗВТ+ від стандартної угоди ЗВТ: Угода ЗВТ+ з Європейським Союзом передбачатиме гармонізацію українського законодавства з європейським в окремих визначених сферах.

Перспектива.У разі гармонізації українського законодавства з європейським у сфері СФС відповідні санітарні або фітосанітарні заходи вважатимуться еквівалентними і це означатиме вільний доступ української сільськогосподарської продукції на ринок ЄС (у межах 80 % продукції, для якої за Угодою будуть зняті тарифні бар’єри).

Основні проблеми в торгівлі харчовими продуктами з ЄС, що стосуютьсясанітарних і фітосанітарних заходів: 8 звітів FVO (Food and Veterinary Office – FVO-Орган ЄС з верифікації виконання продовольчого законодавства ЄС) з 2005 по 2010 рр., які вказують на недоліки у сфері державного регулювання безпечності харчових продуктів в Україні:

– незадовільний рівень координації контролю, що здійснюється низкою контролюючих органів;

– недостатність знань у офіційних інспекторів стосовно вимог законодавства ЄС щодо безпечності продовольчої продукції;

– неадекватний рівень впровадження операторами ринку системи НАССР і програм моніторингу контамінантів контролюючими органами;

– майже повна відсутність вимог до благополуччя тварин.

Найбільш критичні для гармонізації зміни харчового законодавства України:

1. Встановлення вимог до контролюючих органів і державної системи контролю в цілому (приклад – Регламент ЄС 882/2004).

2. Створення інтегрованої системи державного контролю або системи з одним контролюючим органом.

3. Перегляд санітарних норм і правил відповідно до законодавства ЄС.

4. Запровадження вимог щодо благополуччя тварин.

Перехідний період.За практикою більшості угод стосовно зони вільної торгівлі їх вступ у дію здійснюється через 2–3 роки після завершення роботи над текстом угоди. Отже, достатньо передбачити перехідний період у 1–2 роки для гармонізації законодавства у сфері СФС. Тобто в розпорядженні України є 4–5 років. Це амбітне завдання, але цілком реальне для виконання. Встановлення більшого перехідного періоду підвищуватиме ризик невиконання плану з гармонізації.

Висновок.Попереду велика робота:

– для чиновників і членів парламенту – суттєві зміни в законодавстві та його імплементація;

– для виробників харчових продуктів – покращення гігієнічних умов виробництва та впровадження, щонайменше, системи управління безпечністю продукції на засадах НАССР.

Допомога держави операторам продовольчого ринку:

– вірогідність фінансової допомоги або надання податкових пільг у сучасних умовах близька до нуля;

– на законодавчому рівні держава може скасувати значну кількість необґрунтованих з точки зору захисту здоров’я та інтересів споживачів вимог до операторів ринку, яких не існує в ЄС. У цьому випадку вітчизняні підприємства можуть опинитися приблизно в рівних умовах (щодо застосування угоди СФС) з їхніми європейськими конкурентами.

Нині рівень гармонізації українського законодавства стосовно санітарних і фітосанітарних заходів з відповідним європейським є низьким. Якщо темп законодавчих реформ залишатиметься аналогічним існуючому, то Україна не зможе досягти прийнятного рівня гармонізації в осяжному майбутньому, і ринок ЄС залишатиметься зачиненим для української сільськогосподарської продукції.

Міжнародні угоди, укладені в рамках СОТ, акцентують увагу на важливості стандартів Codex Alimentarius. Відповідно до правил СОТ, якщо є відповідний стандарт Codex Alimentarius, який регламентує питання безпеки харчових продуктів, стандарт Міжнародного епізоотичного бюро (OIE), який регламентує питання здоров’я тварин, або стандарт Міжнародної конвенції про захист рослин (IPPC), який встановлює фітосанітарні заходи, їх слід використовувати як еталони.

Codex Alimentarius, об’єднана комісія FAO і ВООЗ

Комісія Codex Alimentarius була створена ФАО (Організацією ООН з питань продовольства і сільського господарства) та ВООЗ (Всесвітньою організацією охорони здоров’я) у 1962 р. і фінансується ними. Її скорочена назва – Codex, або САС.

Мета роботи Комісії, яка є міжурядовим органом, полягає у:

– обмеженні споживача від небезпечних для здоров’я продуктів і від шахрайства;

– забезпеченні справедливої торгівлі харчовими продуктами;

– координації робіт із стандартизації харчових продуктів;

– керівництві діяльністю зі створення проектів стандартів, їх остаточної доробки та публікації;

– спрощенні міжнародної торгівлі харчовими продуктами.

