Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Слайд 4

Слайд 3

Закономірності високоефективного психологічного впливу

Основна частина

Слайд 2 Література

Вступна частина

Слайд 1 «Тема і питання заняття»

Соціальна психологія ‑ галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, обумовлених їх включенням в соціальні групи, а також психологічні особливості самих груп.

Як практично застосовувати набуті соціально-психологічні знання при роботі в соціальних мережах ми і продовжимо вивчати на лекції.

На минулих заняттях ми розглянули, чому соціальна психологія потрібна нам у життєдіяльності, зробили соціально-психологічний аналіз розвитку такого явища як соціальна мережа. Коли на останньому занятті ми розглядали соціально-психологічні проблеми взаємодії суб’єкта і об’єкта спілкування при роботі у соціальних мережах, то відмітили, як важливо уміти психологічно впливати на інших, так и захищатись від такого впливу на нас з боку інших.

 

 

 

Спробуємо розібратися, як здійснювати ефективний акмеологічний вплив (психологічний вплив, який застосовується для вирішення завдань професійної діяльності) в рамках діяльності фахівця, який може працювати в соціальних мережах.

В цілях усестороннього вивчення акмеологічного впливу розглянемо три моделі: «чорного ящика», статичну і динамічну. Вивчивши акмеологічний вплив на найпростішій моделі, а потім перейшовши до складнішої статичної моделі, можливе найпродуктивніше вивчення об’єкта, що розробляється, в динаміці.

Спочатку розглянемо найпростішу модель — модель «чорного ящика».

 

Вона є віддзеркаленням найпростішої технології цілеспрямованого психологічного впливу на суб’єкт (індивідуальний або груповий) в професійних цілях, полягає у тому, що суб’єкт спільної діяльності, використовуючи арсенал різних психологічних засобів, способів, методів і прийомів, спираючись на свій життєвий і професійний досвід, намагається впливати на поведінку і діяльність партнера по інтерсуб’єктній взаємодії. При цьому особистість цієї людини до уваги не береться, а розглядається як якийсь «чорний ящик». Впливаючи на нього за допомогою різних стимулів, можливе управління партнером по взаємодії. Для підвищення ефективності такого впливу використовується набір стимулів, які в більшості випадків приносять позитивний результат і дозволяють вирішувати різні професійні питання в рамках взаємодії з різними категоріями людей. Хоча часто фахівець, який використовує стандартний набір для надання цілеспрямованого психологічного впливу в професійних цілях, несподівано для себе одержує негативний результат.

Саме на основі цієї моделі Д. Карнеги розробив і упровадив в практичну діяльність технології цілеспрямованого психологічного впливу на різні категорії людей в професійних і непрофесійних цілях. Основу системи Д. Карнеги складає набір правил, зібраних дослідником з практики використовування психологічного впливу які дозволяють відносно ефективно вирішувати як житейські, так і професійні задачі. Незважаючи на свою надзвичайну популярність, система Д. Карнеги нерідко дає збій. Головною причиною подібних збоїв є використовування автором біхевіорізма (S—R) як основної наукової ідеології, де структура особистості абсолютно не враховується. Очевидно, що, надаючи вплив на складну багаторівневу систему, якою є людина, не враховуючи її структуру, а також психологічні механізми, що лежать в її основі, важко розраховувати на належний ефект. Окрім цього, у ряді причин можна назвати відсутність чітко обкреслених рамок застосування методів, а також умов і чинників, що впливають на ефективність їх застосування.

У практичній діяльності цілком допустиме використовування моделі «чорного ящика». Проте в рамках професійної діяльності, де необхідний гарантований результат (наприклад, досягнення міжнародної угоди, позитивні виховні зміни, реалізація управлінського рішення і т.д.), потрібна досконаліша модель, що враховує всі аспекти, що впливають на ефективність цілеспрямованої психологічної дії.

Тому звернемося до статичної моделі. Під статичною моделлю АВ слід розуміти гранично відвернуту від реальної інтерсуб’єктної взаємодії абстрактну модель, що характеризує складові структурні елементи соціально-психологічного явища, що вивчається, а також технологічні аспекти реалізації акмеологічного впливу в конкретній ситуації на певний момент часу.

Потім нанаступнихпрактичних заняттях ми продовжимо вивчення акмеологічного впливу на динамічній моделі. Під динамічною моделлю АВ мається на увазі весь складний, украй мінливий, залежний від багатьох змінних, технологічно організований процес інтерсуб’єктної взаємодії людей в рамках спільної діяльності.

Вивчення структури будь-якого соціально-психологічного явища припускає усесторонній розгляд всіх складових елементів даного явища в складній динаміці. При цьому необхідне врахування буквально всіх умов і чинників, що роблять прямий або непрямий вплив на процеси, що становлять основу явища, що вивчається.

