Принципи використання високоефективного психологічного впливу у професійній діяльності

Акмеологічний вплив з боку суб’єкта АВ, досягаючи об’єкт АВ, викликає зміни в його психіці, здебільшого — у мотиваційній структурі об’єкту АВ, і, як наслідок, у його поведінці й діяльності.

За допомогою системи зворотного зв’язку суб’єкт акмеологічного впливу одержує інформацію про ефективність його впливу на об’єкт АВ і необхідність корекції цього впливу. У контексті психології під зворотним зв’язком у найзагальнішому значенні зазвичай розуміють «будь-який вид інформації, яка повернулась від джерела і корисної в регуляції поведінки».

Як робочий інструментарій суб’єкт АВ використовує весь психологічний арсенал,до якого належать: засоби, способи, методи, прийоми й форми акмеологічного впливу.

Засоби АВ (Слайд 8)можна розділити на дві групи: безпосередній АВ, у межах якого суб’єкт АВ використовує свої внутрішні, психологічні ресурси — внутрішні засоби, й опосередкований АВ, реалізовуючи який, суб’єкт АВ використовує зовнішні засоби, тобто всі предмети (системи) навколишнього світу (включаючи людей), виступаючі як посередник у процесі надання цілеспрямованого психологічного впливу на об’єкт АВ з професійною метою.

Внутрішні засоби акмеологічного впливу можна розділити на засоби першої і другої сигнальних систем: невербальні й вербальні засоби акмеологічного впливу, а невербальні засоби акмеологічного впливу розділити так: (Слайд 9)

Акустичні — засоби АВ, які використовують акустичний канал як передаючу систему в суб’єкта АВ і приймаючі системи (відповідний канал доступу) в об’єкта АВ. Акустичні засоби, відповідно, складаються з паралінгвістичних (темп мови, тембр голосу, висота використовуваних звуків, гучність і т.д.) і екстралінгвістичних (пауза, зітхання, сміх, плач, кашель, хмикання і т.д.) засобів АВ.

Візуально-оптичні — засоби АВ, які використовують візуальний канал для передачі впливу від суб’єкта до об’єкта АВ. До візуально-оптичних засобів належать такі різновиди засобів АВ:

― оптико-кінетичні засоби, що складаються з міміки, жестів, пантоміміки;

― проксемічні, що спираються на просторово-тимчасові параметри взаємодії сторін у межах професіональної діяльності;

― візуальні засоби, що виявляються у використанні суб’єктом АВ властивостей людського погляду, які дозволяють надавати цілеспрямований психологічний вплив на особу або групу;

― соматичні засоби, щополягають у використанні здібностей людського тіла з метою надання цілеспрямованого психологічного впливу. До соматичних засобів можна віднести конституцію людського тіла, наявність вираженої мускулатури (у чоловіків), яскраво нафарбовані губи, макіяж, декольте тощо (у жінок);

― колірні засоби, щополягають у використанні колірної гамми з метою надання впливу на особу або групу в професійних цілях.

3.Ольфакторні — засоби АВ, що полягають у використанні нюхового каналу для надання цілеспрямованого психологічного впливу на об’єкт АВ. До цієї групи засобів можна віднести запахи парфумів, одеколонів, дезодорантів тощо.

4.Смакові — засоби акмеологічного впливу, за яких використовують смаковий канал у наданні цілеспрямованого психологічного впливу на особу або групу. До цієї групи засобів належать кулінарні блюда, різні пригощання, напої, зокрема спиртні, бенкет тощо.

5.Тактильно-кінетичні — засоби АВ, які використовують тактильний канал як передаючу систему суб’єкта АВ і приймаючу систему (відповідний канал доступу) об’єкта АВ. Дана група засобів містить дотики, поплескування, обійми, поцілунки тощо.

До вербальних засобів акмеологічного впливу належать можливості другої сигнальної системи — людської мови. Мовні засоби АВ можна розділити на письмові й усні.

Узагальнення положень, що містяться в першоджерелах, дозволяє зробити висновки про те, що ефективність цілеспрямованого психологічного впливу є прямопропорційною міжособовим відносинам між сторонами інтерсуб’єктної взаємодії: добрі міжособисті відносини підсилюють психологічний вплив, погані — послабляють чи взагалі блокують його.

Можна стверджувати, що довіра є найважливішою умовою високоефективного психологічного впливу в межах інтерсуб’єктної взаємодії.

На думку багатьох авторів, зокрема А.Г. Ковальова, В.Н. Куликова, Б.Д. Паригіна, Б.Ф. Поршнєва, Ю.А. Шерковіна, психологічний вплив сприймається об’єктом впливу не механічно, пасивно, а активно, вибірково. При цьому наголошується, що дана властивість реалізується психологічним захистом особи (Ф.В. Бассин, В.Н. Куликов, Б.Ф. Поршнєв та ін.), який стоїть на шляху психологічного впливу.