Комісія Codex Alimentarius встановлює:

– стандарти;

– зібрання правил;

– керівництва;

– рекомендації для урядів.

Одна з основних цілей Codex Alimentarius – підготовка стандартів на продовольчі товари. Codex Alimentarius приймає і рекомендує для міжнародного застосування стандарти після повного вивчення їх усіма державами-членами.

Комісія розробила більше 200 стандартів на перероблені продукти, напівфабрикати, сировину: молоко і молочні продукти, фруктові соки, швидкозаморожені продукти, какао продукти і шоколад, жири та олії, перероблені м’ясні продукти, рибу і рибні продукти, спеціальні дієтичні продукти, супи та бульйони, морозиво та натуральні мінеральні води, зерно, бобові, рослинні білки.

Стандарти стосуються:

– маркування;

– харчових добавок;

– забруднювачів;

– методів аналізу та відбору проб;

– гігієни харчових продуктів;

– харчових продуктів для спеціальних дієтичних цілей;

– систем інспекції і сертифікації імпортних та експортних харчових продуктів;

– залишків ветеринарних препаратів у харчових продуктах;

– залишків пестицидів у харчових продуктах. Об’єднаний комітет експертів ФAO/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) досліджував більше 700 хімікатів і 25 забруднювачів. JECFA встановлює кількість добавок, що може надходити в організм щодня протягом усього життя людини без суттєвого ризику. Члени JECFA відібрані з наукового співтовариства.

Інша група вчених (об’єднана зустріч ФAO/ВООЗ за залишками пестицидів) дає рекомендації за залишками пестицидів.

Спільна комісія ФAO/ВООЗ з мікробіологічної оцінки ризику (JEMRA) проводить покрокову наукову оцінку несприятливих впливів на здоров’я харчових отруєнь. Найбільш відома система аналізу ризиків ХACCП розроблена цією комісією.

Система обміну інформацією Codex, яка застосовується у випадках критичного становища з харчовими продуктами, включає:

1) ідентифікацію ризику стосовно до певного харчового продукту;

2) організацію пунктів обміну інформацією;

3) передачу інформації у ФAO, ВООЗ та інші міжнародні організації.

Codex Alimentarius також розробляє зведення правил, які рекомендуються урядам як рекомендації. Мова йде про зведення правил перевірки тварин до і після забою, гігієнічних правил, правил для цілого ряду свіжих і консервованих продуктів, зберігання швидкозаморожених продуктів і натуральних мінеральних вод. Через один зі своїх комітетів Комісія Codex Alimentarius надає послуги з інспекції та сертифікації імпортованих харчових продуктів.

Робота Комісії Codex Alimentarius має більш глибокі наслідки, ніж просто подолання торговельних бар’єрів. Комісія заохочує країни застосовувати етичні методи. Кодекс етики міжнародної торгівлі продовольчими товарами звертається до торгуючих сторін із закликом припинити постачати низькоякісного або небезпечного продовольства на міжнародні ринки.

Дії Codex Alimentarius у майбутньому спрямовані на дослідження харчових продуктів, отриманих методами біотехнології. Новими напрямами є:

– корм для тварин;

– гігієна м’яса;

– система інспекції та сертифікації імпортних та експортних харчових продуктів.

Основні принципи Угоди СОТ про застосування санітарних і фітосанітарних заходів (СФС).

Основні принципи угоди:

1. Гармонізація. Угода про СФС заохочує уряд встановлювати національні СФС заходи, сумісні з міжнародними стандартами, керівними принципами та рекомендаціями. Міжнародні стандарти розробляють:

– у галузі безпеки харчових продуктів – об’єднана Комісія ФАО / ВООЗ – Codex Alimentarius;

– у галузі здоров’я тварин – Міжнародне бюро епізоотії;

– у галузі охорони рослин – Міжнародна Конвенція з захисту рослин.

Одна з проблем полягає в тому, що міжнародні стандарти є часто настільки суворими, що багатьом країнам важко застосувати їх на національному рівні. Угода дозволяє країнам використовувати власні стандарти і різні методи інспекції продуктів. Члени Угоди можуть також запроваджувати заходи, що відповідають більш високим стандартам, ніж міжнародні. У цьому випадку країну можна попросити надати наукове виправдання того, що відповідний міжнародний стандарт не дасть прийнятного рівня захисту. Уряд однієї країни може поставити під сумнів заходи іншої країни.