В цілях деякого спрощення процедури вивчення змісту і структури акмеологічного впливу розглянемо статичну модель (Слайд 5), яка припускає розгляд акмеологічного впливу в статичному, як би зупиненому стані.

У статичній моделі акмеологічного впливу можна виділити наступні основні структурні компоненти:

—суб’єкт і об’єкт акмеологічного впливу;

—мотивація суб’єкта акмеологічного впливу;

—соціальна перцепція;

—вибір психологічних мішеней;

—акт акмеологічного впливу;

—зміни в мотиваційній структурі об’єкту АВ і як наслідок в його поведінці і діяльності;

—зворотний зв’язок;

—засоби, способи, методи, прийоми і форми акмеологічного впливу;

—умови акмеологічного впливу;

—ефект акмеологічного впливу.

Розглянемо кожний структурний компонент з вказаної системи структурних елементів акмеологічного впливу.

Суб’єктом акмеологічного впливу у нашому випадку, є ми, чи, хто впливає.

Об’єктом акмеологічного впливу є суб’єкт (одиничний або груповий) взаємодії, який в рамках статичної моделі, яка розглядається нами, виконуватиме роль тільки приймаючої цілеспрямовані дії саморегульованої системи, що не проявляє активності відносно суб’єкта.

Мотивація суб’єкта акмеологічного впливу є дуже важливим складовим елементом в структурі цілеспрямованого психологічного впливу на конкретного суб’єкта в професійних цілях, від якого реально залежить рішення принципового питання про залучення АВ в процес реальної інтерсуб’єктної взаємодії в рамках професійної діяльності, детермінує процес використовування суб’єктом всього технологічного арсеналу психологічних можливостей для надання цілеспрямованого психологічного впливу на об’єкт АВ в професійних цілях. Мотивиопредмеченів процесі віддзеркалення суб’єктом АВ навколишнього світу актуальні потреби (духовні або матеріальні), що становлять сумісно з різними мотиваційними чинниками систему реальних причин використовування акмеологічного впливу для вирішення професійних задач. Діапазон реальних причин використовування суб’єктом АВ в професійній діяльності надзвичайно широкий і охоплює спектр, починаючи від патріотичних і закінчуючи вузькокорисним спонуканням. Мотивацію суб’єкта акмеологічного впливу надзвичайно важливо враховувати в професійній діяльності, оскільки саме в цьому елементі структури АВ закладаються гуманістичні або антигуманні засади інтерсуб’єктної взаємодії.

Наступним елементом структури акмеологічного впливу є (Слайд 6)взаємна соціальна перцепція партнерів по інтерсуб’єктній взаємодії, початковим етапом якого є формування першого враження.

Перше враження — складний психологічний феномен, багатокомпонентний і багаторівневий, що включає в свій зміст плотський, логічний і емоційний компоненти. X. Шнейдер, А. Хелтор і П. Елсворс виділяють 6 процесів, з яких, на їхню думку, складається сприйняття людини людиною (person perseption):

1. Увага (attention): первинний етап. Увага до людини, на елементи поведінки якої ми зважаємо, включаючи зовнішній вигляд людини.

2.Миттєві оцінки (snep judgements): ми, здебільшого, миттєво оцінюємо людину на вигляд або за її поведінкою, і це не вимагає від нас значних зусиль. Майже одразу, сприймаючи людину, ми відчуваємо відповідне до неї ставлення: або атракцію (тяжіння, симпатію), або репульсію (відкидання, антипатію), чи даємо об’єкту соціальної перцепції інші стереотипні оцінки.

3.Атрибуція (attribution): визначення, виявлення системи особових якостей, якими володіє сприймана людина.

4.Система внутрішніх рис особи (trate implication): сукупність соціально-психологічних якостей, якими володіє сприймана нами особа або які ми їй приписуємо. Наприклад, «ефект» накладає певний відбиток на наше сприйняття: дівчині приємної зовнішності ми часто приписуємо інтелектуальні якості, вихованість, а також інші позитивні якості.

5. Формування враження (impression formation): спираючись на систему рис особи, ми формуємо загальне враження про сприйману людину.

6. Прогноз майбутньої поведінки (prediction of future bihavior): відповідно до всієї наявної інформації стосовно сприйманої особи ми намагаємося передбачати її поведінку в майбутньому, що дуже важливо в практичній діяльності.

Експериментальні дослідження особливостей сприйняття інших людей свідчать, що суб’єкти соціальної перцепції спираються на систему еталонів, вироблених на основі особистого досвіду, соціальних установок, сформованих у конкретному соціумі, а також систему спрощених стереотипів, таких, як масивне підборіддя, високий лоб, пухкі губи, наявність окулярів тощо. Окрім цього, в соціальній перцепції виявляються у вигляді відомих науці й досить добре вивчених «ефектів» і такі закономірності (Слайд 6 А): «ефект ореолу», «ефект акцентування» й «ефект послідовності». «Ефект ореолу» — завищення або заниження оцінок сприйманої особи залежно від уже сформованого позитивного або негативного ставлення до неї. «Ефект акцентування» полягає в тому, що людина, сприймаючи іншу людину, здебільшого, акцентує свою увагу на окремих деталях її зовнішнього вигляду, а не сприймає її як цілісну систему. «Ефект послідовності» полягає в тому, що незнайома людина оцінюється насамперед за даними, одержаними спочатку, а знайома — за найостаннішими даними.