Іншими словами, зворотною стороною цілеспрямованого психологічного впливу є психологічний захист, функціональне призначення якого — захист особи від небажаних психологічних впливів, регулювання цього процесу в широкому діапазоні: від ухвалення психологічного впливу з боку інших осіб у повному об’ємі до повного їх блокування.

І.В. Доценко визначає що психологічний захист — комплексна, багаторівнева, динамічна система, основна функція якої полягає в захисті психіки людини (особистісної структури) від негативних, руйнівних впливів з боку навколишнього світу, зокрема з боку людей, що виявляється на міжособовому і внутрішньоособовому рівні. (Слайд 10).Структура соціально-психологічного захисту особистості складається з таких підсистем: «фільтр безпеки», «фільтр інтересу» та «фільтр інтимності».

Фільтри, просіваючи всі дії ззовні, автоматично, майже миттєво визначають рівень психологічної небезпеки, а також значущості для особи психологічних впливів, приймаючи або блокуючи ці впливи.

Саме роботою фільтрів пояснюється вибірковий характер психологічного захисту і його динамізм, що полягає в «коливанні його сили як у бік підвищення, так і у бік пониження», зазначає В.Н. Куликов.

Фільтри — підсистеми, основне призначення яких — захист ядра особистості, і насамперед мотиваційної структури від деструктивних або небажаних впливів.

Опора на «ядерну» модель особи дозволяє, на нашу думку, повністю відтворити цілісну картину акмеологічного впливу.

«Фільтр безпеки», який виконує функцію загального, зовнішнього психологічного захисту особи, виявляє у вигляді партнера по взаємодії, спираючись на стереотипні ознаки, все, що може становити загрозу його особистій безпеці, створювати дискомфортні умови його життєдіяльності.

«Фільтр інтересу» захищає нас від надлишку психологічних контактів з різними людьми, від пересичення людським спілкуванням, відділяючи значущу взаємодію від незначущої («цікаво-нецікаво»).

І нарешті, «фільтр інтимності» (його основна функція полягає у визначенні серед «безпечних» і «цікавих» для нас людей тих, перед якими ми повністю можемо розкритися, допустити до зміні мотивації наших дій).

(Слайд 11)

Висновок: Розвиток міжособистісних відносин за допомогою подолання фільтрів психологічного захисту, супроводжуваний підвищенням рівня довіри між сторонами інтерсуб’єктної взаємодії, дозволяє досягти рівня мотиваційного ядра особи, створює умови для ефективного управління мотивацією людини і опосередковано — її поведінкою і діяльністю в професійних цілях — ось алгоритм акмеологічного впливу (тобто, ПВ в цілях проф. діяльності).

(Слайд 12)

Під принципами використання психологічного впливу в професійній діяльності нами розуміються основні правила психологічної технології впливу однієї людини на іншу або на групу осіб, для видозміни її (їх) поведінки і діяльності в професійних цілях.

1.1. Принцип цілеполягання.

1.2. Принцип попереднього вивчення об’єкту акмеологічного впливу.

1.3. Принцип опори на мотивацію об’єкту акмеологічного впливу.

1.4. Принцип адекватності.

1.5. Принцип комплексності.

1.6. Принцип зворотного зв’язку.

1.7. Принцип врахування умов психологічного впливу.

1.8. Екологічний принцип.

1.1. Принцип цілеполягання полягає в тому, що суб’єкт впливу ставить перед собою за мету, що полягає у видозміні поведінки і діяльності об’єкту даного виду діяльності і за допомогою використовування відповідної технології реалізує її. Для ефективної реалізації своєї функції в технології акмеологічного впливу цільова складова, яка виражається в чіткому уявленні суб’єктом ПВ кінцевої мети професійного впливу, повинна супроводжувати всі його етапи.

1.2. Принцип попереднього вивчення об’єкту ПВ полягає у тому, що, перш ніж надавати вплив на об’єкт, його потрібно всебічно вивчити. Усестороннє вивчення об’єкту ПВ припускає отримання і аналіз всієї можливої інформації про об’єкт впливу, оскільки він відображає особливості його і, перш за все, мотивацію його поведінки і діяльності. Зокрема, отримання, аналіз і врахування суб’єктом впливу інформації про такі особливості об’єкту АВ, як соціальні, національні, професійні, статеві, вікові, фізичні і ін., важливі для суб’єкта АВ, оскільки дозволяють йому орієнтуватися в поведінковій активності об’єкту, співвідносити свою поведінку і діяльність з виявленими особливостями об’єкту акмеологічного впливу.

Попереднє вивчення об’єкту ПВстворює умови суб’єкту, стає основою, що дозволяє досягати гарантованого результату за допомогою реалізації відповідної конкретної ситуації професійної діяльності, психологічної технології.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Слайд 4	\|	Екологічний принцип

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.031 сек.