2. Недискримінація та національний режим. Через відмінності в кліматі, поширення різних шкідників і хвороб, різних умов безпеки їжі не завжди коректно застосовувати ті ж самі санітарні та фітосанітарні вимоги до товарів, що прибувають із різних країн. Тому СФС заходи іноді змінюються залежно від країни походження товарів. Це взято до уваги в Угоді. Держави повинні також визнати вільні від хвороб області, які не можуть відповідати політичним кордонам, і адаптувати свої вимоги до товарів з цих областей.

3. Еквівалентність. Угода не вимагає віддавати пріоритету торгівлі безпечними товарами. Як тільки країна зупинилася на прийнятному рівні ризику, є безліч альтернативних заходів, які можуть використовуватися, щоб досягти цього захисту (обробка, карантин або строгий огляд). Наприклад, хоча можна заборонити ввезення екзотичного шкідника, обробка товарів також може зменшити ризик і з’явиться менше обмеження торгівлі.

4. Оцінка ризику. Країни повинні встановити СФС заходів на основі оцінки фактичних ризиків. Угода, зокрема, роз’яснює, які фактори повинні бути прийняті до уваги при оцінці ризику. Уряди повинні бути послідовні у рішеннях про те, що є безпечним продуктом, здоровою рослиною або твариною. Обмеження повинні застосовуватися тільки в необхідній мірі. Ці обмеження не повинні довільно або невиправдано вносити відмінності між країнами, де переважають ідентичні умови. Угода СФС дозволяє вживати запобіжних заходів, негайних заходів у надзвичайних ситуаціях. Відомо багато прикладів, коли на основі наукового свідчення були заборонені виробництво, продаж і імпорт продуктів. Угода СФС не впливає на право країн накладати заборони при цих умовах.

5. Прозорість. Уряди повинні повідомити інші країни про введення або перегляд якого-небудь СФС вимоги, що впливає на торгівлю, а також створити інформаційні центри, через які можна було б дізнатися про нові або існуючі заходи. Вони також повинні дозволити провести розслідування того, як на території країни застосовуються вимоги до безпеки харчових продуктів, здоров’я тварин і рослин.

Технічне регулювання, санітарні, фітосанітарні заходи та підтвердження відповідності в міжнародній торгівлі

Обов’язкові вимоги держави до технічних параметрів продукції реалізуються за допомогою системи технічного регулювання, в якій ключовими документами є технічні регламенти.

В останні роки країни проводять все більш активну політику регулювання торгівлі. Це є результатом зростання рівня життя у світі, який підвищив попит споживачів на безпечні та високоякісні товари. Загострення проблеми забруднення води, повітря та ґрунту змушує суспільство звернутися до продукції, дружній навколишньому середовищу. У результаті кількість технічних інструкцій і стандартів, прийнятих різними країнами, значно збільшилася.

Якщо фірма відрегулювала свої виробничі потужності так, щоб вони відповідали технічним вимогам різних ринків, собівартість продукції, найімовірніше, зросте. Такі витрати ставлять експортерів у менш сприятливе становище порівняно з фірмами, що працюють на внутрішній ринок.

Відповідність технічним інструкціям повинна бути підтверджена шляхом випробувань, сертифікації або інспекції, зазвичай, за рахунок компанії. Сертифікація – ще одна перешкода для експортерів.

Якщо інструкції встановлені довільно, у міжнародній торгівлі їх можна використовувати як інструмент захисту внутрішніх галузей промисловості.

Для того, щоб технічні регламенти не завдавали неправомірної шкоди міжнародній торгівлі, країни-члени СОТ підписали угоди «Про технічні бар’єри в торгівлі» та «Про санітарні та фітосанітарні заходи», які в їх актуальному викладі вступили в силу з 1 січня 1995 р.

[Вгору] [Вниз]

4.6. Угода про оцінку відповідності
та прийнятність промислових товарів

Угода про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію (Угода АСАА – Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products) – майбутня угода, яка, на думку Держспоживстандарту має бути укладена між Україною і ЄС в рамках розпочатого у лютому 2008 р. переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [19].

