МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Закони як джерела аграрного права України.
Закон – це такий нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, виражає волю й інтереси більшості населення і має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів. Першоджерелом усієї правової системи і кожної галузі права є Конституція України. Норми законів кожної галузі права, зокрема аграрного, повинні розглядатися крізь призму Конституції України. Вони є джерелами галузі аграрного права тією мірою, якою вони відповідають Конституції. Аграрні закони доцільно згрупувати за предметом регулювання окремих груп аграрних відносин, забезпечуючи при цьому їх загальну єдність і єдину спрямованість на забезпечення інтегрованої діяльності всіх елементів комплексу. Вміщені в законах правові норми за своїм призначенням характеризуються як такі, що мають загальний (уніфікований) і спеціальний (диференційований) характер. Особливістю законодавчих актів уніфікованого характеру є те, що вони одночасно адресуються цілому ряду суб'єктів або групі суб'єктів суспільних відносин, проголошують і юридично закріплюють принципи, які лежать в основі правового статусу і правового регулювання їхньої діяльності. У цьому плані можна умовно вирізнити такі групи законівУкраїни, що стосуються АПК: 1) уніфіковані акти про організаційно-правову перебудову структури АПК, аграрну реформу й створення ефективних товаровиробників сільськогосподарської продукції. До цієї групи належать закони, що стосуються організаційної перебудови в АПК: - "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 р.; - "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 р.; - "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р.; - "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 р.; - "Про споживчу кооперацію" від 10 квітня 1992 р.; - "Про кредитні спілки" від 20 грудня 2001 р.
2) уніфіковані акти законодавства про правовий режим земель сільськогосподарського призначення й земельну реформу – зокрема, Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року.
3) уніфіковані акти законодавства про селекцію, насінництво, тваринництво і меліорацію земель: - "Про насіння і садивний матеріал" від 26 грудня 2002 р.; - "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них" від 6 лютого 2003 р.; - "Про племінну справу в тваринництві" від 15 грудня 1993 р.; - “Про меліорацію земель” від 14 січня 2000 р.; - "Про ветеринарну медицину" від 25 червня 1992 р.
Законодавчі акти спеціального призначення характеризуються певною конкретністю, визначенням правового статусу саме суб’єктів аграрного господарювання. Диференційованими можна вважати такі закони: "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 4 липня 2002 р., "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" від 17 жовтня 1990 р. та інші.
Читайте також:
|
||||||||
|