На ефектно оціненому рівні сторони інтерсуб’єктної взаємодії піддаються емоційно забарвленій, позитивній або негативній по своїй модальності оцінці один одного.

На підставі одержаної інформації про партнера по інтерсуб’єктній взаємодії суб’єкт акмеологічного впливу вибирає психологічні мішенів особовій структурі об’єкту АВ (Слайд 7), уразивши які, він реально може змінити поведінку й діяльність об’єкту в професіонально необхідному напрямі (вихованні, освіті, управлінні, психокорекції тощо). При цьому «під мішенями психологічного впливурозуміють ті психологічні структури, на які спрямовується вплив з боку ініціатора впливу і які змінюються в напрямі, відповідному меті впливу.

Розвиваючи систему мішеней, запропоновану Т.С. Кабаченко, Е.Л. Доценко («Психологія маніпуляції») розробив таку класифікацію психологічних мішеней:

Збуджувачі активності: потреби, інтереси, схильності, ідеали.

Регулятори активності: смислові, цільові й операційні установки, групові норми, самооцінка, світогляд, переконання, вірування.

Когнітивні (інформаційні) структури: знання про світ, людей, відомості, які забезпечують інформацією людську активність.

Операційний склад діяльності: спосіб мислення, стиль поведінки, звички, уміння, навички, кваліфікація.

Психічні стани: фонові, функціональні, емоційний тощо.

Визнаючи правомірність і практичну значущість запропонованої класифікації психологічних мішеней цілеспрямованого психологічного впливу, відзначимо, що основною психологічною мішенню акмеологічного впливу є, насамперед, мотиваційна сфера структури особи об’єкту впливу, функціональне призначення якої — спонукання і напрям його поведінки й діяльності. Окрім цього, надзвичайно важливо, що усі вказані в класифікації підсистеми прямо або опосередковано взаємопов’язані з мотивацією, будучи її складовим елементом або функціонально реалізовуючись через неї на рівні поведінки й діяльності людини. Про це, до речі, говорить і автор наведеної вище класифікації, указуючи, що «основною мішенню маніпулятивного впливу є власне особистісні (мотиваційні) структури. А основний деструктивний ефект полягає в розщеплюванні особистісних структур».

Саме мотивація об’єкту акмеологічного впливу є тією підсистемою в структурі особи, впливаючи на яку, суб’єкт АВ реально змінює його поведінку й діяльність. Ієрархічна будова мотиваційної сфери особи об’єкту АВ становить безперечний інтерес з погляду ефективності застосування цілеспрямованого психологічного впливу. Вибравши основні (домінуючі, смислоутворюючі) мотиви, що становлять вершину мотиваційної ієрархії об’єкту, суб’єкт АВ, вражаючи (за допомогою задоволення) ці мішені, оперативно досягає необхідного ефекту. Більш відстрочений ефект досягається при використанні суб’єктом АВ технологій, спрямованих на формування й розвиток нових мотивів, а також технологій, в основі яких лежить процес стимулювання другорядних мотивів, у доведенні їх до рівня домінуючих у мотиваційній ієрархії об’єкту АВ.

Наступним елементом у структурі, що розглядається нами, є акт акмеологічного впливу, який полягає в тому, що суб’єкт АВ, використовуючи ретельно підібраний психологічний арсенал засобів, способів, методів, прийомів і форм АВ, вражає вибрані в особовій структурі — насамперед у мотиваційній сфері об’єкту АВ — психологічні мішені, приводячи в дію психологічні механізми, які регулюють активність об’єкту АВ.


Читайте також:

  1. Додавання в слайд музики і звукових ефектів
  2. Додавання на слайд фільму або анімованого малюнка GIF
  3. Додавання переходів між слайдами
  4. Залежно від часу закріплення і зберігання матеріалу пам'ять поділяють на сенсорну, короткочасну і тривалу(Слайд № 19).
  5. Запис звуку або звукової примітки для окремого слайду
  6. Зміна фону слайду
  7. Лекція 1. (слайд 5) Організація економічного аналізу на підприємстві
  8. Слайд 1
  9. Слайд 1
  10. Слайд 1
  11. Слайд 1
  12. Слайд 1




Переглядів: 363

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аналіз результатів практичної діяльності Київського освітньо-методичного центру соціальної роботи | Принципи використання високоефективного психологічного впливу у професійній діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.