Інтегральною складовою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС будуть положення Угоди про зону вільної торгівлі (Угода про ЗВТ). Згідно з практикою укладання подібних угод додатком до положень Угоди про ЗВТ є Угода про взаємне визнання сертифікатів відповідності на промислову продукцію (Угода АСАА). Така угода укладається у формі Протоколу щодо оцінки відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА).

Такі угоди укладались Європейським Союзом з країнами, що були кандидатами на членство в ЄС, та країнами Середземномор’я і дали змогу продукції, що охоплювалась цими угодами, вільно просуватись на внутрішньому ринку ЄС без додаткових процедур оцінки відповідності.

У грудні 2005 р. у Брюсселі між Держспоживстандартом і Генеральним директоратом Європейської Комісії «Підприємництво та промисловість» і «Торгівля» було підписано домовленість щодо закріплення основних напрямів співпраці на основі Плану дій щодо вільного просування промислових товарів (далі – План дій АСАА), які необхідно здійснити у рамках підготовки до укладення з ЄС Угоди АСАА. План дій АСАА охоплює:

– адаптацію законодавства, гармонізацію нормативно-правової бази,

– створення (модернізацію) відповідної інфраструктури.

У рамках Плану дій АСАА за участі центральних органів виконавчої влади і підприємницьких структур було визначено й погоджено з європейською стороною чотири пріоритетні сектори української промисловості, у яких буде здійснюватись доступ продукції на ринки Сторін на основі дії Угоди АСАА:

– низьковольтне обладнання,

– машини і механізми,

– прості посудини високого тиску,

– електромагнітна сумісність.

З 2005 р. Держспоживстандарт здійснює адаптацію рамкового і секторального законодавства, удосконалення інфраструктури якості, гармонізацію національних стандартів з міжнародними та європейськими нормами і правилами. Станом на початок 2010 р. в Україні прийнято

– 5998 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими,

– 27 технічних регламентів, розроблених на основі європейських директив, насамперед, директив Нового і Глобального підходу, у тому числі три технічні регламенти, що визначені як пріоритетні (безпека простих посудин високого тиску, електромагнітна сумісність, низьковольтне обладнання). Інші два пріоритетні технічні регламенти проходять процедури узгодження (машини і механізми, обладнання, що працює під тиском). До затверджених технічних регламентів Держспоживстандартом прийнято переліки стандартів, які є доказовою базою відповідності продукції вимогам цих технічних регламентів.

Створення всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним сегментом наближення регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

Для досягнення можливості інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС Україна має привести свою систему технічного регулювання у відповідність до європейських вимог, оскільки головними перешкодами торгівлі з ЄС є не імпортні тарифи, а технічні бар’єри у торгівлі – вимоги до безпечності та якості продукції, її характеристик, процедури оцінки відповідності.

Позиція ЄС (у викладі Держспоживстандарту України)

У процесі розпочатих переговорів Держспоживстандарт не погоджувався з пропозицією ЄС, яка полягала в односторонньому визнанні українською стороною європейських сертифікатів і відкритті українського ринку для продукції країн ЄС. Ця пропозиція була неприйнятною для української сторони, як така, що порушує принцип симетричного взаємного доступу продукції на ринки Сторін і не відповідає положенням Угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ (далі – Угода ТБТ СОТ).

Позиція Держспоживстандарту

Європейській стороні було запропоновано підхід, який полягає у тому, що Україна і ЄС будуть керуватись положеннями Угоди АСАА у секторах, в яких Україною здійснено адаптацію і створено відповідну інфраструктуру після перевірки європейськими експертами. Доступ продукції на ринки Сторін, що не охоплена Угодою АСАА, регулюватиметься Угодою ТБТ СОТ.

Відкритий формат Угоди АСАА передбачає, що після адаптації законодавства, створення відповідної інфраструктури та перевірки відповідності європейським нормам у певних секторах, ці сектори буде внесено до Угоди АСАА без необхідності повторної ратифікації. Вільний доступ продукції на ринки Сторін буде забезпечено на основі взаємного визнання сертифікатів відповідності на цю продукцію.

Передбачається, що протягом 2010–2012 рр. ЄС надаватиме Україні технічну допомогу для удосконалення системи технічного регулювання. У результаті цього мають бути введені в дію всі директиви Нового і Глобального підходів, які за експертною оцінкою охоплюють більше 50 % обсягів взаємної торгівлі.

Подальші кроки України з адаптації законодавства будуть приводити до включення до Угоди АСАА інших видів продукції, за якими буде відкриватись взаємний доступ продукції на ринки Сторін на основі взаємного визнання сертифікатів відповідності.

Позиція ЄС (у викладі Мін’юсту України)

Європейська сторона запропонувала в частині щодо технічних бар’єрів розділу «Торгівля товарами» проекту Угоди про зону вільної торгівлі підхід щодо визначення еквівалентності товарів відповідно до формату АСАА. Тобто, відповідно до Протоколу про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції між Україною та ЄС (далі – Угода АСАА) відбуватиметься взаємне визнання сертифікатів відповідності на продукцію, що належатимуть до сфер, в яких здійснено адаптацію законодавства України до актів ЄС та створено відповідну інфраструктуру.

Положення Угоди АСАА на момент підписання та вступу в дію Угоди про зону вільної торгівлі міститимуть зобов’язання України щодо адаптації законодавства лише до положень актів acquis communautaire Нового і Глобального підходу. Торгівля продукцією між сторонами, яка не буде охоплена положеннями Угоди АСАА, здійснюватиметься відповідно до Угоди про технічні бар’єри у торгівлі COT (далі Угода СОТ ТБТ).

Також формат Угоди АСАА передбачає, що після адаптації законодавства, створення відповідної інфраструктури та перевірки відповідності європейським нормам у інших секторах, ніж ті, що будуть зазначені в Угоді АСАА, ці сектори будуть внесені до положень Угоди АСАА.

Станом на лютий 2010 р. в Україні існує два підходи стосовно доступу української продукції на ринок ЄС:

– підхід на основі Угоди АСАА (Держспоживстандарт);

– підхід на основі вільного доступу продукції на ринки сторін після п’ятирічного періоду адаптації (Міністерство юстиції України).

Позиція Держспоживстандарту

На думку Держспоживстандарту, існують ризики для України, якщо буде обраний підхід, запропонований Міністерством юстиції України.

1. Ризик невиконання Україною повномасштабної адаптації внаслідок браку необхідних ресурсів. Це призведе до того, що європейські товари будуть вільно надходити на український ринок, а українським товарам доведеться проходити процедуру оцінки відповідності.

2. Недостатня якість української продукції, її невідповідність європейським вимогам призведе до заборони поставок на ринок ЄС і застосування відповідних штрафних санкцій.

Для об’єднання двох підходів, на думку Держспоживстандарту, необхідно:

1) прийняти Закон України про національну програму адаптації до норм ЄС. Програма розрахована на 10 років і передбачає повномасштабну адаптацію законодавства, нормативної бази, створення відповідної інфраструктури згідно з європейськими принципами, підготовку економіки України до роботи за європейськими нормами;

2) відобразити в розділі «Технічні бар’єри у торгівлі» Угоди про зону вільної торгівлі підхід на основі Угоди АСАА та посилання на відповідну Національну програму.

Позиція Міністерства юстиції України

Угода про асоціацію має сприяти поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Тому її положення мають містити всі необхідні юридичні механізми для побудови внутрішнього ринку, як це передбачається у статтях 34–36 Договору про функціонування Європейського Союзу. Натомість запропонований ЄС формат розділу «Торгівля товарами» в частині технічних бар’єрів у торгівліпередбачає інший механізм побудови внутрішнього ринку між Україною та ЄС.

Так, по-перше, надання вільного доступу українським товарам на ринок ЄС відбуватиметься паралельно із забезпеченням еквівалентності законодавства, тобто після здійснення адаптації законодавства. На нашу думку, такий підхід не є заохочувальним для України, оскільки не покладає на Україну обов’язку забезпечити еквівалентність. Навпаки, ЄС пропонує Україні визнавати еквівалентність лише у тих аспектах і тоді, коли Україна буде готова до визнання еквівалентності.

План дій щодо вільного просування промислових товарів на сьогоднішній день не реалізовано. Виконання Національної програми адаптації до норм ЄС у сфері технічного регулювання, яку запропоновано Держспоживстандартом прийняти для здійснення протягом 10 років повномасштабної адаптації законодавства України до законодавства ЄС, не забезпечить автоматичного спрощення з боку ЄС умов доступу української продукції на ринок ЄС.

По-друге, такий формат Угоди АСАА буде стосуватися лише продукції, що входитиме до секторів, які в ЄС регулюються актами acquis communautaire Нового і Глобального підходу, а саме переважно це стосуватиметься такої продукції: низьковольтне обладнання, машини і механізми, прості посудини високого тиску, електромагнітна сумісність.

Натомість інші товари, які відносяться до інших сфер економіки, залишатимуться осторонь процедур визнання еквівалентності, зокрема: автомобілі, сільськогосподарські та лісогосподарські трактори, будівельне устаткування та обладнання, текстиль (тканини), продукти харчування, добрива, небезпечні речовини, косметика, тютюн, алкогольні напої, предмети культури, рекреаційні транспортні засоби.

У деяких сферах, які не будуть внесені до Угоди як такі, що потребують встановлення еквівалентності, вже діятиме на момент вступу Угоди відповідне законодавство, гармонізоване з законодавством ЄС, наприклад, це стосується текстильних виробів, сільськогосподарських і лісогосподарських машин, маркування продуктів харчування:

– у 2009 році прийнятий Технічних регламент щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 № 13, який розроблений з урахуванням вимог Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 96/74/ЄС від 16 грудня 1996 р. про назви і правила маркування текстильних матеріалів;

– на виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу розроблено:

- проект Технічного регламенту щодо затвердження типу сільськогосподарських або лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин разом з їх системами, складовими частинами та окремими технічними деталями;

- проект Технічного регламенту щодо частин і характеристик колісних сільськогосподарських або лісогосподарських тракторів;

- проект Технічного регламенту щодо маркування харчових продуктів.

Положення тексту Додатка до статті 11 «Врегулювання правил та скасування нетарифних заходів» розділу «Торгівля товарами» в редакції, запропонованій Держспоживстандартом, містять деякі неузгодженості.

Так, зокрема, передбачається здійснення гармонізації національного законодавства до acquis communautaire, що визначають вимоги до інституцій та адміністративної інфраструктури, а саме до положень:

– Регламенту (EC) № 764/2008 Європейського Парламенту і Ради від 9 липня 2008 року щодо визначення процедур, пов’язаних із застосуванням певних національних процедур до продукції, правомірно розміщеної на ринку держави-члена, та щодо скасування Рішення № 3052/95/ЕС;

– Регламенту (EC) № 765/2008 Європейського Парламенту і Ради від 9 липня 2008 року, що визначає вимоги до акредитації та ринкового нагляду щодо розміщення продукції на ринку та що скасовує Регламент (EEC) № 339/93;

– Рішення № 768/2008/ЕС Європейського Парламенту і Ради від 9 липня 2008 року про спільні правові рамки розміщення продукції на ринку та про скасування Рішення Ради 93/465/ЕЕС протягом трьох років.

Водночас, більшість інших сфер щодо торгівлі товарами, для визнання еквівалентності яких необхідно спочатку створити інституційну та адміністративну систему на зразок європейської, мають бути гармонізовані з законодавством ЄС протягом року або двох років.

Департамент з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції пропонує:

1. В основу тексту щодо усунення технічних бар’єрів у торгівлі взяти положення статей 34–36 Договору про функціонування Європейського Союзу, аналогічно до угод з Норвегією, Ісландією, Туреччиною, Албанією тощо

2. Передбачити, що Україна у чіткі строки здійснить імплементацію актів acquis communautaire як щодо інституційної системи контролю за обігом товарів (Регламенти 764/2008 й 765/2008 та Рішення 768/2008 від 9 липня 2008 року), так і щодо змістовних вимог до товарів.

3. Передбачити, що Україна може нотифікувати ЄС про імплементацію актів acquis communautaire до завершення перехідних періодів.

4. Передбачити, що обов’язок імплементувати акти acquis communautaire охоплює всі необхідні заходи із забезпечення дієвого застосування в правовому порядку України норм, еквівалентних нормам актів acquis communautaire.

5. Передбачити, що до того, як Україна нотифікує про належну імплементацію актів acquis communautaire у свій правовий порядок, ЄС та Україна можуть обмежувати рух товарів на підставі положення Угоди, що відповідає статті 36 Договору про функціонування Європейського Союзу, а саме на підставі:

– суспільної моралі, порядку чи безпеки;

– захисту здоров’я та життя людей, тварин чи рослин;

– захисту національних скарбів, що мають мистецьку, історичну чи археологічну вартість;

– захисту промислової та комерційної власності.

Такі обмеження повинні відповідати Угоді СОТ ТБТ.

5. СКЛАДОВІ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОГО
ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів	\|	Система стандартизації продукції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.